ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->ЗАЯВА на ліцензію на право біржової діяльності

Біржова діяльність

ЗАЯВА на ліцензію на право біржової діяльності

1. Заявник.

2.  Код ОКПО і реквізити державної реєстрації.

3.  Поштова адреса:

Телефон                   Телекс                      Телефакс

4.  Керівник (и), посада (и), прізвище, ім'я, по батькові.

5.  Номенклатура біржової торгівлі.

6.  Номери рахунків, найменування відділення банків.

7.  Перелік доданих до заяви документів.

МП                                              Підпис (и) керівника (ів)

Заява на ліцензію надається у друкованому вигляді в Комітет безпосередньо, поштою або факсом:

• у графі «Заявник» вказується повне або коротке наймену­вання заявника;

•    у графі «Код ОКПО» вказується код організації відповідно до класифікатора підприємств і організацій, а також дата, місце й організаційно-правова форма реєстрації даної організації;

•    у графі «Поштова адреса» надається повна поштова адреса заявника (у тому числі поштовий індекс), а також номер телефо­ну, телекса, факсу;

•    у графі «Керівник(и)» вказується повністю прізвище, ім'я, по батькові відповідних посадових осіб;

•    у графі «Номенклатура біржової торгівлі» вказується укруп­нена номенклатура товарів, передбачених до торгівлі на даній біржі за секціями;

•    у графі «Номери рахунків, найменування відділень банків» вказуються рахунки (як гривневі, так і валютні) у відділеннях банків;

•    у графі «Перелік документів» перелічуються додані до заяви документи, згідно із Положенням.

Якщо бракує місця для викладення даних у графах бланка- заяви, необхідна інформація наводиться на додаткових аркушах з посиланням на відповідний номер графи документа. Додаткові аркуші завіряються підписом керівника (ів) організації та скріп­люються печатками.

Незважаючи на незначні національні особливості побудови бірж у різних країнах, органи управління включають три основні рівні, що відповідають повноваженням кожного з них. На верши­ні піраміди знаходяться загальні збори учасників-членів біржі, які є законотворчим органом.

Виконавчі функції покладені, по-перше, на Біржову раду (чи Раду директорів), яка володіє правом контролювати діяльність інших служб і розробляти основні напрями діяльності біржі, встановлювати і коригувати правила біржової торгівлі. Члени Біржової ради обираються на три роки, хоча вибори, перевибори і довибори можуть проводитися щороку.

Поточне управління здійснює Правління біржі на чолі з пре­зидентом, призначеним за схваленням Ради директорів. Інші під­розділи включають котирувальний, ревізійний, статистичний, на­вчально-дослідницький комітети чи відділи.

Сучасні вітчизняні біржі являють собою поєднання іноземно­го і російського дореволюційного досвіду, і в цьому органи управління біржі відповідають міжнародним стандартам. Най­більш поширеною організаційно-правовою формою біржової дія­льності на сьогодні є товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні.

Вищим органом управління, незалежно від зазначених двох форм, на будь-якій біржі є загальні збори її членів-учасників. Це законодавчий орган внутрішньобіржової діяльності.

До компетенції загальних біржових зборів входить:

•    здійснення загального управління діяльністю біржі;

•    визначення її цілей та стратегії розвитку, правил внутріш­нього розпорядку;

•    затвердження, зміна і доповнення установчих документів;

•    вибори і затвердження Ради чи Біржового комітету в това­риствах з обмеженою відповідальністю;

•    вибори ревізійної комісії;

•    внесення змін і доповнень до персонального складу і струк­тури;

•    затвердження результатів діяльності і розподіл прибутку;

•    визначення розміру і порядку виплати дивідендів, умов пок­риття збитків;

•    визначення збільшення чи зменшення кількості місць на бір­жі і встановлення квот для членів-учасників;

•    затвердження рішень Біржової ради про створення і скасу­вання секцій, виключення і прийом нових членів-учасників;

•    прийняття рішень про залучення до майнової відповідально­сті посадових осіб;

•    затвердження кошторису витрат на утримання Біржової ра­ди і персоналу біржі;

•    затвердження рішень Біржової ради про придбання цінних паперів, вступ біржі в пайовики банків, концерни, консорціуми, асоціації та інші об'єднання, створення дочірніх підприємств, фі­лій і представництв біржі;

•    прийняття рішень про припинення діяльності біржі;

•    призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідацій­ного балансу.

