ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->§ 5. Правовий режим поточного рахунку

Банківське право України

§ 5. Правовий режим поточного рахунку

О

собливості правового режиму поточного рахунку перш за все визначається нормами, що регулюють договір банків­ського (поточного) рахунку.

Професор Іоффе в своїй роботі «Зобов'язальне право» зазна­чає, що договір поточного рахунку — це договір, в силу якого одна сторона, володілець рахунка зобов' язується зберігати свої грошові кошти в банку з дотриманням банківських правил роз­поряджатися коштами, що знаходяться на рахунку, а друга сто­рона, банк, зобов'язується здійснювати касово-розрахункове об­слуговування володільця рахунка та в передбачених законом випадках нараховувати проценти на внесені вклади. Звичайно, зазначене визначення потребує доопрацювання з урахуванням змін часу.

Так, згідно зі статтею 1066 Цивільного кодексу України за до­говором банківського рахунка банк зобов' язується приймати і за­раховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахун­ка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпоряд­ження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з ра­хунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунку є двостороннім. При цьому, в договорі банківського рахунку відображаються фінансово- правові обов' язки банку як елемента фінансової системи держа­ви. Так, переважна більшість обов' язків банку за договором ра­хунку здійснюється в чітко регламентованому нормами банківсь­кого законодавства порядку відповідно до встановлених Націо­нальним банком правил, форм та стандартів. Права та обов' язки сторін в договорі банківського рахунку виникають з моменту до­сягнення згоди з усіх істотних умов. Договір є консенсуальним та, як правило, відплатним.

Особливістю відплатності договору є те, що він є відплатним з обох сторін. Відповідно до статті 1070 Цивільного кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Проценти, якщо інше не встановлено дого­вором, виплачуються в розмірі вкладу на вимогу. Клієнт в свою чергу оплачує банку послуги з розрахунково-касового обслуго­вування рахунку.

Правова природа договору банківського рахунку викликає чимало дискусій. Безперечно, договір банківського рахунку є до­говором про надання послуг — це не заперечується жодним нау­ковцем. Водночас, щодо правової природи зазначеної послуги думки є неоднозначними.

Так, М.М.Агарков зазначав, що договір банківського рахунку є різновидом договору банківського вкладу. Є.Б.Осіпов в дисер­таційному дослідженні «Гражданско-прововьіе договори с учас- тием банков», зазначає, що договір банківського рахунку є змі­шаним складним правовим інститутом, що поєднує договори позики, зберігання та попередній договір доручення.

Водночас, більш слушною нам вбачається думка О. Іоффе, який зазначав, що договір банківського рахунку є самостійним договором. При цьому, дії на виконання договору є правочинами одно— або двосторонніми.

В літературі існує також дискусія щодо публічності догово­ру банківського вкладу. З одного боку, банк зобов' язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який зверну­вся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. При цьому, банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчи­нення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на бан­ківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

З іншого боку, згідно зі статтею 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Водночас, в законі прямо невизначена публічність договору. Зазначене свідчить на користь того, що до­говір банківського рахунку не є публічним.

Договором передбачаються такі права та обов'язки банку:

•    банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами;

•    банк не має права визначати та контролювати напрями ви­користання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права роз­поряджатися грошовими коштами на власний розсуд;

•    банк зобов' язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом;

•    банк зобов' язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або за­коном;

•    банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які перед­бачені для рахунків даного виду законом, банківськими правила­ми та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено до­говором банківського рахунка;

•     інші обов' язки за домовленістю сторін.

Необхідно зазначити, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідстав­ного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з йо­го рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення за­рахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки.

Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його ра­хунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізич­них осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рі­шенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Звільнення майна та коштів з- під арешту здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахун­ками, а так само зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накла­дення арешту. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку. Рішення суду про стя­гнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фі­зичних осіб, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до закону.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов до­говору та вимог законодавства України.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іно­земній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених за­конодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, роз­рахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кре­дитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для над­ходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законо­давства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валю­тних операцій.

Перелік операцій, що здійснюються резидентами та нерезиде­нтами з рахунків в іноземній валюті, а також платежі, що можуть бути зараховані на такі рахунки визначаються Інструкцією Наці­онального банку «Про порядок відкриття, використання і закрит­тя рахунків в національній і іноземній валюті».

В національній валюті України представництвам нерезидентів відкриваються, зокрема, рахунки типу «Н» і типу «П».

