ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->§ 4. Порядок відкриття банківського рахунку

Банківське право України

§ 4. Порядок відкриття банківського рахунку

С

уб'єкти господарювання, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва і фізичні особи мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до влас­ного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийн­яти на банківське обслуговування або якщо така відмова допус­кається законом або банківськими правилами.

Згідно статті 1067 Цивільного кодексу України «банк зо­бов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським прави­лам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслугову­вання або якщо така відмова допускається законом або банків­ськими правилами».

Водночас, відповідно до статті 342 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання відкривають банківські раху­нки за згодою банків.

З огляду на зазначене, логічним є висновок про те, що в гос­подарських відносинах банк має право відмовити у відкритті ра­хунку, а в цивільно-правових відносинах банк зобов' язаний від­крити рахунок за заявою особи практично у всіх випадках.

Кількість рахунків, які відкриває особа-резидент не обмежу­ється, крім випадків визначених законодавством. Так, клієнти можуть відкривати лише один поточний рахунок для формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу, пайового або неподільного фонду) суб'єкта господарювання — юридичної особи (у національній та/або іноземній валюті) та один поточний рахунок (у національній та/або іноземній валюті) за кожною уго­дою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної осо­би (виробнича кооперація, спільне виробництво та інші види спі­льної діяльності). Один рахунок відкривається також для вибор­чого фонду.

У разі відкриття поточного або вкладного (депозитного) раху­нку підприємцю до отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби (далі — повідомлення) операції за цим рахунком здійснюються лише із зарахування коштів.

У разі наявності в банку мотивованої підозри щодо подання клієнтом для відкриття рахунку підроблених документів або та­ких, що містять недостовірну інформацію, банк повідомляє про це органи внутрішніх справ і спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу із зазначен­ням ідентифікаційних даних клієнта та/або паспортних даних особи, яка подає документи на відкриття цього рахунку. Звичай­но, при повному та бездоганному виконанні зазначених норм за­кону банківськими службовцями, проблему створення фіктивних фірм в Україні, а також пов' язану з нею проблему мінімізації оподаткування вдалося б вирішити.

Банк при відкритті рахунку має повідомити клієнта — юриди­чну особу про те, що якщо після накладення державним виконав­цем арешту на кошти боржника — юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець направляє до відповідних пра­воохоронних органів матеріали про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Банкам забороняється відкривати та вести анонімні рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають раху­нки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України, у тому числі норматив­но-правовими актами Національного банку. Рахунок клієнту від­кривається лише після його ідентифікації банком.

Підставою для ідентифікації клієнта — фізичної особи, його довіреної особи, а також особи, яка уповноважена діяти від імені клієнта — юридичної особи, є такі документи:

а) для громадян України, які:

постійно проживають в Україні, — паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення особи громадянина України, для малолітніх та неповнолітніх осіб, яким не виповнилося 16 років, — свідоцтво про народження;

виїжджають на постійне місце проживання за кордон, — пас­порт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне місце проживання за кордон;

постійно проживають за кордоном, — паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

б) для іноземних громадян, які:

постійно проживають в Україні, — паспортний документ з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання;

тимчасово перебувають в Україні, — паспортний документ;

в) для осіб без громадянства, які:

постійно проживають в Україні, — посвідка на постійне про­живання;

тимчасово перебувають в Україні, — паспортний документ;

г)  для біженців — посвідчення біженця.

Паспортним документом іноземця та особи без громадянства є документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства, виданий уповноваженим органом інозе­мної держави або статутною організацією ООН, дає право виїзду за кордон і визнаний Україною.

Якщо зазначені документи не дають змоги банку визначити місце проживання або тимчасового перебування фізичної особи, то банк має право витребувати від клієнта інший документ, який містить таку інформацію.

Фізичні особи — резиденти, крім паспорта або документа, що його замінює, додатково мають пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків.

Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію фі­зичної особи, яка відкриває поточний або вкладний (депозитний) рахунок, і робить у присутності цієї особи копії необхідних до­кументів, засвідчує своїм підписом та підписом фізичної особи, що відкриває рахунок, як такі, що відповідають оригіналу і пере­дає на зберігання в справу з юридичного оформлення рахунку. У разі надання власником рахунку права розпорядження рахунком іншим особам, уповноважений працівник банку ідентифікує цих осіб і підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням відпо­відних документів.

Особи, які мають право першого та другого підписів, особисто подають до банку документи для відкриття поточних і вкладних (депозитних) рахунків юридичних осіб і відокремлених підрозді­лів. Банк ідентифікує цих осіб та підтверджує здійснення іденти­фікації копіюванням відповідних документів. У разі змін у складі осіб, які мають право розпоряджатися рахунком юридичної особи або відокремленого підрозділу, новопризначена особа (особи) має бути ідентифікована.

У разі укладання договору банківського вкладу або догово­ру банківського рахунку на користь третьої особи, а також під час укладання договору з юридичною особою про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб для здійснення деяких видів виплат. банк ідентифікує особу, що відкриває ра­хунок, а особу, на користь якої укладено договір і відкрито ра­хунок, — під час пред'явлення цією особою до банку першої вимоги або вираження нею іншим способом наміру скориста­тися цим рахунком.

У разі неподання клієнтом необхідних документів або відомо­стей, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиван­ню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або умисного на­дання клієнтом неправдивих відомостей про себе, рахунок йому не відкривається.

Ідентифікація клієнта банку, що відкриває рахунок, не є обов' язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Якщо суб'єкт господарювання не має в цьому банку рахун­ків, то в процесі відкриття йому поточного рахунку між бан­ком і клієнтом укладається в письмовій формі договір банків­ського рахунку.

Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:

заяву про відкриття поточного рахунку. Заяву підписує керів­ник юридичної особи або інша уповноважена на це особа;

копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійс­нювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або орга­ном, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

копію належним чином зареєстрованого установчого докуме­нта (статуту / засновницького договору / установчого акта / по­ложення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або но­таріально. Положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, ор­гану державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, засвідчення не по­требують. Юридичні особи публічного права, які діють на під­ставі законів, установчий документ не подають;

копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвід­чену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноважено­го працівника банку;

картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену но­таріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпо­рядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право роз­порядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Юридичні особи, які використовують найману працю і відпо­відно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають пода­ти такі документи:

копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної осо­би у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповнова­женого працівника банку;

копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещас­них випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Інформацію про те, що юридична особа не використовує най­ману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов' язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку «Додаткова інформація».

Фізична особа — підприємець для відкриття поточного раху­нку подає до банку такі документи:

заяву про відкриття поточного рахунку, що підписана фізич­ною особою — підприємцем;

копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця органом виконавчої влади, іншим органом, уповно­важеним здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріа­льно або органом, що його видав;

копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи — підприємця на облік в органі державної податкової служби, за­свідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підпи­сом уповноваженого працівника банку;

копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи — підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

картку із зразками підписів. Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально.

Якщо фізична особа — підприємець використовує найману працю, то ця особа під час відкриття поточного рахунку додатко­во має подати копію документа, що підтверджує реєстрацію фі­зичної особи — підприємця у відповідному органі Фонду соціа­льного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку. В іншому разі фізична особа — підприємець обов'язково має зазначити про те, що вона не використовує найману працю, у заяві про відкриття поточного рахунку.

 

26