ГоловнаЗворотній зв'язок

Артілерійське озброєння та припаси

РОЗДІЛ 6

 

 САМОХІДНІ ГАРМАТИ

 

6.1 Призначення, ТТХ та загальна будова 152-мм СГ 2С3М. Боєкомплект і його розміщення

   

152-мм самохідна гаубиця (СГ) 2СЗМ прийнята на озброєння в 1974 році. Це бойова гусенична машина, яка має потужне озброєння, лег­кий броньований захист, високу маневреність та пристосована для ве­дення бойових дій в умовах застосування зброї масового ураження. Гармата може вести стрільбу із закритих вогневих позицій та стрільбу прямою наводкою. Екіпаж гармати захищений від кулеметного вогню, осколків снарядів та мін; радіоактивного пилу, хімічних отруйних речовин та біологічної зброї.

Призначення

Самохідна гаубиця 2СЗМ призначена для: знищення засобів ядерного та хімічного нападу; подавлення пунктів керування та вогневих засобів на вогневих позиціях; знищення живої сили та техніки; руйнування оборонних та інших споруд.

 

Рисунок 6.1 - Загальний вигляд 152-мм СГ 2С3М

 

 

Основні тактико-технічні характеристики гаубиці 2С3М

Маса у бойовому положенні, т

27,5 +2%

Екіпаж, осіб

4

Середній питомий тиск на ґрунт, кг/см2

0,6

Швидкість руху, км/год :

 

-           середня:

-       по шосе;

-       по дорозі без покриття;

 

40...45

25...30

-           максимальна по шосе

60

   Кліренс, мм

450

Ширина колії, мм

2720

Запас ходу по паливу , км

500

Потужність двигуна, к.с. (кВт)

520 (385)

Максимальний кут підйому, град.

30

Максимальний кут нахилу, град.

25

                Перешкоди, що долаються, м

 

-    рів, шириною

3

-    брід, глибиною

1

-    стіна, висотою

0,7

Озброєння:

 

-    152-мм  гаубиця 2А33, шт.

1

-       боєкомплект, пострілів, шт.:

-            усього;

-            з них возять при гарматі

 

60

46

-       практична скорострільність, постр./хв.

 

3-6

-       максимальна дальність стрільби, м

17300

-       кути наведення, град.:

-            горизонтальної

-            вертикальної

 

360

- 4-+60

-    7,62-мм кулемет ПКТ, шт.

1

-       боєкомплект, патронів, шт.:

-            усього;

-            з них возять при гарматі

 

2000

1500

-       практична скорострільність, постр./хв.

250

-       максимальна прицільна дальність стрільби, м

1500

-       кути наведення, град.:

-            горизонтальної

-            вертикальної

 

360

- 6-+15

-         26-мм пістолет СП - 81

1

-       боєкомплект, патронів, шт.

18

 

Гаубиця комплектується індивідуальним комплектом ЗІП. Загальна будова СГ 2С3М.

Самохідну гаубицю умовно можна поділити на три відділення: керування; бойове; силове.

У відділенні керування розміщуються механік-водій та органи керування самохідним базовим шасі. У силовому відділенні розміщені силовий агрегат та елементи трансмісії. У бойовому відділенні розміщена артилерійська частина самохідної гаубиці.

Конструктивно самохідна гаубиця СГ 2С3М містить: базову машину (СУ-100П); артилерійську частину; додаткове обладнання.

Базова машина  є засобом підвищення маневреності  й   захище-ності. Вона забезпечує: розміщення артилерійської частини та інших частин СГ, боє­припасів та екіпажу; захист усіх складових частин СГ, боєприпасів і екіпажу від вражаючої дії противника; підвищення маневреності та поліпшення керування підрозді­лами, у тому числі і у нічних умовах.

Артилерійська частина СГ 2С3М містить 152-мм гаубицю 2А33, яка встанов­лена в башті базової машини, та боєукладки (в башті та в корпусі базової машини).

Боєукладки призначені для розміщення боєприпасів боєкомплекту. У них знаходяться снаряди та заряди. Частина боєукладок механізована. Боєукладки мають пристрій для заванта-ження боєприпасів.

Загальна будова 152-мм гаубиці 2А33.

152-мм гаубиця 2А33 є основним озброєнням самохідної гаубиці 2С3М і забезпечує виконання бойових завдань, що стосуються їх призначення.

Технічні характеристики гаубиці 2А33:

балістичні:

- калібр, мм

152,4

- початкова швидкість снаряда (ОФ, заряд повний), м/с

652

- найбільший тиск порохових газів у стволі, кгс/см2 (МПа)

2350 (235)

- найбільша дальність стрільби, м:

-            з використанням механічного прицілу;

-            з використанням оптичного прицілу

 

17300

4000

  конструктивні :

 

- початковий тиск у накатнику, кгс/см2 (МПа)

63-66

(6,3-6,6)

- кількість рідини:

-            у накатнику, л

-            у гальмі відкоту

 

0,5

13,5

-   тиск у зрівноважувальному механізмі при куті підвищення

     ствола 60°, кгс/см2 (МПа)

 

59-69

(5,9-6,9)

масові:

 

- маса ствола, кг

1505

- маса клина затвора, кг

85

 

Основними частинами гаубиці є: ствол із затвором; противідкотні пристрої; лафет.

