ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Державне регулювання діяльності банків здійснюється Націо­нальним банком України у таких формах:

Банківське право України

Державне регулювання діяльності банків здійснюється Націо­нальним банком України у таких формах:

I.  Адміністративне регулювання:

1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

2)  встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;

3)  застосування санкцій адміністративного чи фінансового ха­рактеру;

4)  нагляд за діяльністю банків;

5)  надання рекомендацій щодо діяльності банків.

II.  Індикативне регулювання:

1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;

2)  визначення норм обов' язкових резервів для банків;

3)  встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ри­зиків від активних банківських операцій;

4)  визначення процентної політики;

5)  рефінансування банків;

6)  встановлення кореспондентських відносин;

7)  управління золотовалютними резервами, включаючи валю­тні інтервенції;

8)  операцій з цінними паперами на відкритому ринку[66];

9)  імпорту та експорту капіталу.

Ще однією функцією Національного банку є здійснення бан­ківського нагляду. Банківський нагляд — це система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює на­глядову діяльність, законодавства України і встановлених норма­тивів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Головна мета банківського нагляду, як і банківського регулю­вання — це безпека та фінансова стабільність банківської систе­ми, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриман­ням банками, їх підрозділами, афілійованими[67] та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськи­ми об'єднаннями, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Націо­нального банку і економічних нормативів. Але при цьому Націо­нальний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово- господарської діяльності зазначених осіб.

Метою банківського нагляду є стабільність банківської систе­ми та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпе­ки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині до­тримання вимог законодавства щодо здійснення банківської дія­льності.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно- правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загро­зу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України може користуватися послугами інших установ за окре­мими угодами. Національний банк України здійснює банківський нагляд на індивідуальній та консолідованій основі і застосовує заходи впливу за порушення вимог законодавства щодо банків­ської діяльності.

В серпні 1987 року Базельським Комітетом[68] були опубліко­вані «Ключові принципи ефективного банківського нагляду», які стали основним джерелом рекомендації для розробки законодав­ства про банківський нагляд провідних країн. У жовтні 1997 року принципи із правками та доопрацюваннями було затверджено на щорічних зборах Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Документ дістав назву Базельських принципів ефективно­го банківського нагляду.

Банківський нагляд в широкому розумінні включає в себе вла­сне нагляд за банками, що називається дистанційним або доку­ментальним, та інспектування (інспекційні перевірки на місцях). Дистанційний контроль включає в себе перевірку звітності, яку надають банки. Він дозволяє передбачити проблеми, які можуть вплинути на платоспроможність та ліквідність банків і призвести до їх банкрутства. Інспекційні перевірки на місцях дають можли­вість перевірити ступінь достовірності інформації, яку передають банки наглядовим органам та сформувати максимально точну уяву про фінансовий стан банку, якість його менеджменту[69].

Контроль за діяльністю банків здійснюється передусім у фор­мі перевірок інспекторами Національного банку України. Переві­рки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільно­сті операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку Украї­ни відповідно до плану, затвердженого Національним банком України.

Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік. Про проведення планової перевірки Національний банк України зобов' язаний повідомити банк не пізніше, ніж за 10 днів до його початку.

Банки зобов' язані забезпечити інспекторам Національного банку України та іншим уповноваженим ним особам вільний доступ до всіх документів та інформації з дотриманням встановлених законо­давством правил, а при перевірці на місці — можливість вільного доступу в робочий час у всі приміщення банку.

Національний банк України може прийняти рішення про про­ведення позапланової перевірки банку за наявності обґрунтова­них підстав. Таке рішення має бути підписане Головою Націона­льного банку України або уповноваженою ним особою.

Для здійснення своїх повноважень щодо нагляду Національ­ний банк України має право безоплатно одержувати від банків інформацію про їх діяльність та пояснення з окремих питань дія­льності банку.

В ході перевірки банку Національний банк України має право перевіряти будь-яку звітність афілійованої особи банку щодо вза­ємовідносин з банком з метою визначення впливу відносин з афі- лійованою особою на стан банку.

Національний банк України також має право здійснювати пе­ревірку осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Націона­льного банку України, з метою дотримання законодавства щодо банківської діяльності. При здійсненні перевірки Національний банк України має право вимагати від цих осіб подання будь-якої інформації, необхідної для здійснення перевірки. Інспектовані особи зобов' язані подавати Національному банку України затре­бувану інформацію у визначений ним строк.

До осіб, які можуть бути об' єктом перевірки Національного банку України, відносяться:

1)  власник істотної участі у банку, якщо Національний банк України вважає, що він не відповідає вимогам, встановленим за­конодавством щодо істотної участі, або негативно впливає на фі­нансову безпеку і стабільність банку;

2)  особа, що придбала істотну участь у банку без письмового дозволу Національного банку України.

Об'єктом перевірки Національного банку України може бути також особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення цією особою банківської діяльності без банківської ліцензії.

У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об' єктом перевірки Національного банку України, вимог за­конодавства, або здійснення банками ризикових операцій, які за­грожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, На­ціональний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться:

1)  письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи від­чуження неефективних інвестицій;

2)  скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програ­ми фінансового оздоровлення банку або плану його реорганізації;

3)  укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи ви­значена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

4)  видати розпорядження щодо:

а) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь- якій іншій формі;

б) встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кре­дитами та іншими активами;

г)  обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій з високим рівнем ризику;

д) заборони надавати бланкові кредити;

е) накладення штрафів на:

•    керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян;

•    банки відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

є) тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику іс­тотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог законодавства;

ж)  тимчасового, до усунення порушення, відсторонення поса­дової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог законодавства;

з) реорганізації банку;

и) призначення тимчасової адміністрації.

У разі порушення чинного законодавства, що спричинило значну втрату активів або доходів і настанні ознак неплатоспро­можності банку, Національний банк України має право відклика­ти ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку.

Якщо в діях керівника банку або фізичної особи чи пред­ставника юридичної особи — власника істотної участі, якій пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, не встановле­но складу злочину, але має місце порушення вимог банківсько­го законодавства, або якщо таку особу визнано винною у вчи­ненні корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, Національний банк України має право вида­ти банку розпорядження про звільнення такої особи з посади або заборону користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв).

Особу, яку на підставі розпорядження Національного банку України було відсторонено від посади, або якій тимчасово забо­ронено користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв), мо­же бути поновлено на посаді або відновлено у використанні пра­ва голосу придбаних акцій (паїв) лише на підставі попереднього дозволу Національного банку України.

Рішення Національного банку України щодо призначення тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

До керівників та службових осіб банку, фізичних осіб — власників істотної участі накладаються штрафи в порядку, пе­редбаченому Кодексом України про адміністративні правопо­рушення.

 

10