ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->§ 5. Державна реєстрація банку як обов'язкова умова включення банку до банківської системи України

Банківське право України

§ 5. Державна реєстрація банку як обов'язкова умова включення банку до банківської системи України

П

орядок державної реєстрації банку визначається Положен­ням про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердже­ним Постановою правління Національного банку №375 від 31 серпня 2001 року.

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, ре­зиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Мініс­трів України або уповноважених ним органів.

Власники істотної участі у банку[83] повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об' єднання громадян, релігійні та благо­дійні організації.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, щодо яких неможливо встановити їх власників і джерела коштів, за ра­хунок яких такі юридичні особи здійснюють внески до статутно­го капіталу або купують акції банків.

Державна реєстрація банків здійснюється Національним бан­ком України.

Національний банк України у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та ін­ших учасників банку.

Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку приймається Національним банком України не пізніше тримісячного строку з моменту подання пов­ного пакета документів.

Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи.

Національний банк України може відмовити в державній ре­єстрації банку у разі, якщо:

1)  порушено порядок створення банку;

2)   установчі документи банку не відповідають законодавству України;

3)   подано неповний пакет документів, необхідних для держа­вної реєстрації банку, або ці документи не відповідають вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність» чи нормати­вно-правових актів Національного банку України;

4)   у Національного банку України є докази, що підтверджу­ють відсутність бездоганної ділової репутації чи відсутність за­довільного фінансового стану принаймні одного із засновників, що мають істотну участь у банку;

5)   професійна придатність[84] та ділова репутація голови вико­навчого органу і головного бухгалтера банку, а також членів ви­конавчого органу банку не відповідають вимогам Національного банку України.

Про неповноту поданого пакета документів та/або про невідпо­відність професійної придатності та ділової репутації голови прав­ління (ради директорів) та головного бухгалтера Національний банк України зобов' язаний повідомити уповноваженим особам банку не пізніше місячного строку з дати подання документів.

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії.

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснюва­ти такі банківські операції:

1)  приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2)   відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків- кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих ра­хунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування ко­штів на них;

3)  розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Зазначені операції належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним осо­бам, які мають банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають право здійснювати операції з відкриття та ведення поточних рахун­ків клієнтів і банків-кореспондентів та з розміщення залучених ко­штів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик на під­ставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Крім вказаних операцій, банк має право здійснювати такі опе­рації та угоди:

1)  операції з валютними цінностями;

2)  емісію власних цінних паперів;

3)  організацію купівлі та продажу цінних паперів за доручен­ням клієнтів;

4)  здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5)  надання гарантій і поручительств та інших зобов' язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6)  придбання права вимоги на виконання зобов'язань у гро­шовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факто­ринг);

7)  лізинг;

8)  послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9)  випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10)  випуск банківських платіжних карток і здійснення опера­цій з використанням цих карток;

11)  надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:

1)  здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юри­дичних осіб;

2)  здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

3)  перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4)  операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

з інструментами грошового ринку;

з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

5)  довірче управління коштами та цінними паперами за дого­ворами з юридичними та фізичними особами;

6)  депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів влас­ників іменних цінних паперів.

Дозвіл надається, якщо:

1)  рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національного банку України, що підтверджується незалежним аудитором;

2)  банк не є об' єктом застосування заходів впливу;

3)  банком подано план, за яким він буде здійснювати таку дія­льність, і цей план схвалений Національним банком України;

4)  Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.

Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснюва­ти одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без ба­нківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністрати­вну відповідальність згідно із законами України. Банківська лі­цензія не може передаватися третім особам.

Національний банк України може відкликати банківську ліце­нзію виключно у таких випадках:

1)  якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2)  якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3)  у разі порушення Закону «Про банки і банківську діяль­ність» або нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів і настання непла­тоспроможності банку;

4)  на підставі висновку тимчасового адміністратора про не­можливість приведення банку у правову відповідність з вимога­ми закону «Про банки і банківську діяльність» та нормативно- правових актів Національного банку України;

5)  недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

Звертає на себе увагу та обставина, що серед підстав для ану­лювання банківської ліцензії (на відміну від інших видів ліцензо­ваної діяльності) відсутня така підстава як порушення Закону «Про банки і банківську діяльність» або нормативно-правових актів Національного банку України, що не_ спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку. На нашу думку, це пояснюється не стільки особливістю правового статусу банківської установи, скільки певними лобістськими тенденція­ми, що діяли в процесі прийняття Закону «Про банки і банківську діяльність» в новій редакції.

Національний банк України негайно повідомляє банк про від­кликання у нього банківської ліцензії. Банк протягом трьох днів з моменту отримання рішення зобов' язаний повернути Національ­ному банку України свою банківську ліцензію.

Для створення банку з іноземним капіталом його засновники зобов' язані отримати попередній дозвіл Національного банку України. Для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом його правління (рада директорів) має отримати попе­редній дозвіл Національного банку України.

Банк має право відкривати філії та представництва на терито­рії України в разі його відповідності вимогам щодо відкриття фі­лій та представництв, встановленим нормативно-правовими ак­тами Національного банку України.

 

13