ГоловнаЗворотній зв'язок

Адаптация

Гарвардський степ-тест

Методика проведення тесту: досліджуваний виконує фізичне навантаження у вигляді підйому і спуску на сходинки. Висота сходинок і час виконання навантаження регламентовані статтю, віком, фізичним розвитком досліджуваного (табл.). Саме навантаження виконують із частотою підйомів  30 разів/хв. Темп рухів задає метроном, частоту якого встановлюють на  120 уд./хв. Підйом і спуск складаються із чотирьох рухів, кожний із них виконують на один удар метронома: 1 - досліджуваний ставить на сходинку одну ногу, 2 - ставить другу ногу, 3 - ставить назад ногу, з якої почав сходження, 4 – ставить на підлогу другу ногу. Перед початком тесту доцільно зробити кілька спроб.

Закінчивши навантаження, досліджуваний сідає і відпочиває. Починаючи з  2-ї хвилини, у нього тричі, з 30-секундними інтервалами підраховують пульс: з 60-ї до 90-ї секунди відновлювального періоду, з 120-ї до 150-ї та з 180-ї до 210-ї секунд. Кількісні значення цих 3-ох підрахунків додають, а суму подвоюють, що забезпечує перехід до величини пульсу за весь вимірюваний час у хвилинах.

Результат тестування обчислюють в умовних одиницях у вигляді індексу Гарвардського степ-тесту (ІГСТ) за таким рівнянням:

                                                              де t  – фактичний час виконання фізичного на­вантаження в секундах;

                                                                                                  – кількість поштовхів за перші 30с 2-ї, 3-ї та 4-ї хв                

                                                                                                      відновлювального   періоду.

Під час масових обстежень для економії часу вико­ристовують іншу формулу:

Висота сходинки і час сходження в умовах проведення Гарвардського степ-тесту

Група досліджуваних

Висота сходинки, см

Час сходження, хв

Чоловіки віком 18 років і старші

50

5

Жінки віком 18 років і старші

43

5

Юнаки і підлітки (12—18 р.) зповерхнею ті­ла, більшою ніж

50

4

Юнаки і підлітки (12—18 р.) з поверхнею ті­ла, меншою ніж

45

4

Дівчата віком 12-18 років

40

4

Хлопчики й дівчатка віком 8-12 років

35

3

Хлопчики й дівчатка віком до 8 років

35

2

Для оцінювання результатів тесту користуються такою шкалою (табл. ):

ІГСТ

Оцінка

Менш ніж 55

Погана

55 – 64

Нижче за середню

65 – 79

Середня

80 – 89

Добра

90 і більше

Відмінна

Челночный бег.

КС оценивают по результату челночного бега 3 ра­за по 10 или 15 м Бег проводят по ровной дорожке. Лицом вперед. За      каждой чертой, находящейся в 10 м друг от друга, наносятся два полукруга радиусом 50 см с центром на черте. Из положения высокого старта испытуемый пробегает 10 м, берет  кубик 5 см3, лежащий в полукруге, быстро направляется к стартовой черте и кладет кубик. Затем возвращается назад. Учитывается время с момента старта до прихода на финиш.

 

Нормативы для оценки абсолютных показателей в циклических локомоциях (Челночный бег 3×10 м)

Возраст

Уровень КС

низкий

ниже среднего

средний

выше среднего

высокий

 

мальчики

7

11,2 и выше

11,1-10,9

10,8-10,3

10,2-10,0

9,9 и ниже

8

10,4

10,3-10,1

10,0-9,5

9,4-9,2

9,1

9

10,4

10,3-10,0

9,9-9,3

9,2-8,9

8,8

10

9,9

9,8-9,6

9,5-9,0

8,9-8,7

8,6

11

9,7

9,6-9,4

9,3-8,8

8,7-8,5

8,4

12

9,2

9,1-9,0

8,9-8,5

8,4-8,3

8,2

13

9,3

9,2-9,1

9,0-8,5

8,4-8,3

7,7

14

9,0

8,9-8,7

8,6-8,1

8,0-7,8

7,6

15

8,5

8,4-8,3

8,2-7,9

7,8-7,7

7,2

16

8,1

8,0-7,9

7,8-7,5

7,4-7,3

7,2

17

8,3

8,4-8,2

8,1-7,6

7,5-7,3

7,1

 

 

Девочки

7

11,7

11,6-11,4

11,3-10,6

10,5-10,3

10,2

8

11,2

11,1-10,8

10,7-10,1

10,0-9,8

9,7

9

10,8

10,7-10,4

10,3-9,7

9,6-9,4

9,3

10

10,4

10,3-10,1

10,0-9,3

9,4-9,2

9,1

11

10,1

10,0-9,8

9,7-9,1

9,0-8,8

8,7

12

10,0

9,9-9,7

9,6-9,1

9,0-8,8

8,7

13

10,0

9,9-9,7

9,6-9,0

8,9-8,7

8,6

14

9,9

9,8-9,6

9,5-8,9

8,8-8,6

8,5

15

9,7

9,6-9,4

9,3-8,8

8,7-8,5

8,4

16

9,5

9,4-9,2

9,1-8,7

8,6-8,5

8,4

17

9,7

9,6-9,4

9,3-9,1

9,0-8,8

8,7

 

ЛИТЕРАТУРА

1.                   Бубе Х. Тесты в спортивной практике / Х. Бубе.  – М.: Физкультура и спорт, 1968. – 238 с.

2.                   Карпман В.Л., Белоцерковский З.Б., Любина Б.Г. PWC170 - проба для определения физической работоспособности //Теор. и практ. физ. культ., 1969, № 10, с. 37-40.

3.                   Карпман В.Л., Белоцерковский З.Б., Гудков И.А. Тестирование в спортивной медицине. – М.: Физкультура и спорт, 1988. – 208 с.

4.                   Морозов А.А. Психомоторные тесты в системе отбора борцов различной квалификации: дис. ... канд. пед. наук / А.А. Морозов. – М.: РГАФК, 2001. – 158 с.

5.                   Новиков С.П. Педагогические тесты и критерии для текущей оценки работоспособности дзюдоистов тяжелого веса / С.П. Новиков // Теория и практика физи­ческой культуры. – 1987. – № 6. – С. 39–40.

6.                   Физиологическое тестирование спортсмена высокой квалификации: Пер с англ / Бекус Р.Д.Х., Банистер Е.У., Бушар К., Дюлак С., Грин Г.Дж., Хабли-Коуди Ч.Л., Мак-Дугалл Д.Д. – Киев: Олимпийская литература, 1998. – 431 с.

7.                   http://sportlib.ru/books/reabil/sportmed/glava5.htm Тестирование в диагностике физической работоспособности, 2006.

                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27