ГоловнаЗворотній зв'язок

Анатомія живота

ПОРОЖНИНА ЖИВОТА

(cavum abdominis), або черевна порожнина, являє собою простір, обмежений стінками живота і вистелений зсередини внутрішньоочеревинною фасцією. У свою чергу, в черевній порожнині виділяють порожнину очеревини (cavum peritoneale), простір між пристінковою та нутрощевою очеревиною та заочеревинний простір (spatium retroperitoneale), розміщений позаду порожнини очеревини, між пристінковим (парієтальним) листком очеревини та внутрішньоочеревинною фасцією.

Непроникшими пораненнями живота потрібно вважати пошкодження черевної стінки (передньобічної чи задньої). Проникшими пораненнями живота називають пошкодження стінки, які супроводжуються пошкодженням fascia endoabdominalis. При пошкодженні пристінкового (парієтального) листка очеревини говорять про проникші поранення черевної порожнини.

Черевна порожнина поперечною ободовою кишкою та її брижею поділяється на два поверхи: верхній та нижній. Обидва поверхи сполучаються між собою за допомогою правої та лівої приободових борозен (каналів) та через передчепцеву щілину, обмежену позаду поперечною ободовою кишкою і великим чепцем, попереду – передньою черевною стінкою.

При появі рідини у верхньому поверсі (транссудат запалення, кров, вміст шлунка чи кишки) остання стікає у нижній поверх, а при горизонтальному положенні хворого може поширюватися в зворотному напрямку.

У верхньому поверсі черевної порожнини розміщені три частини порожнини очеревини: печінковий простір, передшлунковий простір та чепцева сумка, які містять органи (мал. Б. 1).

Печінковий простір обмежений: зверху – діафрагмою; ліворуч – серпоподібною зв’язкою печінки; ззаду – вінцевою зв’язкою печінки. Донизу цей простір продовжується до поперечної ободової кишки.

У печінковому просторі розміщені: права частка печінки, жовчний міхур. Сюди також випинає верхній полюс правої нирки та права надниркова залоза. Донизу сумка переходить у праву приободовокишкову борозну (sulcus paracolicus dextra) та передчепцеву щілину.

Через чепцевий отвір (foramen omentale Winslowi) вона сполучається з bursa omentalis.

У печінковому просторі виділяють два відділи: правий піддіафрагмовий простір та правий підпечінковий простір, які мають важливе практичне значення. Це місця накопичення рідини, жовчі та крові у післяопераційному періоді, місце локалізації гнійників.

При горизонтальному положенні хворого печінковий простір займає один з найбільш низьких рівнів у черевній порожнині. Ця обставина, у свою чергу, сприяє проникненню гнійного випоту з правої приободової борозни при апендициті, холециститі, перфоративній виразці шлунка, перитоніті з подальшим розвитком піддіафрагмових абсцесів.

Правий піддіафрагмовий простір обмежений: зверху – діафрагмою, знизу – діафрагмовою поверхнею правої частки печінки, ліворуч – серпоподібною зв’язкою печінки. Передній листок вінцевої зв’язки печінки поділяє піддіафрагмовий простір на два відділи: передній – внутрішньоочеревинний, та задній – позаочеревинний. Тут можуть виникати гнояки, що мають назву піддіафрагмових абсцесів. Причинами їх розвитку можуть бути пошкодження або захворювання внутрішніх органів, апендицит, холецистит, перфоративна виразка шлунка.

Інфекція може поширюватися в піддіафрагмовий простір з кишечника, нирки, органів малого таза, а також і лімфогенним шляхом, тому що лімфатичні судини черевної порожнини тісно зв’язані з лімфатичними судинами піддіафрагмового простору. Суттєвими факторами в механізмі поширення інфекційного процесу під діафрагму є постійна присмоктувальна дія дихальних рухів діафрагми та низький рівень розміщення її в черевній порожнині при горизонтальному положенні хворого. Також важливу роль відіграє активна здатність діафрагмової очеревини до всмоктування рідини, тому що має добре розвинену поверхневу сітку лімфатичних судин.

Правий підпечінковий простір часто є місцем локалізації гнійників при перфорації жовчного міхура, а також місцем накопичення жовчі та крові в післяопераційному періоді. Цей простір обмежений зверху та спереду нутрощевою поверхнею правої частки печінки, знизу – поперечною ободовою кишкою та верхньою частиною дванадцятипалої кишки, позаду та збоку – lig. hepatorenale, позаду та зсередини – lig. hepatoduodenale.

Передшлунковий простір розміщується попереду шлунка та малого чепця. Обмежений зверху діафрагмою, позаду – малим чепцем та передньою стінкою шлунка, попереду – передньою стінкою черевної порожнини, знизу – поперечною ободовою кишкою.

