ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->ІНВЕСТИЦІЙНІ ДИЛЕРИ ТА ПОЗАБІРЖОВИЙ РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Біржова діяльність

ІНВЕСТИЦІЙНІ ДИЛЕРИ ТА ПОЗАБІРЖОВИЙ РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Ф

ондові біржі сьогодні вже не є єдиним місцем торгів­лі цінними паперами.

Однією з умов зарахування фірми-емітента до списків фондової біржі в розвинених країнах є п'ятирічний стаж бездоганної роботи. Для компаній, які не задовольняють вимогам фондової біржі, функціонують інші ринки цінних паперів.

Розглянемо деякі з них та їх особливості.

Повна фондова біржа — цим ринком користуються великі компанії, добре забезпечені фінансовими ресурсами. На жаль, не завжди ці компанії є перспективними з точки зору зростання та технічного розвитку.

Фондова біржа зараховує компанії до свого повного списку, якщо компанія продає через неї не менше 25 % своїх акцій. Зви­чайно продають більше. Дані з повних списків публікуються у фінансових газетах, що дають інформацію про ціни на акції.

Ті, хто не потрапив на повну фондову біржу, беруть участь у торгах позаоблікового ринку цінних паперів.

Вимоги до фірм на позаобліковому ринку цінних паперів знач­но м'якші, ніж на повній фондовій біржі. Основні з них: компанія повинна мати не менше трьох років бездоганної роботи і виста­вити на продаж через біржу десять відсотків загальної кількості своїх акцій.

На цьому ринку діють в основному нові компанії, про які важко сказати, будуть вони стабільно працювати чи ні.

Тому на позаобліковому ринку коливання цін на акції вияв­ляються значно більше, ніж на повному обліковому.

Багато інвесторів не цікавляться акціями, що продаються на ринку, тому що акцій занадто мало (частина з 10 %) і неможливо реально брати участь в управлінні компанією.

Через деякий час більшість компаній отримує можливість ви­йти на повну фондову біржу.

Компанії, які не можуть потрапити до списків двох поперед­ніх ринків, використовують неформальний спосіб торгівлі цін­ними паперами — торгівля цінними паперами на прилавках.

Торгівля на цьому ринку ведеться дилерами. Тут до компаній не висуваються жорсткі вимоги, що мають місце на двох попе­редніх ринках.

Торгівля на цьому ринку жорстко не регламентована, і прид­бані акції іноді важко перепродати. Для успішного інвестування на цьому ринку потрібна висока компетентність, тому початківці рідко беруть участь у торгівлі на ньому.

«Третій ярус» — фондові біржі намагаються упорядкувати то­ргівлю на прилавках. Перевагою цього ринку є те, що він регу­люється фондовою біржею так само, як повна фондова біржа і позаобліковий ринок.

Регулювання з боку фондової біржі має на меті приведення всіх угод у відповідність з прийнятими нормами поведінки про­давців і покупців цінних паперів.

Діяльність компаній, які не потрапили до перших двох спис­ків, дещо обмежується. Досить мати усього один рік бездоганної роботи, однак це не є обов'язковою вимогою. Не потрібно виста­вляти на продаж якусь мінімальну кількість своїх акцій.

Багато компаній, які торгують на цих ринках своїми акціями, є зростаючими, перспективними. їхні акції дають значні дивіден­ди, а зростання цін на їхні акції іноді буває просто стрімким.

На ринку цінних паперів України, як правило, до повного спи­ску бірж входять всі акції, які котируються на цих біржах.

У різних країнах є істотні розходження в торгівлі цінними па­перами. У ФРН, наприклад, розрізняють три її форми.

1.  Офіційний біржовий ринок, який призначений для великих підприємств. Ці підприємства повинні існувати не менше трьох років, мати обсяг емісії 2,5 млн. євро і прийняти на себе зо­бов'язання про надання проміжних звітів, а також погоджуватися на публікацію даних своєї звітності в газетах.

Офіційні маклери, які призначаються урядом відповідної «зем­лі», визначають постійне чи перемінне котирування.

2.  Регламентований біржовий ринок, призначений для дрібних і середніх підприємств. Вимоги до передумов для допуску свідо­мо занижені: підприємство може допускатися на біржу вже через рік після заснування і з обсягом емісії 0,5 млн. євро, а також не зобов'язане публікувати дані своєї звітності.

Маклер призначається біржовим комітетом та установлює єдиний курс.

3. Ринок цінних паперів, не допущених до біржового обороту. На нього потрапляють усі цінні папери, на допуск яких не подава­лися заявки ні по першому, ні по другому з вищенаведених пунктів.

Те, що цінний папір має обіг в позабіржовому обороті, може бути обумовлено причинами, які не мають нічого спільного з їх добротністю. Це можуть бути, наприклад, цінні папери, які офі­ційно котируються на своїй «рідній» біржі, але на інших «хо­дять» тільки в позабіржовому обороті, оскільки не були подані заявки на їх офіційний допуск до біржової торгівлі.

У біржовій практиці прийнято вважати, що вторинний ринок складається з двох частин: фондових бірж і позабіржового ринку. Останнім часом досить поширена концепція «чотирьох ринків».

1.  «Перший ринок» — це фондові біржі, на яких здійснюються угоди з зареєстрованими (котируваними) на них фондовими цін­ностями.

2.  «Другий ринок» — позабіржовий, на якому здійснюються операції з не зареєстрованими на біржі цінними паперами.

3.  «Третій ринок» — позабіржовий, на якому здійснюється ку­півля—продаж зареєстрованих на біржі цінних паперів через по­середників. Виникнення цього ринку припадає на кінець 50-х - початок 60-х років, коли інституціональні інвестори стали прово­дити операції по хеджируванню з метою боротьби з інфляцією. Для цього необхідно було оперувати великими партіями (блоками) цінних паперів. При цьому вони прагнули обійти високі ставки комісійних, які тоді встановлювалися у фіксованому вигляді на фондових біржах. Здійснюючи операції з купівлі—продажу вели­ких партій цінних паперів з фірмами, які не були членами фондо­вих бірж, вони одночасно одержували значну економію на комі­сійних і уникали дестабілізації курсів на фондових біржах, що є нерідко наслідком широкомасштабних операцій на них. Після де- регулювання в травні 1971 року ставок комісійних відбулося тим­часове розмивання «третього ринку», оскільки деякі фірми, які здійснювали активну діяльність на ньому, стали членами фондо­вих бірж. У той же час фірми—учасниці бірж все більше стали ви­ходити з великими партіями акцій на «третій ринок». Проте цей ринок не зник, більше того, низка компаній, добре відомих на фо­ндових біржах, сформувалися саме на «третьому ринку».

4.  «Четвертий ринок» — позабіржовий, орієнтований винят­ково на інституціональних інвесторів. Його особливість полягає в тому, що учасники угод здійснюють операції, минаючи посере­дників — через комп'ютеризовану систему. Значна частка угод здійснюється через комп'ютерну систему «Ішіпеї».

Три останніх ринки об'єднані в один — позабіржовий.

Позабіржовому ринку цінних паперів належить важливе місце в обслуговуванні обороту цінних паперів. Він є одночасно і супе­рником фондових бірж, і їх органічним доповненням.

 

42