ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->6.2.2 Призначення, характеристика та загальна будова затвора

Артілерійське озброєння та припаси

6.2.2 Призначення, характеристика та загальна будова затвора

 

Затвор призначений для: надійного замикання каналу ствола; здійснення пострілу; екстракції гільзи.

Конструкція затвора забезпечує: утримання снаряда в каналі ствола під час заряджання при будь-яких кутах підвищення ствола; повторне зведення ударного механізму у разі осічки; запобігання здійсненню пострілу при неповністю замкненому затворові; автоматичне закривання та відкривання затвора.

Затвор клиновий, вертикальний, напівавтоматичний з безударною автоматикою копірного типу.

Елементи затвора розміщуються в казеннику та на лівій і правій його щоках; частина елементів затвора винесена на огород­ження люльки.

Відповідно до призначення та функцій затвор містить: зами-каючий механізм; ударно-спусковий механізм; механізм екстракції гільзи; запобіжний механізм; затримуючий механізм; механізм повторного зведення; автоматику.

Механізми, які виконують функції, що визначаються призна­ченням затвора, умовно можна віднести до основних механізмів. Це замикаючий, ударно-спусковий та механізм екстракції. Інші механізми можна вважати допоміжними. Наявність основних механізмів властива для всіх затворів, а допоміжних  - визна­чається конструкцією кожного окремо взятого затвора.

 

6.2.3 Призначення, будова та дія основних механізмів затвора

 

Замикаючий механізм

Замикаючий механізм призначений для надійного замикання каналу ствола.

Його основними частинами є: клин (1); кривошип (2); вісь кривошипа (3); упор клина (4); рукоятка відкривання затвора (5).

Клин (1) сприймає тиск порохових газів під час пострілу. Він має вигляд  чотиригранної призми із заглибленням (лотком) звер­ху. Лоток призначений для направлення снаряда та заряду під час заряджання; лоток має скіс, який переходить у передню грань, що називається дзеркалом. У нижній частині лотка є паз для утримувача снаряда.

Скіс лотка забезпечує остаточне досилання пострілу при закриванні затвора, при цьому відполіроване дзеркало ковзає по дну гільзи, чим забезпечується зменшення тертя. Тому класти клин дзеркалом вниз заборонено. Дзеркало має отвір для виходу бойка ударника.

Рисунок 6.5 - Замикаючий механізм:

1 - клин; 2 - кривошип; 3 – рукоятка відкривання затвора; 4 - упор клина; 5 - вісь кривошипа

 

Задня грань  має  нахил стосовно до  передньої  на  кут  близько 10 30’. Це дозволяє забезпечити надійне притискання гільзи до труби ствола під час пострілу та полегшує відкривання затвора. Вона має центральний отвір для деталей ударного механізму; він закритий кришкою.

Клин також має ряд отворів, у яких розміщуються деталі ударного, запобіжного та затримуючого механізмів.

Відкриваюча рукоятка призначена для відкривання затвора. Вона розміщена на осі і має стопор, який фіксує її у верхньому положенні, та систему важелів із пружиною, через які зчіплюється з кулачком на осі кривошипів у нижньому положенні.

Вісь кривошипа (5) передає зусилля від рукоятки та автоматики затвора на кривошипи. Вісь має шестигранну головку, на якій встановлений кулачок автоматики; на шліцах осі кривошипів установлений кривошип.

Кривошип перетворює обертальний рух осі у поступальний рух клина. Він встановлений на осі кривошипа, з якою зв’язана рукоятка відкривання затвора.

Упор клина (4) обмежує переміщення клина вгору при закриванні затвора.

Дія заряджаючого на рукоятку викликає поворот осі кривошипа, а разом з нею і самого кривошипа, який своїм роликом натискає на поверхню паза, і  клин рухається вниз. При закриванні затво­ра вісь повертається в протилежний бік під дією автоматики; кривошип своїм роликом натискує на паз знизу, і клин рухається вгору до зіткнення з упором клина.

