ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->8.8.2 Призначення верхнього станка і нижнього станка зі станинами

Артілерійське озброєння та припаси

8.8.2 Призначення верхнього станка і нижнього станка зі станинами

 

Верхній станок.

Верхній станок вертлюжного* типу є основою підйомної части-ни гармати.

Рисунок 8.35 - Верхній станок:

1 - кронштейн підйомного механізму; 2, 8, 19, 23 – маслянка; 3 - гайка;       4 - шпилька; 5 - намітка; 6 - станок верхній; 7 - кронштейн поворотного механізму;  9 - обмежувач; 10 - кронштейн; 11 - болт; 12 - захват; 13 - болт; 14 - труба; 15 - болт; 16 - гайка; 17- заглушка підшипника; 18- втулка; 20- підшипник; 21- втулка; 22 - за-глушка; 24 - кронштейн щита; 25 – кронштейн

 

*Примітка. Вертлюг – шарнірне з’єднання двох частин механізму, що дозволяє їхній взаємний поворот.

Він призначений для розміщення механізмів наведення, зрівноважувального механізму та щитового прикриття. Верхній станок – це стальна відливка, яка має : основу; дві щоки з цапфенними гніздами;

кронштейни: механізмів наведення; зрівноважувального механізму;

переднього підхвату; щитового прикриття; корпусу підшипника кріплення верхнього станка.

Верхній станок встановлюється на цапфи нижнього станка (верхню та нижню), які іноді називають бойовим штирем. Від перекидання під чає пострілу верхній станок утримується переднім підхватом,  який  зчіплюється  із сектором нижнього станка. У цапфених гніздах щік встановлюються цапфи люльки і зак­ріплюються зверху намітками.

На кронштейнах кріплять корпус та редуктор підйомного меха-нізму; корпус поворотного механізму; щитове прикриття;

зрівноважувальний механізм; передній підхват; корпус підшипника кріплення верхнього станка (який знизу охоплює нижній станок).

Нижній станок зі станинами

Нижній станок  двостанинний; він є основою поворотної частини гармати і має: корпус із цапфами і приливками; кронштейни з вушками; шарніри;дві станини.

Нижній станок опирається на ходову частину гармати.

Корпус стальний, виконаний у вигляді відливки коробчастої форми, що має верхню та нижню цапфи, які утворюють бойовий штир; зліва та справа – дві приливки з отворами для пальців шарнірів та стопорів кріплення станин у бойовому положенні; у верхній частині є сектор захвата, який сприймає зусилля від верхнього станка  під  час  пострілу;  у  ньому  ж  встановлена  вилка   поворотного   механізму.

У верхніх вушках розміщуються втулки з торсіонами (втулки є віссю верхніх балансирів), а в нижніх– осі нижніх балансирів. У  вушках лівого та правого кронштейнів  закріплені гідроамортизатори.

Шарніри з’єднують нижній станок зі станинами. Спереду вгорі до них приварені упори, які виключають підресорювання  в бойовому положенні.

Станини служать задньою опорою гармати при стрільбі. На станинах розміщені:балка кріплення ствола по-похідному;

підхоботовий коток;правила; шворнева балка; стяжка; стопори.

Кожна станина має сошник, яким  вона спирається на грунт. На внутрішній поверхні станини є упори для виключення механізму само- установки нижнього станка в похідному положенні.

 

 

88