У передшлунковому просторі розміщені ліва частка печінки, передня поверхня шлунка та селезінка. У передшлунковому просторі окремо виділяють піддіафрагмовий простір, куди проникає пухирець повітря при перфорації виразки шлунка. У цьому просторі можуть також виникати лівобічні піддіафрагмові абсцеси.

У бічному відділі передшлункового простору збоку від великої кривини шлунка розміщена селезінка. Її ложе обмежене: зверху – lig. gastrolienale і діафрагмою, ліворуч та ззаду – lig. phrenicolienale, знизу – lig. phrenicocolicum, яка з’єднує лівий згин ободової кишки з діафрагмою і замикає знизу сліпий закуток селезінки, відмежовуючи передшлунковий простір від лівої приободовокишкової борозни (sulcus paracolicus sinistrum). 

Праворуч передшлунковий простір відмежований від печінкового простору серпоподібною зв’язкою печінки (lig. falciforme hepatis).

Чепцева сумка (bursa omentalis) розміщена позаду шлунка та малого чепця. Це найбільш відокремлена (ізольована) частина верхнього поверху черевної порожнини. Вхід у чепцеву сумку – foramen epiploicum, або Вінслоу, пропускає 1 – 2 пальці. Він обмежований: спереду – lig. hepatoduodenale, позаду – lig. hepatorenale, яка покриває нижню порожнисту вену, зверху – хвостатою часткою печінки, знизу – lig. duodenorenale, або верхнім краєм верхньої частини дванадцятипалої кишки. Чепцевий отвір може бути закритий спайками. У цих випадках чепцева сумка виявляється зовсім ізольованою від інших відділів черевної порожнини (мал. Б. 2).

Передня стінка чепцевої сумки утворена малим чепцем, задньою стінкою шлунка та шлунково-ободовою зв’язкою.

Верхня стінка представлена хвостатою часткою печінки та діафрагмою.

Нижня стінка – поперечною ободовою кишкою та її брижею.

Ліворуч – ворота селезінки, lig. gastrolienale та lig. phrenicolienale, праворуч – чепцевий отвір.

Задня стінка утворена парієтальною очеревиною, яка покриває підшлункову залозу, аорту, нижню порожнисту вену, ліву нирку та надниркову залозу.

На задній стінці чепцевої сумки розміщений tuber omentale – найбільш опукла частина тіла підшлункової залози (мал. Б. 3).

Від tuber omentale прямують дві складки очеревини: plica (seu lig.) gastropancreatica та plica hepatopancreatica. Plica gastropancreatica містить a. gastrica sinistra, а plica hepatopancreatica – a. hepatica communis. Між складками розміщується foramen gastropancreaticum, який веде у присінок чепцевої сумки (vestibulum bursae omentalis). Останній переходить у верхній закуток чепцевої сумки (recessus superior), розміщений позаду хвостатої частки печінки, і досягає діафрагми та стравоходу.

Нижній відділ чепцевої сумки розміщений позаду шлунка та lig. gastrocolicum, відкривається в нижній закуток чепцевої сумки, ліворуч продовжується в селезінковий закуток (recessus lienalis).

Чепцева сумка та її закутки можуть служити місцем формування гнояків при гнійних захворюваннях підшлункової залози, перфорації виразок шлунка. Оперативні доступи до чепцевої сумки забезпечуються шляхом розтину шлунково-ободової зв’язки ближче до селезінкового вигину ободової кишки, через брижу поперечної ободової кишки, а також через малий сальник. Дренаж сумки забезпечують через поперековий розтин.

Малий чепець (omentum minor) складається з двох зв’язок, які переходять одна в одну, lig. hepatogastricum та lig. hepatoduode-nale.

Lig. hepatogastricum являє собою дублікатуру очеревини, що прямує від воріт печінки до малої кривини шлунка. Містить печінкові гілки переднього стовбура блукаючого нерва, ліву та праву шлункові артерії, лімфатичні судини та вузли. Ліворуч вона переходить в lig. phrenicoesophageum, яку перетинають при ваготомії для виділення переднього стовбура блукаючого нерва, праворуч – в lig. hepatoduodenale.

Lig. hepatoduodenale являє собою перехід очеревини від воріт печінки на дванадцятипалу кишку. У товщі зв’язки проходить: праворуч – ductus choledochus, ліворуч – a. hepatica propria, між ними та позаду – v. porta hepatis. У зв’язці також розміщені гілки власної печінкової артерії, загальна та жовчноміхурова протоки, лімфатичні судини та вузли, печінкове вегетативне сплетення.

У верхньому поверсі черевної порожнини розміщені: печінка, жовчний міхур, селезінка, черевна частина стравоходу, шлунок, початковий відділ дванадцятипалої кишки.

 

 

14