ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Біржова діяльність

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Н

айважливішою умовою реального переходу України до ринкової економіки є становлення ринку цінних паперів, що посідає ключове місце в розвинених краї­нах. Ринок цінних паперів, чи фондовий ринок, — це частина фі­нансового ринку, яка забезпечує можливо швидкий перелив фі­нансових засобів та інвестицій.

Функціями ринку цінних паперів є переміщення капіталу в га­лузі з найвищою нормою прибутку, а також виконання посеред­ницької ролі в процесі збору коштів у їхніх власників — внутрі­шніх та іноземних інвесторів (юридичні особи чи громадяни, які здобувають цінні папери від свого імені та за власний рахунок) та ефективне їх розміщення як у державному, так і в приватному секторі. Фондовий ринок є своєрідною артерією, через яку відбу­вається, з одного боку, переміщення коштів від власників до ко­ристувачів, з іншого — участь у перерозподілі прибутку. Існу­вання і діяльність підприємств в організаційно-правовій формі акціонерних товариств неможливе без наявності ринку цінних паперів, так само як і існування розвиненого фондового ринку без акціонерної власності.

Виникнення і оборот капіталу, представленого в цінних папе­рах (акціях, облігаціях, векселях та інших їх формах), тісно пов'язане з функціонуванням ринку реальних активів, тобто рин­ку, на якому відбувається купівля—продаж матеріальних ресур­сів. З появою цінних паперів — фондових цінностей відбувається ніби роздвоєння капіталу. З одного боку, існує реальний капітал, з іншого — його відображення в цінних паперах.

Поява цього виду капіталу пов'язана з розвитком потреби в залученні все більшого обсягу кредитних ресурсів внаслідок ускладнення і розширення комерційної та виробничої діяльності. Отже, фондовий ринок історично починає розвиватися на основі позикового капіталу, тому що купівля цінних паперів означає не що інше, як передачу частини грошового капіталу в позику, а сам папір набуває форми кредитного документа, відповідно до якого її власник здобуває право на певний регулярний дохід, представ­лений у вигляді відсотків чи дивідендів на відданий у борг капі­тал. Цінний папір (титул власності), що виникає в результаті та­кої операції, зберігає за її власником право власності на відданий у борг капітал і, крім того, надає право на його збільшення за ра­хунок відсотка чи дивіденду.

При обігу фінансових документів можливе одержання прибу­тку як за рахунок існування на ринку різних курсів, наприклад, продажів за більш високою ціною, ніж купівля, так і за рахунок виконання зобов'язань особами, які випустили фінансові інстру­менти (виплата дивідендів по акції, відсотків по облігації і т. ін.). На ринку цінних паперів основними об'єктами обігу є акції та облігації, які виділяються у низці інших фінансових активів тим, що обов'язково містять не залежний від курсової вартості до­хід — дивіденд.

Основна функція фондового ринку полягає в мобілізації кош­тів вкладників для цілей організації і розширення виробництва. Крім того, він виконує інформаційну функцію, яка полягає в то­му, що повідомляє про ситуацію на ринку цінних паперів щодо економічної кон'юнктури в країні інвесторам і дає їм орієнтири для вкладання своїх капіталів. У цілому ж функціонування капі­талу у формі цінних паперів сприяє формуванню ефективної і ра­ціональної економіки, оскільки стимулює мобілізацію вільних грошових ресурсів в інтересах виробництва і їх розподіл відпові­дно до потреб ринку.

Ринок цінних паперів поділяється на первинний і вторинний. Термін «первинний ринок» належить до продажу нових випусків цінних паперів. У результаті продажу акцій і облігацій на ньому емітент одержує необхідні йому фінансові кошти, а папери «осі­дають» у первісних покупців. Слідом за цим первісний інвестор вправі перепродати ці папери іншим особам, а ті, у свою чергу, — наступним вкладникам. Наступний перепродаж паперів утворює вторинний ринок, на якому вже не відбувається акумулювання но­вих фінансових засобів для емітента, а має місце лише перерозпо­діл ресурсів серед наступних інвесторів. За відсутності вторинного ринку чи його слабкої організації наступний перепродаж цінних паперів був би неможливим чи утрудненим, що відштовхнуло б інвесторів від купівлі усіх чи частини паперів. Як наслідок, суспі­льство залишилося б у програші, тому що багато нових підпри­ємств і починань не отримали б необхідної фінансової підтримки.

У структурі вторинного ринку виділяють «біржовий обіг» і «позабіржовий обіг» цінних паперів. Термін «біржовий обіг» означає купівлю—продаж паперів на біржі, «позабіржовий обіг» — купівлю—продаж поза біржею при використанні прямо­го погодження умов угоди між продавцем і покупцем. На біржу допускаються не всі компанії, а лише ті з них, які відповідають установленим на біржі правилам. Те, що цінні папери якої- небудь фірми котируються, тобто продаються і купуються на бір­жі, є для неї престижним. Фондова біржа слідкує за своїм «рено­ме» і не допустить до біржового обігу папери другорозрядних компаній.

У цілому ринок цінних паперів є складним механізмом, який складається з різних сегментів, в яких відбувається купівля— продаж різноманітних фондових цінностей.

Наразі в Україні йде формування ринку цінних паперів, тому він ще недостатньо розвинений, особливо вторинний. Така си­туація склалася через те, що економіка нашої країни на мікро- і макрорівнях нестабільна, а тому цінні папери, як державні, так і більшості підприємств, не приваблюють сьогодні серйозних ін­весторів, а скоріше служать для перерозподілу власності підпри­ємств (акцій). Для вітчизняних інвесторів існує надто багато пе­решкод (податки, недосконала правова база), а закордонний інвестор, навіть при істотних для нього пільгах, боїться вкладати кошти через політичну й економічну нестабільність.

Для поліпшення стану ринку цінних паперів в Україні не­обхідне підвищення стійкості національної економіки, відпо­відна економічна політика, податкова система і законодавство, які б гарантували безпеку внесків для зовнішніх і внутрішніх інвесторів.

 

26