ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->Основні розходження між біржами і позабіржовим ринком:

Біржова діяльність

Основні розходження між біржами і позабіржовим ринком:

1.  У позабіржовому обороті відсутній єдиний фізичний центр здійснення операцій, угоди з купівлі—продажу здійснюються че­рез телефонні і комп'ютерні мережі.

2.  Якщо біржі діють за принципом «подвійного аукціону» і операції на них регулюються правилами, установлюваними ке­рівництвом бірж, то на позабіржовому ринку це відбувається шляхом переговорів і за певними правилами. Критерії для реєст­рації учасників на цьому ринку не менш жорсткі.

3.  Учасники біржового процесу діють в рамках вузької спеціа­лізації (брокери, фахівці), посередники ж на позабіржовому рин­ку часто поєднують функції брокера і фахівця.

Між біржами і позабіржовим ринком існують також істотні розбіжності щодо складу учасників і об'єкта операцій.

Цінні папери, представлені в позабіржовому обороті, неодно­рідні. їх можна поділити на кілька груп:

•    акції невеликих фірм, які діють в традиційних галузях еко­номіки і мають перспективи росту;

•    цінні папери великих кредитно-фінансових установ, особли­во банків, які традиційно обмежують сферу обігу своїх цінних паперів на позабіржовому ринку;

•    акції компаній, заснованих в нових і новітніх галузях економіки;

•    акції компаній, які займаються розвідкою родовищ нафти та газу;

•    державні цінні папери, облігації муніципалітетів, корпорацій;

•    іноземні фондові папери і депозитні посвідчення;

•    нові випуски акцій.

Нині основою позабіржового обороту в США є комунікаційна система НАСДАК. В рамках цієї системи котируються акції наба­гато більшої кількості американських та іноземних компаній, ніж на всіх американських фондових біржах, разом взятих. Здатність позабіржового ринку пропускати своїми каналами мільйони акцій, показує, що з організаційної точки зору він є високорозвиненим.

Щоб увійти в систему НАСДАК, компанії мають реєструвати свої цінні папери відповідно до «Закону про цінні папери» 1933 ро­ку чи «Закону про інвестиційні компанії» 1950 року; вони повин­ні мати, як мінімум, 100 000 акцій, розміщених відкрито, і об'єд­нувати, як мінімум, 300 власників акцій.

Перший рівень комп'ютеризованої системи НАСДАК дає тільки курси покупця і продавця без посилання на фірми, які ко­тирують їх. Другий рівень дає курси покупця і продавця конкре­тних фірм. Третій доступний тільки для членів Національної асо­ціації фондових дилерів і дозволяє їм котирувати курси покупця і продавця та користуватися другим рівнем системи.

Котирування брокерів (дилерів) можуть бути орієнтовними і твердими. Орієнтовні призначені для потенційного покупця. У твердих котируваннях вказується фактична ціна, пропонована для закупівлі чи продажу «цукеркового» виду цінних паперів.

До появи НАСДАК покупці і продавці знаходили один одного за допомогою щоденних публікацій котирувань позабіржового ринку Національного бюро котирувань. З появою цієї системи ринок котируваних позабіржових цінних паперів став набагато ліквіднішим, зміни котирувань відбуваються майже миттєво, і маржа між цінами продавця і покупця порівняно невелика.

Отже, позабіржовий ринок ширший по пропозиціях і за умовами використання угод. У нашій країні як позитивне явище можна від­значити виникнення комп'ютерних мереж, які є основою розвитку електронного ринку, аналогічного системі НАСДАК у США.

 

43