ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->ВИДИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

Біржова діяльність

ВИДИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

У

 загальному вигляді цінні папери являють собою титул власності, тобто такі юридичні документи, які свід­чать про право їх власника на доход чи майно. Права власника цінних паперів при здійсненні операцій з ними, а також порядок підтвердження цих прав дуже різні. У зв'язку з цим мож­лива така первинна класифікація: цінні папери на пред'явника, для реалізації та підтвердження прав власника. Сюди відносяться акції, облігації на пред'явника, пред'явницькі чеки і вхідні свід­чення, прості складські свідчення (варранти), коносамент на пред'явника й інші; іменні цінні папери, права власників яких пі­дтверджуються як на основі імені власника, внесеного в текст паперу, так і запису у відповідній книзі реєстрації цінних папе­рів, що ведеться емітентом (насамперед, іменні акції, облігації і сертифікати); ордерні цінні папери, права власників яких під­тверджуються як їх пред'явником, так і наявністю відповідних передатних підписів (насамперед, векселя).

Залежно від характеру операцій і угод, а також цілей їх випис­ки вони поділяються на фондові (насамперед, до них відносяться акції й облігації, які знаходяться в обігу на фондових біржах) та комерційні папери, які обслуговують процес товарообігу, і ви­значені майнові угоди (векселі, чеки, коносаменти, складські і за­ставні свідчення, застави та ін.).

Емісія фондових цінних паперів, як правило, відрізняється ма­совим характером, при цьому обумовлюється кількість і сума, на яку вони випускаються.

За зовнішнім виглядом і способом випуску фондові цінні па­пери поділяються на основні, в яких виражене основне майнове право чи вимога, і допоміжні, які є носіями визначеного чи до­даткового права, вимоги та умови.

До допоміжних належать папери, які дають право періодично одержувати дохід у вигляді відсотків чи дивідендів, що звуться купонами. Купони найчастіше видаються на пред'явника, навіть якщо основний папір (акція або облігація) іменний. Існує і такий вид цінних допоміжних паперів, як талони, що дають право на одержання купона. Відділені від акцій і облігацій, вони можуть стати самостійним цінним папером і бути в обігу на ринку, але ніколи на фондових біржах.

На фондовій біржі знаходяться в обігу дві категорії цінних па­перів:

•    боргові цінні папери, зазвичай з фіксованою процентною ставкою і зобов'язанням повернення капітальної суми боргу до визначеної дати в майбутньому; основним біржовим товаром се­ред них є облігації;

•    часткові капітальні цінні папери, які представляють безпо­середньо частку їхнього власника у власності; таким біржовим товаром є акції.

Облігація — це боргове зобов'язання, відповідно до якого по­зичальник гарантує кредитору виплату певної суми після закін­чення визначеного терміну і виплату щорічного доходу у вигляді фіксованого або плаваючого відсотка.

Облігації називаються цінними паперами з фіксованим дохо­дом, тому що фіксований відсоток від номінальної вартості змі­нюється. Вони мають загальну, тобто номінальну ціну, викупну і ринкову. Номінальна ціна надрукована на самій облігації і є ба­зою при подальших перерахунках та нарахуванні відсотків. За викупною ціною, яка може збігатися або не збігатися з номіналь­ною, що залежить від умов позики, емітент викуповує облігацію після закінчення терміну позики. Ринкова (курсова) ціна обліга­цій визначається виходячи з умов самої позики та ситуації, що склалася на момент реалізації на ринку облігацій.

Значення ринкової ціни облігації, виражене у відсотках до її номіналу, називається курсом облігації. Зазвичай як номінал об­лігації задається величина 100 чи 1000 грошових одиниць. При цьому облігації з меншим номіналом у світовій фондовій практи­ці одержали назву «дитячі»; вони, як правило, не є предметом купівлі—продажу на фондовій біржі.

За терміном дії облігації поділяються на:

•    короткострокові — від одного до 3 років;

•    середньострокові — від 3 до 7 років;

•    довгострокові — від 7 до 30 років;

•    безстрокові — виплата відсотків здійснюється невизначено дов­го й у такий спосіб відшкодовується сума, витрачена на купівлю об­лігації, а інвестори одержують дохід від наступної виплати відсотків.