Ствол із затвором  призначений для здійснення направленого пострілу. Противідкотні пристрої забезпечують пружне з'єднання ствола з лафетом, завдяки  чому  сила дії пострілу на лафет зменшується в 30-40 разів, а це допомагає забезпечити стійкість і нерухомість гармати під час стрільби (що є досить важливою умовою підвищення скорострільності та ефективності стрільби), збільшити працездатність лафета і зменшити його масу. Ствол із затвором та противідкотні пристрої утворюють відкотну частину гармати, яка під час пострілу виконує зворотно-поступальний рух  (відкот-накат), забезпечуючи роботу автоматики затвора й ослаблюючи дію пострілу на лафет. Лафет гармати виконує функції бойового станка під час стрільби та візка під час транспортування. Він здійснює зв’язок гармати з ґрунтом, забезпечує необхідне положення ствола в просторі. Лафет призна-чений для: опори ствола; зміни його положення в просторі; забезпечення стійкості та нерухомості гармати під час пострілу. До його складу входять: люлька; приціл; механізми наведення; зрівноважувальний механізм; башта; корпус базової машини з ходовою частиною; додаткове обладнання.

Люлька - це частина лафету, яка призначена для направлення ствола під час відкоту і накату, опори ствола, дії на ствол при наведенні. Цапфами люлька опирається на лодиги башти і за допомогою підйомного механізму може повертатися у вертикальній площині разом зі стволом і противідкотними пристроями.

Цапфи - циліндричні вставки в гнізда люльки, за допомогою яких люлька шарнірно з'єднана з лодигами башти.

Відкотна частина (ствол, затвор, противідкотні пристрої), приціл та люлька гармати складають підйомну частину гармати, поворотом якої щодо цапфених гнізд башти здійснюється вертикальне наведення ствола гармати за допомогою підйомного механізму.

Башта  служить для розміщення  підйомної частини гармати, механізмів наведення, зрівноважувального механізму та виконує функцію верхнього станка (баштового типу) і щитового прикриття. З’єднання з корпусом за допомогою підшипника (погона) дозволяє башті повертатися навколо вертикальної осі стосовно корпусу, змінюючи при цьому напрям стрільби. Наведення гармати у вертикальній площині здійснюється підйомним механізмом, а в горизонтальній площині забезпечується поворотом башти стосовно корпусу базової машини за рахунок взаємодії корінної шестерні механізму повороту башти, встановленого в башті, із зубча­тим вінцем погона базової машини. Наведення можна здійснювати від ручного та електричного приводів з різними кутовими швидкостями.

Зрівноважувальний механізм  призначений для зменшення моменту незрівноваженості підйомної частини гармати стосовно осі цапф гармати з метою полегшення роботи навідника. Зрівноважувальну силу механізму створюють стиснутий газ та пружина. Башта з підйомною частиною гармати, механізмами наведення і зрівноважувальним механізмом складають поворотну частину гармати, поворотом якої стосовно корпусу здійснюється горизонтальне наведення гармати за допомогою поворотного механізму. Корпус призначений для розміщення поворотної частини гармати, силової установки, трансмісії, ходової частини та інших складових. Він забезпечує стійкість і нерухомість гармати під час пострілу.

Ходова частина  гармати призначена для транспортування гармати.

Приціли  призначені для забезпечення наведення гармати при стрільбу із закритих вогневих позицій: механічний приціл – у вертикальній площині; панорама – у горизонтальній площині. Приціл прямої наводки  призначений  для прицілювання під час стрільби прямою наводкою.

 

 

Боєкомплект і його розміщення

Під час проектування артилерійських гармат визначається і затверджується перелік пострілів, які застосовуються для стрільби з кожної гармати. Перелік пострілів із зазначенням основних комплектуючих елементів та їх характеристика наводяться у “Керівництві з бойової комплектації пострілами” для всіх артилерійських, мінометних та реактивних систем, що знаходяться на озброєнні, або зберігаються на базах та арсеналах. Артилерійські боєприпаси використовуються для стрільби з гармат у вигляді комплекту пострілів різного призначення, що зберігається у військових частинах, і подаються на вогневу позицію – у вигляді бойових комплектів.

Бойовим комплектом називається сукупність пострілів, призначених для даного зразка гармати, визначених за складом і кількістю спеціальним наказом.

Таким чином, боєкомплект – це суворо встановлена наказом кількість пострілів різного призначення на одиницю озброєння. Боєкомплект є розрахунково-постачальною одиницею, яка дозволяє планувати виробництво пострілів різного призначення і постачати їх до військових частин. Склад боєкомплектів встановлюється на основі досвіду війни, навчань і маневрів.

Розподіл артилерійських боєприпасів на постріли і бойові комплекти називається комплектацією.

Комплектація артилерійських систем пострілами повинна відповідати бойовому призначенню системи і забезпечувати ефективність виконання бойових завдань. Наприклад, 152-мм самохідна гаубиця (СГ) використовується для вирішення завдань в інтересах механізованих частин та підрозділів. Тому до складу її боєкомплекту включаються постріли з осколково-фугасними і кумулятивними снарядами, що дозволяє  знищувати живу силу та вогневі засоби противника, руйнувати польові оборонні споруди і придушувати артилерію противника, а також вести боротьбу з його механізованими засобами, танками, САУ й іншими броньованими об'єктами.

Крім того, 122-мм СГ комплектується пострілами зі снарядами спеціального призначення: димовими, освітлювальними, агітаційними й іншими спеціальними снарядами, які за необхідності подаються на вогневу.

 

41