ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->Страйкова ціна (ціна реалізації) опціону

Біржова діяльність

Страйкова ціна (ціна реалізації) опціону

 — це фіксована в ко­нтракті ціна, за якою опціон може бути реалізований, тобто ціна, за якою власник опціону на купівлю може придбати чи власник на продаж — продати актив. Варіанти цієї ціни встановлюються бір­жами, а для котируваних опціонів — комісією з цінних паперів. На позабіржовому ринку ціна реалізації опціону звичайно відображає поточну ринкову вартість активу, що лежить у його основі.

Відповідність між реальним курсом (ціною-спот) і страйко­вою ціною знайшла відображення в поняттях опціон «на гро­шах», «у грошах» і «поза грошима». Опціон знаходиться «на грошах», якщо ціна-спот активу дорівнює страйковій ціні. Якщо страйкова ціна колл-опціона менша за ціну активу, то опціон знаходиться «у грошах», якщо більша — «поза грошима». Пут- опціон знаходиться «у грошах», якщо страйкова ціна вища за ці­ну реалізованого активу, і «поза грошима», якщо вона нижча за ціну реального товару. У літературі опціони «на грошах», «у гро­шах» і «поза грошима» називають відповідно «ринковими», «внутрішніми» і «зовнішніми», тому що використання дослівно­го перекладу англійських термінів не завжди є зручним.

Премія в трьох наведених прикладах змінюється від найбіль­шої в першому випадку до найменшої — в третьому. Загальний зміст кожної з трьох ситуацій можна представити так: велика плата і малий ризик (внутрішній опціон); середні ризик і плата (ринковий опціон); мала плата і великий ризик (зовнішній опціон).

Існують два види опціону — американський і європейський. Американський може бути виконаний у будь-який день, до дня завершення включно, а європейський — тільки в день завершен­ня опціону. Звичайно за дату закінчення контракту (експірація) приймається місяць, в якому минає контракт. При цьому покупці і продавці можуть самі вирішувати, чи доводити угоду до врегу­лювання протягом терміну «життя» опціону. Терміни закінчення обираються біржею. Наприклад, у США опціони минають у ніч із третьої п'ятниці на третю суботу місяця, у Німеччині — перше число січня, квітня, червня чи жовтня. На позабіржовому ринку опціони можуть виписуватися терміном від 35 днів до одного ро­ку. Термін може бути визначений покупцем опціону. За інших рівних умов премія з подовженням терміну «життя» опціону збі­льшується.

Для покупця існує можливість чекати до кінця терміну дії оп- ціону і одержати прибуток від зміни ціни (якщо прогнози випра­вдалися) або анулювати позицію, здійснивши зворотну операцію. Інвестування в опціонні контракти, як і у випадку ф'ючерсного контракту, дозволяє одержати прибуток без вкладення значної суми коштів. Для опціонів застосовується відомий «ефект важе­ля», причому співвідношення прибутку і вкладених засобів часто буває навіть вищим, ніж у ф'ючерсних контрактах, через відсут­ність депозитів за даними операціями, а також таким, що дозво­ляє частково або повністю перекрити депозити по коротких по­зиціях преміями.

Опціони, в основі яких лежить той самий актив, утворюють клас, причому опціони на купівлю і продаж утворюють окремі класи. Опціони певного класу з однаковими страйковими цінами і термінами «життя» називаються серією. Клас постійний, а серія змінюється. Будучи розпроданими, серії можуть зникати. Нові випускаються звичайно з першого числа кожного місяця, а тер­мін їх минає, залежно від умов, 3, 6 чи 9 місяців.

Ризик при купівлі опціону обмежений розмірами виплаченої премії, тоді як потенційний прибуток необмежений. Продавець опціону йде на ризик необмежених збитків, а його максимальний дохід обмежений розміром премії. Гарантії виконання зобов'я­зань по опціону бере на себе біржа або Клірингова палата, через яку оформляється угода купівлі—продажу опціону. Вона стає стороною при кожній угоді, що звільняє покупця і продавця від зобов'язань один перед одним, заміняючи їх зобов'язаннями кож­ного перед Кліринговою палатою. Таким чином, угоди забезпе­чуються, і біржа, оперуючи потоками, спрямовує всі зусилля на збільшення обсягу і швидкості обороту.

Якщо розглядати обмеження ризиків за формами опціону, то продавець опціону на купівлю може обмежити свої втрати: якщо він виписує опціон, уже маючи акції, вкладені в основу опціону, то зростання біржового курсу акцій не спричинює безпосередніх матеріальних втрат для нього.

