ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->§ 6. Вимоги до діяльності та фінансово-економічного стану банків

Банківське право України

§ 6. Вимоги до діяльності та фінансово-економічного стану банків

К

апітал банку включає основний капітал та додатковий капітал.

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстро­ваний статутний капітал і розкриті (опубліковані) резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капі­тал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під неви- значений ризик при проведенні банківських операцій, за винят­ком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям:

1)  відрахування до фондів мають здійснюватися з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скориго- ваного на всі потенційні податкові зобов'язання;

2)  фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо розкри­ватись у опублікованих звітах банку;

3)   фонди повинні бути у розпорядженні банку для покриття збитків з метою необмеженого і негайного використання у разі появи збитків;

4)  збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондів, а повинні проводитися через рахунок прибутків і збитків.

Додатковий капітал не може бути більшим 100 відсотків осно­вного капіталу.

Банки здійснюють емісію власних акцій та оголошують підписку на паї відповідно до законодавства України про господарські това­риства та цінні папери з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Банкам забороняється випуск акцій на пред'явника.

Наявність збитків у банку не є перешкодою для оголошення підписки на акції або паї банку та збільшення статутного капіта­лу банку.

Банки мають право придбавати власні акції або паї з наступ­ним письмовим повідомленням Національного банку України

про укладені угоди, яке має бути надіслане протягом 5 робочих днів з дати укладення угод. Банкам не дозволяється придбання власних акцій, якщо це може призвести до падіння регулятивного капіталу[85] нижче за мінімальний рівень.

Про намір банку придбати загальну кількість власних акцій або паїв у розмірі 10 і більше відсотків загальної емісії банк письмово повідомляє Національному банку України за 15 ка­лендарних днів до укладення угод. Національний банк України має право заборонити банку купівлю власних акцій або паїв у разі, якщо це може призвести до погіршення фінансового стану банку.

Банк-емітент продає свої акції на первинному ринку безпосе­редньо або через андеррайтерів[86]. Банку дозволяється виступати посередником для купівлі-продажу власних акцій або паїв.

Юридична чи фізична особа, яка має намір придбати істотну участь у банку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо чи опосередковано володіти чи контролювати 10, 25, 50 та 75 відсотків статутного капіталу банку чи права голосу придба­них акцій (паїв) в органах управління банку, зобов' язана отрима­ти письмовий дозвіл Національного банку України.

Для отримання такого дозволу заявник повинен надати інфо­рмацію, передбачену нормативно-правовими актами Національ­ного банку України, щодо фінансового стану та ділової репутації майбутнього власника істотної участі банку.

Національний банк України приймає рішення про задоволення чи відмову в задоволенні прохання про надання дозволу на при­дбання чи збільшення істотної участі у банку в місячний строк з дня отримання всієї необхідної інформації. Відмова у дозволі на придбання чи збільшення істотної участі у банку надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Національний банк України не дає дозволу на придбання чи збільшення істотної участі у банку у разі, якщо:

1)  особа, яка придбаває істотну участь, не має бездоганної ді­лової репутації. У разі, якщо такою особою є юридична особа, цей критерій поширюється на членів виконавчого органу і нагля­дової ради юридичної особи, а також на власників істотної учас­ті, що є фізичними особами;

2)  відсутні власні кошти у розмірі, достатньому для здійснен­ня заявленого внеску;

3)  придбання чи збільшення істотної участі загрожуватиме ін­тересам вкладників та інших кредиторів банку або розвитку кон­курентного середовища у банківській системі.

Якщо особа володіє істотною участю у банку чи збільшує свою участь до рівня, визначеного законом, без одержання письмового дозволу Національного банку України останній має право заборонити такій особі прямо чи опосередковано, повністю чи частково користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв) та брати участь будь-яким чином в управлінні справами банку.

У разі встановлення заборони користуватися правом голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) право брати участь у голо­суванні передається довіреній особі, яка призначається Націона­льним банком України за поданням банку. Довірена особа зо­бов'язана при голосуванні діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком. Рішення загальних зборів учасни­ків, прийняті з використанням права голосу придбаних акцій (паїв), щодо якого встановлена тимчасова заборона його викори­стання, не мають юридичної сили.

Відповідно до статей 2, 58 — 59 Закону України «Про Націо­нальний банк України» та статей 2, 4, 7 — 12, 30 — 36, 47 — 50, 52, 69, 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України установлює порядок визначення ре­гулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обов' язковими до виконання всіма банками: нормативи капіталу:

мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1),

адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2),

адекватності основного капіталу (Н3);

нормативи ліквідності:

миттєва ліквідність (Н4),

поточна ліквідність (Н5),

короткострокова ліквідність (Н6);

нормативи кредитного ризику:

максимального розміру кредитного ризику на одного контра­гента (Н7),

великих кредитних ризиків (Н8),

максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9),

максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та пору­чительств, наданих інсайдерам (Н10); нормативи інвестування:

інвестування в цінні папери окремо за кожною установою

(Н11),

загальної суми інвестування (Н12);

норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валют­ної позиції банку (Н13)[87]

У разі коли рівень регулятивного капіталу банку досягне рівня нижче від встановленого Національним банком України, банк зо­бов'язаний протягом одного місяця, починаючи з дня встанов­лення факту зменшення рівня капіталу, подати на розгляд Націо­нального банку України план заходів щодо порядку і строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку.

У разі, якщо за попередній рік діяльність банку була неприбут­ковою, банку дозволяється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал у будь-якій формі у сумі, що не перевищує 50 відсотків від різниці між капіталом банку і рівнем регулятивного капіталу.

Банки зобов' язані формувати резервний фонд на покриття не­передбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов' язаннях.

Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не менше 5 відсотків від прибутку банку до досягнення ними 25 відсотків розміру регулятивного капіталу банку.

У разі коли діяльність банку може створювати загрозу інтере­сам вкладників та інших кредиторів банку, Національний банк України має право вимагати від банку збільшення розміру резер­вів щорічних відрахувань до них.

Банки зобов' язані формувати інші фонди та резерви на по­криття збитків. Банк створює постійно діючий підрозділ з питань аналізу та управління ризиками, що має відповідати за встанов­лення лімітів щодо окремих операцій, лімітів ризиків контрпарт- нерів, країн контрпартнерів, структури балансу відповідно до рі­шень правління (ради директорів) з питань політики щодо ризикованості та прибутковості діяльності банку.

 

14