Щоб забезпечити успішне функціонування біржі у період між черговими зборами її членів-учасників, створюються постійно діючі органи управління, головними з яких у товариствах з об­меженою відповідальністю є Біржовий комітет і виконавча ди­рекція, в акціонерних товариствах — Біржова рада і Правління. В акціонерних товариствах іноді, особливо на великих біржах, при Правлінні створюється ще й Дирекція.

Біржовий комітет (Рада), по суті, подібний до наглядацької ради, що представляє всіх членів-учасників і забезпечує їхні ін­тереси. Він здійснює поточний контроль за діяльністю біржі і за­звичай щотижня проводить засідання. Коротко характеризуючи його функції, можна сказати, що він є контрольно-розпорядниць­ким органом поточного управління, який має право вирішувати будь-яке питання, що не входить до компетенції загальних збо­рів, і повноважний:

•    заслуховувати звіти виконавчої дирекції (Правління);

•    вносити поправки до правил торгівлі, підготовляти рішення загальних зборів, пропозиції з питань, що входять до його компе­тенції;

•    установлювати порядок і терміни додаткових внесків у ста­тутний капітал, розміри всіх внесків, виплат, грошових і комісій­них зборів;

•    підготовляти рішення про прийом і виключення членів- учасників, створення і припинення діяльності дочірніх підпри­ємств, філій та представництв;

•    встановлює дні і години біржових торгів та курсових днів;

•    слідкує за котируванням цін і виданням Біржового бюлетеня та звітів про діяльність біржі;

•    організовує проведення кваліфікаційних іспитів для броке­рів, їх реєстрацію на біржі.

Головна відмінність Біржового комітету (Ради) від інших пос­тійно діючих структурних підрозділів полягає у тому, що це вибор­ний орган. Він складається з повноважних представників членів- учасників, як правило, підприємств і установ, а також кваліфіко­ваних фахівців, які не мають статусу повноважних представників. Обидві категорії осіб, що входять до Біржового комітету (Ради), повинні пройти процедуру виборів на загальних зборах.

Збори призначають голову виконавчої дирекції (Правління) і його заступників, які у свою чергу підбирають кадри для відді­лів біржі.

На практиці принцип виборності і назначуваності досить час­то поєднуються, щоб забезпечити якнайбільшу гнучкість і свобо­ду при визначенні персонального складу виконавчих органів. Так, на деяких біржах перевага надається призначенню на посаду одного з виконавчих співголів Біржового комітету (Ради), що є своєрідним аналогом генерального директора виконавчого ор­гану. Таким чином, президентом стає людина, яка пройшла горно виборів на загальних зборах і одночасно затверджена на відпо­відній посаді. У деяких випадках президент призначається безпо­середньо загальними зборами, не є членом біржі і не може, так як співробітники дирекції, брати участь у біржових угодах та ство­рювати власні фірми чи передавати службову інформацію іншим особам для здійснення біржових операцій.

Поточна організаційно-господарська діяльність включає:

•    розробку і впровадження конкретних програм біржової дія­льності, а також правил і процедур біржових торгів;

•    забезпечення умов і координацію роботи структурних під­розділів;

•    налагодження постійної взаємодії між членами—учасника­ми біржі, брокерськими фірмами і брокерами;

•   установлення комерційних та інших зв'язків з партнерами біржі, у тому числі з іншими біржами;

•    ведення фінансового, бухгалтерського і статистичного облі­ку, діловодства, оснащення біржі технічними засобами та надан­ня на їх основі платних послуг учасникам біржових торгів;

•    організація випуску біржової інформації;

•    контроль за дотриманням правил торгівлі та порядку оформ­лення угод;

•    організація роботи з обслуговування Біржового комітету і спеціальних (допоміжних) органів біржі;

•    організація навчання співробітників біржі та учасників торгів.

Правління в особі його керівника наділене правом самостій­ного визначення чисельності співробітників та її професійно- кваліфікаційної структури, рівня оплати праці, прав і обов'язків працівників на підставі посадових інструкцій та відповідно до умов трудового договору, а також може виконувати всі інші фун­кції, що не входять до компетенції Загальних зборів і Біржового комітету (Ради).

 

10