В принципі, особа, яка виписує опціон на купівлю, може обме­жити ризик так само у випадку, якщо вона одночасно виступає вла­сником опціону на купівлю по тих самих акціях, який був їй випи­саний яким-небудь третім стосовно учасників цієї угоди інвестором.

Якщо виписаний ним опціон пред'являється йому для вико­нання, він у свою чергу може для виконання цього зобов'язання здійснити своє право по наявному в нього опціону.

Особі, яка виписує опціон на продаж, обмежити ризик, якому вона піддається, складніше. У процесі торгів вона може обмежи­ти його двома способами: або виписати її власний опціон, з да­тою закінчення не раніше тієї, на яку припадає термін реалізації опціону, або здійснити іншу біржову операцію, зокрема, шляхом продажу без покриття акцій, на які нею виписаний опціон.

При укладанні угод дуже складно передбачити зміни ринко­вих цін і курсів на активи, що лежать в основі договорів. З метою страхування від можливих втрат у разі таких змін використову­ється хеджирування. Тут не ставиться завдання домогтися вели­кого виграшу, головним мотивом є страхування від катастрофіч­них втрат.

При хеджируванні особа, яка здійснює операцію, виплачує премію.

Хеджирування можна розбити на такі види:

•    хеджирування у разі продажу активу і продажу активу без покриття;

•    хеджирування у разі купівлі активу.

Хеджирування продажем (коротке хеджирування) — це про­даж на строковій біржі ф'ючерсних контрактів при одночасних закупівлях однакової кількості реального товару з метою страху­вання від ризику падіння цін до моменту постачання реального товару. Коротке хеджирування звичайно застосовується торгов­цями, фермерами, фірмами, що переробляють чи добувають си­ровину, для гарантування продажної ціни реального товару, що знаходиться чи буде знаходитися в їх власності.

Наприклад, торговець-перепродувач (посередник, дилер, агент) купує велику кількість сезонного товару (зерно, какао-боби, кау­чук та ін.) у визначений, зазвичай порівняно короткий термін, щоб потім забезпечити повне і своєчасне постачання товару за замовленнями своїх споживачів. Не вдаючись до хеджирування, він несе збитки при можливому зниженні цін на його товари, які знаходяться на складі. Щоб уникнути цього чи звести ризик до мінімуму, він одночасно із закупівлею реального товару (байду­же — на біржі чи безпосередньо у виробників) здійснює хеджи- рування продажем, тобто укладає на біржі угоду на продаж ф'ючерсних контрактів, що передбачають постачання такої самої кількості товару. Коли торговець перепродує свій товар спожи­вачу, припустимо, за ціною, нижчою, ніж купив, він терпить зби­ток по угоді з реальним товаром. Але одночасно він викупляє ра­ніше продані ф'ючерсні контракти за нижчою ціною і завдяки цьому має прибуток. До хеджирування продажем часто вдаються і безпосередні споживачі біржових товарів (какао-бобів, каучуку та ін.) у випадках, якщо вони купують ці товари на певний строк.

Хеджирування купівлею (довге хеджирування) — це купівля ф'ючерсних контрактів з метою страхування цін на продаж одна­кової кількості реального товару, яким торговець не володіє, з постачанням у майбутньому. Мета цієї операції полягає в тому, щоб уникнути можливих втрат, які можуть виникнути в резуль­таті підвищення цін на товар, уже проданий за зафіксованою ці­ною, але ще не закуплений.

Наприклад, борошномельне підприємство уклало контракт на продаж борошна за погодженою ціною з постачанням через два місяці. Однак через брак складських приміщень воно змушене відкласти закупівлю пшениці до дати постачання, з урахуванням часу, необхідного для помелу, упакування і транспортування. Побоюючись, що до моменту закупівлі пшениці ціни можуть пі­днятися, борошномельне підприємство купує достатню для пок­риття його угоди кількість ф'ючерсних контрактів на строковій біржі. Якщо на той час, коли здійснюватиметься закупівля зерна для помелу, ціна підвищиться, то воно втратить на угоді з реаль­ним товаром, але в той же час продасть свої ф'ючерси за більш високою ціною на строковій біржі і використає отриманий при­буток для покриття збитків по угоді з реальним товаром. Такий же результат буде досягнутий і у разі, якщо ціни на пшеницю до моменту закупівлі знизяться: борошномельне підприємство по­несе збитки на строковій біржі, але матиме прибуток при закупі­влі реального товару.

 

23