Ударно-спусковий механізм і затримуючий механізм

Ударно-спусковий механізм безкурковий, призначений для виконання пострілу. Він складається з ударного механізму та спускового пристрою.

 

Рисунок 6.6 - Деталі ударного механізму:

1 - ударник у зборі; 2 - бойова пружина; 3 - кришка; 4 - зведення ударника; 5 - вісь зведення; 6 - стопор зведення; 7 - кнопка; 8 - пружина

 

Усі деталі ударного механізму розміщені в клині.

 

 

 

Рисунок 6.7 - Ударний і затримуючий механізми:

1 – ударник; 2 – бойова пружина; 3 – кришка; 4 – зведення ударника; 5 – вісь зведення;      6 – стопор зведення; 7 – задня стінка; 8 – кнопка; 9, 10 – пружина;       11 – затримувач;12 – копір затримувача; 13 – вісь затримувача

 

Зведення ударника (4) виконується при його повороті разом із віссю зведення (5). При цьому, коли ударник зведений, у виріз на нижньому плечі зведення входить скіс сто­пора зведення, який не дозволяє ударникові повернутися у по­переднє положення. Таким чином, ударник утримується у зведеному стані: бойова пружина (2) стиснута.

При осьовому переміщенні стопора зведення (6) зведення ударника (4) звільняється, і ударник рухається під дією бойової пружини, спричиня­ючи постріл.

Спусковий пристрій приводить у дію ударний механізм.

Він складається з: натиску з пружиною (1); двоплечого важеля (2); штанги (3); спускової рукоятки з пружиною (4); електромагніта (5) (рис. 6.8).

   Ручний спуск використовується тільки в аварійних випадках; основний спуск – електромеханічний.

 

Рисунок 6.8 - Спусковий пристрій:

1 – натиск із пружиною; 2 – двоплечий важіль; 3 – штанга; 4 – спускова рукоятка з пружиною; 5 – електромагніт

 

Поворот спускової рукоятки (переміщення якоря електромагніта) викликає рух штанги і поворот двоплечого важеля. При цьому нажим натискає на  стопор зведення.

Кнопка електроспуску гармати знаходиться на рукоятці маховика підйомного механізму гармати.

Затримуючий механізм (рис. 6.7) призначений для запобігання падінню снарядів під час заряджання при великих кутах підвищення ствола.

Він складається із: затримувача (11); осі затримувача (13) з пружиною (10); копіра затримувача з пружиною (12); важеля.

Затримувач, вісь та одна пружина знаходяться в клині; копір, важіль та друга пружина - в казеннику.

Деталі, що розміщені в казеннику, забезпечують опускання затримувача в момент екстракції гільзи.

 

Механізм екстракції

Механізм екстракції призначений для видалення гільзи із зарядної камори після пострілу та у разі осічки, а також для утримання клина в нижньому положенні.

Механізм кулачковий, плаваючий, безударної дії.

Він складається з: екстракторів (1) лівого і правого; натискачів (2); пружин (3); кришок натискачів (4); осі (5); важеля (6); стопора (7).

У нижньому положенні клин затримується за рахунок взаємодії

цапф екстракторів з опорними площадками клина.

При заряджанні, коли гільза фланцем ударяє по захоплювачах екстракторів, або при натисканні на важіль (6), який знаходиться на правій щоці казенника, цапфи екстракторів сходять з опорних площадок клина, і клин піднімається вгору.

При опусканні клина після пострілу він заокругленими поверх­нями бокових пазів ударяє по цапфах екстракторів, і цапфи рухаються в напрямку до труби, зупиняючись на опорних площадках пазів клина.

 

1

 

 

 

Рисунок 6.9 - Механізм екстракції:

1 - екстрактор лівий і правий; 2 - натискач; 3 - пружина; 4 - кришка

натискача; 5 - вісь; 6 - важіль; 7 - стопор

 

Верхні частини екстракторів у цьому разі рухаються від труби, захоплюють гільзу за фланець і видаляють її з каналу ствола.

Вісь (5) від переміщення фіксується стопором (7).

 

 

 

43