ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->3.7. Обмеження щодо торгівлі іноземною валютою

Банківське право України

3.7. Обмеження щодо торгівлі іноземною валютою

Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами — юридичними особами здійснюється через упов­новажені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України. Суб' єктами ринку є банки та інші фінансові установи. До структури ринку включається також Національний банк України.

Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України:

а)   від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;

б)  мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іно­земну валюту готівкою у фізичних осіб — резидентів і нерезиде­нтів, а також продавати її фізичним особам — резидентам.

Резиденти і нерезиденти — фізичні особи мають право прода­вати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим кредит­но-фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом — іншим фізичним особам — резидентам.

Фізичні особи — резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших кредитно-фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом — у інших фізичних осіб — резидентів і нерезидентів.

Уповноважені банки, які отримали право відповідно до бан­ківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями (генеральної ліцен­зії) відкривати кореспондентські рахунки в банках-нерезидентах в іноземній валюті та проводити операції за ними, зобов'язані купувати та продавати іноземну валюту самостійно без посеред­ництва інших уповноважених банків[310].

Уповноважені банки мають право здійснювати операції з об­міну іноземної валюти за кошти, що їм належать, у тому числі з обміну іноземної валюти без наявності зобов' язань в іноземній валюті, що придбавається, у межах установлених лімітів (норма­тивних значень) відкритої валютної позиції.

Банки та фінансові установи мають право здійснювати опера­ції з обміну іноземної валюти, у тому числі без наявності зо­бов'язань в іноземній валюті, що придбавається в результаті та­кого обміну, за дорученням і за кошти клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарювання, на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг.

Банки та фінансові установи мають право здійснювати опера­ції з обміну іноземної валюти за дорученням і за кошти предста­вництв нерезидентів на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг, з метою здійснення операцій визначених законодавчо.

Банки та фінансові установи зобов' язані здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах «тод», «том» або «спот»[311].

Уповноважені банки мають право здійснювати валютні опе­рації на умовах «форвард» для хеджування[312] ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

Резиденти — суб' єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати валютні операції на умовах «форвард»[313] для хе- джування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо іншої інозем­ної валюти за зовнішньоекономічним договором за умови, що обид­ві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

Ці операції здійснюються в межах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженого банку.

Уповноважені банки мають право на міжбанківському валютно­му ринку України здійснювати валютні операції за гривні з інозем­ною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах «форвард» для хе- джування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо гривні.

Резиденти — суб' єкти зовнішньоекономічної діяльності ма­ють право на міжбанківському валютному ринку України здійс­нювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї гру­пи Класифікатора на умовах «форвард» для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за зовнішньоекономі­чним договором.

Ці операції здійснюються в межах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженого банку за умови, що довга (коротка) по­зиція банку за такими операціями становить не більше 10 % ре­гулятивного капіталу банку.

Банки та фінансові установи не мають права проводити опе­рації з валютними деривативами. Валютний дериватив — це ста­ндартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання ку­пити, продати та/або обміняти іноземну валюту на визначених у цьому документі умовах у майбутньому.

Банки та фінансові установи не мають права здійснювати об­мін іноземної валюти 1 -ї групи Класифікатора на іноземну валю­ту 3-ї групи Класифікатора. Вони не мають права здійснювати обмін іноземної валюти 3-ї групи Класифікатора на іноземну ва­люту 1-ї групи Класифікатора на міжбанківському валютному ринку України.

Уповноважений банк має право купити в межах лімітів від­критої валютної позиції іноземну валюту за безготівкові гривні в Національного банку виключно для забезпечення виконання заяв і доручень власних клієнтів (крім уповноважених банків) та здій­снення власних операцій. Уповноважений банк зобов'язаний під час проведення Торговельної сесії[314] зареєструвати валютну опе­рацію, вказавши її обсяг та курс.

Банк як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за власні кошти в межах лімітів відкритої валютної позиції має право виконувати заявки та доручення своїх клієнтів (крім суб'єктів ринку), а та­кож задовольняти власні потреби щодо купівлі, продажу інозем­ної валюти до початку Торговельної сесії.

Національний банк має право:

■  змінювати час проведення Торговельної сесії та/або термін по­дання заявки на участь у Торговельній сесії, попередивши про це суб'єктів ринку не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни;

■  наділяти уповноважену особу правом призупиняти Торгове­льну сесію з об' явленням технічної перерви;

■ установлювати для суб'єктів ринку граничні межі продажу готівкової іноземної валюти фізичним особам — резидентам;

■  установлювати граничний розмір маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземної валюти може відхилятися від офіційного курсу гривні до іноземної валюти, що встановлюється Націона­льним банком, з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та суб'єктів ринку, якщо події на міжнародному валютному ринку або інші негативно впливатимуть на міжбан- ківський валютний ринок України.

Перелік документів, на підставі яких здійснюється купівля іноземної валюти, визначається положенням про порядок і умови

торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Прав­ління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. № 281.

 

60