Для державних і корпоративних облігацій, насамперед, перед­бачається періодична виплата доходів у вигляді відсотків, і здій­снюється вона по купонах. Купон являє собою вирізний талон з надрукованою на ньому цифрою купонної ставки. Факт виплати доходу відзначають вилученням купона з карти, яка додається до облігації. Залежно від умов позики купонний дохід може нарахо­вуватися за квартал, півріччя і один раз на рік. Чим частіше нара­ховується дохід, тим вища його реальна сума при тій самій річній ставці і більша ринкова ціна облігації, тим, природно, такі папери вигідніші для інвесторів.

Система купона дозволяє різноманітнити форми і види облі­гацій, убезпечити їхніх власників від нестабільності економічних процесів та інфляції.

За способом виплат купонного доходу облігації поділяються на:

•    облігації з фіксованою купонною ставкою;

•    облігації з купонною ставкою, що плаває, коли розмір відсо­тка по облігації ставиться в безпосередню залежність від рівня позикового відсотка, періодичність зміни купонної ставки коли­вається від випуску до випуску;

•    облігації з рівномірно зростаючою купонною ставкою, тобто процес зміни ставки диференційований по роках позики. Цей вид облігацій особливо привабливий для інвесторів за наявності інф­ляційних явищ;

•    облігації з нульовим і мінікупоном — один із видів так зва­них безпроцентних і маловідсоткових облігацій. При випуску об­лігацій з нульовим купоном емісійний курс установлюється ниж­че номінального на величину знижки, дохід же по облігаціях виплачується при її погашенні;

•    облігації з оплатою на вибір, коли власник облігації може замість купонного доходу одержати новий випуск облігацій, що дає емітенту можливість не виплачувати позичальнику дивіден­ди; з іншого боку, випуск нових облігацій для оплати ними сум купонного доходу, які необхідно сплатити, зручний при дефіциті готівки;

•    облігації змішаного типу, коли частину облігаційного термі­ну відсоток по облігаціях сплачується з фіксованою купонною ставкою, а частину терміну — з плаваючою ставкою.

За способом забезпечення позики облігації поділяються на:

•    облігації з майновою заставою, види якої дуже різноманітні. Це «золоті» облігації, забезпечені золотовалютними активами держави; «прийняті на себе», коли облігації, випущені однією корпорацією, гарантуються іншою; повні чи часткові облігації, забезпечені заставою або на все, або на частину майна; суднові облігації, забезпечені заставою на судно;

•    облігації із заставою у формі майбутніх заставних надхо­джень. Звичайно це муніципальні облігації чи облігації держав­них компаній, благодійних і суспільних фондів;

•    облігації із заставою у формі надходжень від майбутньої го­сподарської діяльності. Серед них можна виділити облігації з ви­купним фондом, при випуску яких зарезервований спеціальний фонд для погашення облігацій, купонний дохід яких залежить від прибутку, що дає емітенту право поставити умовою виплати від­сотків наявність прибутку;

•    облігації з визначеними гарантійними зобов'язаннями. Це можуть бути облігації з трастовим забезпеченням, тобто забезпе­чені іншими цінними паперами, що знаходяться в фінансовій установі на довірчому зберіганні (трасті), а також облігації, що дають переважне право купівлі акцій нових випусків, так звані передплатні сертифікати.

За характером обігу облігації поділяються на:

•    звичайні;

•    конвертовані, що дають їх власнику право обмінювати їх на акції того самого емітента. Вони є перехідною формою між влас­ним і позиковим капіталом. Серед них можна виділити перевідні облігації й облігації з опціоном. Перевідні можуть бути переве­дені у певну кількість простих акцій цього емітента. Інвестори, які володіють ними, одержують право балансувати між ринками акцій і облігацій. З одного боку, вони отримують гарантований дохід, що захищає їх від безладу на ринку акцій, з іншого — ма­ють потенційну можливість перейти на нього при сприятливому періоді розвитку кон'юнктур. Для цих облігацій основні характе­ристики обов'язково вказують першу дату, що відкриває можли­вість переведення їх в акцію, і премію;

•    облігації з опціоном надають інвестору можливість при зро­станні процентних ставок здати їх (через певний термін, напри­клад, 3 чи 5 років) емітенту й одержати їх по номіналу.

 

28