ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->1.2 Призначення і характеристики гармат

Артілерійське озброєння та припаси

1.2 Призначення і характеристики гармат

 

Гармата – це вид ствольної вогнепальної зброї калібру 20 мм і більше, що є засобом доставки боєприпасів певного виду до цілі.

Сучасна гармата – це потужна теплова машина, у стволі якої під час згоряння порохового заряду відбувається перетворення хімічної енергії пороху в теплову енергію порохових газів. Теплова енергія, у свою чергу, перетворюється в кінетичну енергію руху снаряда. Таким чином, перетворення хімічної енергії бойового заряду в кінетичну енергію снаряда відбувається за такою схемою:

 

 

Основними показниками досконалості конструкції і бойової могутності гармати є її характеристики, які поділяються на абсолютні і узагальнені.

Знання характеристик гармат необхідно для визначення їх бойо­вих можливостей, а також під час розроблення і проектування конкретних зразків озброєння.

Абсолютні характеристики поділяються на балістичні, конструктивні і експлуатаційні.

До балістичних характеристик належать:

1.   Початкова швидкість снаряда V0 (м/с) – це розрахункова швидкість, з якою починається рух снаряда поза каналом ствола, з урахуванням того, що за межами ствола порохові гази на снаряд не діють.

Величина цієї швидкості залежить від ряду конструктивних і балістичних параметрів артилерійських систем. Вона використовується під час проектування та оцінки бойової здатності цих систем, підготовки вихідних даних для стрільби.

2.   Максимальна дальність стрільби Дmax (м) – це максимальна відстань від гармати, на яку може бути доставлений снаряд за нормальних (табличних) умов стрільби. Вона характеризує можливості конкретної гармати уражати віддалені цілі противника і залежить від маси, форми і розмірів снаряда, його початкової швидкості, кута підвищення ствола і т.ін.

3.   Дальність прямого пострілу Дп.п., м – це максимальна відстань польоту снаряда, протягом якої висота його траєкторії не перевищує висоту цілі. Вона в основному характеризує ефективність гармат у боротьбі з танками та іншими бронеоб’єктами під час стрільби прямою наводкою.

4.   Максимальний тиск порохових газів Рm – це тиск, який створює найбільшу силу дії на снаряд під час його руху по каналу ствола і на відкотні частини гармати. Він також визначає максимальне напруження, яке виникає у стволі гармати під час пострілу. Чисельне значення цього тиску використовують для проектування гармат і боєприпасів до них.

До основних конструктивних характеристик належать:

1.   Калібр ствола d, мм – це відстань, яка вимірюється по діаметру каналу ствола між протилежними полями його нарізів. Калібр у гарматах – одна з найбільш важливих їх характеристик, що визначає могутність гармати. Зі збільшенням калібру підвищується могутність гармати.

2.   Кути вертикальної j і горизонтальної y наводки гармати. Кути характеризують вогневу маневреність гармати і визначаються крайніми положеннями осі каналу ствола у вертикальній і горизонтальній площинах без зміни положення самої гармати.

3.   Геометричні розміри і величини маси – це габарити гармати (довжина, висота, ширина), його маса у похідному Мп, кг, і бойовому Мб, кг, положеннях. Значення цих розмірів і величин використовуються під час проектування при порівнянні різних конструкцій гармат, враховуються під час експлуатації та ремонту. Вони характеризують також маневреність і рухомість гармат на марші і полі бою.

До експлуатаційних характеристик належать:

1.   Швидкострільність гармати. Вона характеризує ту найбільшу кількість пострілів за одиницю часу, яку можна здійснити з гармати, враховуючи час на її заряджання і виконання інших робіт із забезпечення стрільби (виправлення наводки, охолодження ствола і т.ін.) Найбільша швидкострільність з відновленням наводки після кожного пострілу називається прицільною, без відновлення наводки – максимальною.

Висока швидкострільність підвищує ефективність ураження цілей, дозволяє виконати бойові завдання меншою кількістю гармат і залежить як від конструкції гармати та боєприпасів, так і від натренованості обслуги.

2.   Час переведення гармати з похідного положення в бойове і навпаки. Він характеризує її готовність до виконання бойового завдання. Час переведення системи з похідного положення в бойове визначає швидкість відкриття вогню. Час же пере­ведення із бойового положення в похідне характеризує можливості зі швидкої зміни вогневої позиції.

3.   Швидкість транспортування (перевезення) Vmax, м/с. Вона характеризує маршеві можливості гармати і залежить від конструктивних якостей її ходової частини.

Узагальнені характеристики визначають могутність і досконалість конструкції гармат. Вони використовуються під час розроблення нових, а також оцінки і порівняння існуючих зразків озброєння. До них належать:

1.   Дульна енергія Ео, кДж. Вона визначає могутність конкретного зразка і дорівнює кінетичній енергії поступального руху сна­ряда, який рухається з початковою швидкістю Vо:

       ,                    (1.1)

де  q маса снаряда.

Для характеристики гармати іноді замість дульної енергії користуються поняттям “потужність гармати”.

2.   Коефіцієнт могутності СЕ, кДж/дм3. Для конкретного зразка гармати він вказує, яка кількість енергії Ео припадає на умовну одиницю об’єму його каналу ствола:

 ,                (1.2)

де d – калібр каналу ствола.

Цей коефіцієнт є важливою характеристикою могутності гармати. Під час проектування нового зразка СЕ беруть як вихідну величину для розрахунків.

3.   Коефіцієнт використання металу h, кДж/кг. Він характеризує досконалість конструкції гармати і визначається  за формулою

 ,                    (1.3)

де Мб – маса гармати в бойовому положенні.

Цей коефіцієнт показує, яку корисну роботу виконує один кіло-грам маси металу гармати під час пострілу. Чим більший цей коефі-цієнт, тим більш досконалою є конструкція гармати.

 

 

5