Поточний рахунок типу «Н» у національній валюті відкрива­ється уповноваженим банком таким іноземним представництвам:

офіційним представництвам;

представництвам юридичних осіб — нерезидентів, які не за­ймаються на території України підприємницькою діяльністю;

представництвам іноземних банків;

організаціям і установам (групам управління програмами або проектами), які згідно з чинними міжнародними договорами України та законодавством України залучаються до здійснення програм або проектів міжнародної допомоги чи міжнародної тех­нічної допомоги;

військовим частинам Чорноморського флоту Російської Феде­рації, що дислокуються на території України, які одержують для свого утримання бюджетні кошти за кошторисами Міністерства оборони Російської Федерації.

Відкриття поточного рахунку типу «П» у національній валюті здійснюється постійному представництву нерезидента.

Поточний рахунок типу «П» у національній валюті використову­ється відповідно до правил, установлених для поточних рахунків юридичних осіб — резидентів (у тому числі для нарахування та за­рахування на рахунок процентів за залишком коштів на цьому ра­хунку, якщо таке нарахування передбачено договором банківського рахунку), крім випадків купівлі іноземної валюти на міжбанківсь- кому валютному ринку України. При цьому, для останніх операцій особливі правила встановлюються Національним банком України.

Розміщення коштів постійними представництвами на вклад­них (депозитних) рахунках у банках України здійснюється з по­точного рахунку типу «П» у національній валюті цих представ­ництв з подальшим поверненням коштів і нарахованих процентів на зазначений рахунок.

Нерезиденти можуть відкрити інвестиційні рахунки на тери­торії України. Відкриття інвестиційного рахунку в національній або іноземній валюті здійснюється в такому порядку. Особи (особа), які (яка) відкривають рахунок, мають: пред'явити паспорт або документ, що його замінює, і докуме­нти, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи — рези­денти додатково пред'являють документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків; подати такі документи:

заяву про відкриття поточного рахунку. У заяві в рядку «До­даткова інформація» обов' язково зазначається, що рахунок від­кривається з метою здійснення інвестиції в Україну;

копію легалізованого або засвідченого шляхом проставлення апостиля витягу з торговельного, банківського або судового ре­єстру або реєстраційне посвідчення місцевого органу влади іно­земної держави про реєстрацію юридичної особи, засвідчену но­таріально. Від іноземного інвестора — фізичної особи цей доку­мент не вимагається;

копію легалізованої або засвідченої шляхом проставлення апостиля довіреності на ім'я особи, яка має право відкривати та розпоряджатися рахунком, засвідчену нотаріально. У разі видачі іноземним інвестором — фізичною особою такої довіреності на території України подається копія цієї довіреності, засвідчена но­таріально. Якщо рахунок відкривається особисто іноземним інве­стором — фізичною особою, то цей документ не вимагається;

картку із зразками підписів нерезидента-інвестора, засвідчену нотаріально.

Додатково подається копія документа, що підтверджує взяття нерезидента-інвестора на облік в органі державної податкової служби, засвідчена органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку, якщо нерези- дент-інвестор є учасником угоди про розподіл продукції відпові­дно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції».

Між банком та особою, уповноваженою нерезидентом-інвесто- ром, укладається в письмовій формі договір банківського рахунку.

На інвестиційний рахунок у національній валюті зарахову­ються кошти та з такого рахунку можуть здійснюватись операції, що пов'язані з інвестуванням коштів та повернення інвестицій. Перелік операцій визначається Національним банком України.

Для забезпечення таких видів діяльності, як виробнича коопе­рація, спільне виробництво та інших видів спільної діяльності за участю нерезидентів-інвесторів, які здійснюються на підставі до­говорів (контрактів) без утворення юридичної особи, у банку від­кривається поточний рахунок у національній або іноземній валю­ті для ведення обліку коштів за цими договорами (контрактами) на підставі таких документів:

заяви про відкриття поточного рахунку, засвідченої підписом особи, якій на підставі довіреності надано право розпорядчого підпису під час проведення операцій за цим рахунком;

копії договору (контракту) про ведення спільної діяльності, засвідченої нотаріально;

копії документа про реєстрацію договору (контракту) про ве­дення спільної діяльності, засвідченої нотаріально або органом, що видав цей документ;

копії легалізованого або засвідченого шляхом поставлення апостиля витягу з торговельного, банківського або судового ре­єстру чи реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іно­земної держави про реєстрацію юридичної особи, засвідченої но­таріально (для нерезидента-інвестора). Якщо нерезидентом- інвестором є фізична особа, то цей документ не вимагається;

копії документа, що підтверджує взяття на облік в органі дер­жавної податкової служби договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, засвідченої органом, що видав до­кумент, нотаріально або підписом уповноваженого працівника банку;

рішення учасників договору про визначення осіб, яким нада­ється право розпорядчого підпису під час проведення операцій за цим рахунком, що оформляється у формі довіреності; картки із зразками підписів і відбитка печатки[134]

 

27