yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share

Адмінистративно-правовіІ основи діяльності приватних охоронніх стрк та їх взяємодія з ОВС України

ВИСНОВКИ

 

 

1.      Розвиток приватних охоронних організацій має глибоке коріння і сягає в історичну давнину ще за часів царської Росії.

2.      Дослідження діяльності закордонних охоронних недержавних організацій свідчить про поширення цього руху, особливо в розвинутих країнах Заходу. Разом з тим існує суворий підхід державних органів у кожній з цих країн до питань компетенції приватних охоронних підприємств, регламентації умов створення й функціонування приватних охоронних організацій для збереження безумовного пріоритету держави в сфері забезпечення безпеки особистості та суспільства.

3.      Генезис приватних охоронних організацій доводить, що вони завжди виникали на вимогу суспільства та обставин, в яких будувалися суспільні відносини, тобто державні органи не завжди були в змозі здійснити повноцінний захист своїх громадян та їхнього майна.

4.      Дослідження історичних віх розвитку приватних охоронних організацій дозволяє зробити висновок, що приватні охоронні підприємства існували з того моменту, коли відбувся розподіл власності і виникла необхідність його охорони. І хоча ці організації мали різні назви й форми, їхня сутність залишалася незмінною. Таким чином, можна стверджувати, що форма приватних охоронних організацій залежить від економічного становища в державі, тобто від соціально-економічної формації.

5.      Проведений порівняльно-правовий аналіз регулювання та функціонування приватних охоронних підприємств у деяких зарубіжних країнах дозволяє стверджувати, що вони займають чільне місце в системі органів, які здійснюють профілактику правопорушень. У деяких державах відсутнжій поділ приватної охоронної та детективної діяльності. На нашу думку, це неправильно, що підтверджується досвідом країн, в яких регулювання приватної охоронної та детективної діяльності здійснюється окремими правовими актами.

6.      Глибоко дослідивши проблему, можна стверджувати, що реалії сьогодення диктують необхідність існування приватних охоронних підприємств, діяльність яких не має адекватного правового регулювання.

7.      Вважаємо за доцільне регламентувати правовий статус і правовий захист працівників приватних охоронних організацій таким чином: приватні охоронці під час виконання ними службових обов`язків є представниками клієнтів приватних охоронних підприємств, з якими вони перебувають в трудових відносинах, і знаходяться під захистом держави. Ніхто, крім державних органів і посадових осіб, уповноважених на те законами України, не має права втручатися в їхню службову діяльність.

8.      Перешкоджання виконанню приватним охоронцем службових обов`язків, образа, опір, насильство чи погроза застосування насильства стосовно нього у зв`язку з виконанням службових обов`язків передбачають відповідальність згідно з чинним законодавством.

9.      Захист життя і здоров`я, честі та гідності, а також майна приватного охоронця і членів його родини від злочинних посягань у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків дотепер здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Проте необхідно було б у законодавчому порядку надати приватному охоронцеві більших повноважень щодо захисту його власного життя  та життя і здоров’я членів його родини.

10. Під час виконання приватним охоронцем службових обов`язків з охорони життя, здоров`я чи майна клієнта приватного охоронного підприємства не допускаються його затримання, особистий огляд і огляд його речей, а також огляд використовуваного ним транспорту без офіційного представника приватного охоронного підприємства.

11. Законодавство, що регламентує приватну охоронну діяльність, в обов`язковому порядку повинно враховувати і передбачати можливості для соціальної, економічної і політичної активності громадян України, що займаються даним видом діяльності, створювати передумови і правові засади для залучення до правоохоронної діяльності заінтересованих осіб, таким чином сприяти розвитку правоохоронної ініціативи населення.

12. Законодавство, що регламентує приватну охоронну діяльність, повинно сприяти формуванню професійних спілок приватних детективів і охоронців, з перспективою подальшого об`єднання в загальнодержавну, загальнонаціональну або об`єднуючу приватних охоронців країн ближнього зарубіжжя федерацію. Подібна норма права дозволить посилити суспільний контроль за приватною детективною й охоронною діяльністю, сприятиме напрацюванню форм, методів і засобів взаємодії не тільки між самими приватними охоронними підприємствами, але й між недержавними правоохоронними організаціями та правоохоронними органами в сфері попередження і боротьби з правопорушеннями.

13. Недержавна охоронна діяльність потребує досконалішого правового регулювання, зокрема, необхідно розробити і прийняти Закон України “Про недержавну охоронну діяльність”, який повністю визначав би принципи, засади та компетенцію діяльності приватних охоронних організацій.

14. Приватні охоронні підприємства знаходяться в дуалістичному становищі: по-перше, вони в своїй діяльності підзвітні і підконтрольні органам внутрішніх справ, а по-друге, вони здійснюють аналогічну із державною службою охорони діяльність, і цим пояснюється специфіка взаємодії приватних охоронних організацій з органами внутрішніх справ.

15. Необхідно зазначити, що, як правило, особовий склад приватних охоронних підприємств – це особи зі стажем роботи в правоохоронних органах, тому у правовому вакуумі взаємодія цих структур відбувається на базі міжособистісних відносин та службових зв’язків.

16. На основі дослідження правових основ здійснення контролю за діяльністю приватних охоронних підприємств пропонується передбачити адміністративну відповідальність за ненадання документів відповідно до пропонованого формулювання статті Закону “Про недержавну охоронну діяльність”.

17. Приватні охоронні організації у своїй діяльності повинні взаємодіяти не лише з органами внутрішніх справ, але й з іншими правоохоронними органами, зокрема, при взаємодії приватні охоронні підприємства можуть виконувати наступні завдання:

-         займатися розробкою методичних і нормативних документів, що регламентують порядок та методи захисту суспільних і державних інтересів на комерційних підприємствах;

-         готувати рекомендації для керівництва комерційних підприємств з ведення локальної нормотворчості на очолюваних ними підприємствах у межах чинного законодавства;

-         проводити спільні заходи щодо виявлення незаконного використання конфіденційної інформації конкуруючими підприємствами;

-         сприяти проведенню загального нагляду за дотриманням прав людини та трудового законодавства на підприємствах недержавних форм власності.

 

14