ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ТА ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ БІРЖІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА І ПЕРСОНАЛ

Біржова діяльність

ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ТА ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ БІРЖІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА І ПЕРСОНАЛ

С

творення біржі — справа досить тривала, складна і ду­же дорога. Зазвичай воно починається з утворення іні­ціативної групи, члени якої надалі входять у число за­сновників і керівників біржі. Майбутні засновники визначають вигляд майбутньої біржі, розробляють концепцію її діяльності. На сьогодні майже всі біржі в Україні універсальні, але вже по­чався процес їх спеціалізації.

Біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заці­кавлених юридичних та фізичних осіб, яким не заборонена бір­жова діяльність чинним законодавством. Засновниками і членами біржі не можуть бути органи державної влади та управлінці, а та­кож державні установи (організації), що перебувають на держав­ному бюджеті.

Спочатку визначається кількість і склад засновників. Залежно від правового статусу біржі (акціонерне товариство закритого чи відкритого типу, приватне підприємство та ін.) у складі її заснов­ників можуть бути як юридичні, так і фізичні особи Чим більше засновників і міцніше їхнє фінансове положення, тим більшу під­тримку вони можуть надати біржі і тим більше зацікавлені у їх­ньому залученні члени та ініціативна група. Але надто велика їх кількість ускладнює керування біржею.

Після встановлення складу засновників між ними укладається засновницька угода, в якій мають бути чітко визначені їхні права й обов'язки, сфери і напрями їхньої діяльності, участь сторін у фінан­суванні витрат по створенню біржі, способи і форми внесків, відпо­відальність сторін і т. ін. Далі здійснюється підготовка установчих документів, визначення статутного фонду, проведення підписки на акції та продаж брокерських місць. Величина статутного фонду за­лежить від розмірів і завдань біржі, її обороту і кількості учасників.

Біржа має право випускати акції різних категорій і номіналь­ної вартості, що відкриває широкі можливості для вибору най­кращого варіанта підписки. У вітчизняній практиці найчастіше випускають два види акцій — звичайні і привілейовані — однієї номінальної вартості.

Номінальна вартість акцій різних бірж коливається, і власники кожної з них наділяються однаковими правами: участі і управ­ління, ведення брокерських операцій, одержання дивідендів, як­що це передбачено керівництвом біржі. Можуть застосовуватися і різні варіанти. Наприклад, номінал звичайної акції в принципі може складати 100 гривень, а право на брокерську діяльність надається за наявності не менше десяти акцій. Тим же, хто при­дбав меншу їх кількість, може бути гарантоване право придбан­ня чи оренди брокерського місця на біржі за половину його аук­ціонної ціни. При створенні біржі можна випустити невелику кількість акцій, необхідну лише для утворення її мінімального статутного фонду і нормальної організації роботи. Основні за­соби можна отримати, наприклад, від аукціонного продажу бро­керських місць.

Деякі біржі передбачають обмеження при придбанні пакета акцій. Одні дають можливість акціонерам купувати акції на суму не більше як 20 відсотків статутного фонду, інші — 30 відсотків.

Різними бувають форми та терміни придбання акцій. їх опла­та може здійснюватися в будь-якій твердій валюті, наданням прав користування землею, будинками, устаткуванням, власніс­тю і т. ін.

Найчастіше засновники створюваних бірж вимагають оплати половини номіналу придбаних акцій у термін підписки, а іншої їх частини — протягом року. Деякі біржі установлюють більш жор­сткі строки — оплата половини вартості акцій протягом двох тижнів чи місяця після підписки на них. Успіх підписки багато в чому залежить від успішної реклами, вмілої й активної роботи з потенційними передплатниками.

Після проведення підписки й установчих зборів керівні органи біржі реєструють її відповідно до чинного законодавства.

Надалі в різних країнах колишнього СРСР діяльність біржі здійснюється по-різному. В Україні, наприклад після реєстрації необхідно одержати ще ліцензію Держкомітету з антимонополь- ної політики і підтримки нових економічних структур.

Проходження біржами процедури ліцензування не передбачає припинення торгів, крім випадків порушення діючими біржами термінів подання заяв на право здійснення біржової діяльності, а саме — через три місяці з дня державної реєстрації в місцевих органах влади (міськвиконкомах).

Ліцензування біржі — метод державного регулювання комер­ційної діяльності. Для одержання ліцензії необхідно надати в Ко­мітет наступні документи:

•    заповнену за установленою формою заяву;

•    статут біржі;

•   установчий договір;

•    свідчення про державну реєстрацію;

•    правила торгівлі на біржі;

•    документ, що підтверджує (на момент надання заяви про видачу ліцензії) наявність необхідного мінімального розміру ста­тутного капіталу біржі відповідно до порядку, передбаченого для її організаційно-правової форми;

•    ордер на приміщення для проведення торгів або відповідний договір на нього.

Статут, правила торгівлі та інші документи повинні передба­чати наступні положення:

•    укладання угод тільки на біржових зборах і через механізм відкритого торгу;

•   реєстрація угоди, доведення інформації про неї до учасників біржових торгів у ході даних біржових зборів;

•    інформування учасників торгів про ціни біржових угод;

•    публікація даних про товари (біржові операції, котирування та ін.), допущені до біржової торгівлі на даній біржі;

•    заборона найманим службовцям біржі брати участь у біржо­вих угодах і створювати власні брокерські контори;

•    заборона найманим службовцям біржі прямо або побічно використовувати чи передавати службову інформацію іншим особам для здійснення біржових операцій.

Положення Статуту, правил торгівлі та інших документів бір­жі повинні відповідати діючому на території України законо­давству.

Заявник відповідає за вірогідність інформації, наданої для одержання ліцензії.

За необхідності Комітет має право запитувати у міністерств і відомств, місцевих органах влади, банків та інших організацій інформацію, що підтверджує вірогідність відомостей, які нада­ються заявником.

Протягом 30 днів з дня одержання належним чином оформле­них документів Комітет вивчає і перевіряє надану документацію і приймає обґрунтоване рішення про видачу (невидачу) ліцензії.

Комітет вправі відмовити у видачі ліцензії у разі надання не­належним чином оформлених документів, а також невідповідно­сті вимогам діючого законодавства і повернути зазначені доку­менти заявнику для переоформлення.

Комітет вправі призупинити дію ліцензії у разі порушення бір­жових вимог. У цьому випадку біржа зобов'язана у 15-денний тер­мін усунути виявлені порушення і поінформувати про це Комітет.

При прийнятті рішень про видачу або призупинення дії ліцен­зії Комітет керується висновками експертної комісії.

Усі рішення, що стосуються видачі і призупинення дії ліцен­зії, розглядаються на засіданні комісії з обов'язковим запрошен­ням представників біржі, яка ліцензується.

Зміни в номенклатурі товарних секцій, статутних документах підлягають розгляду в Комітеті. Біржа подає відомості про ці зміни протягом 15 днів після їх прийняття керівними органами біржі.

Комітет вправі не погодитися з внесеними біржею змінами. У цьому випадку в 15-денний термін він офіційно попереджає біржу про необхідність приведення документації у відповідність до вимог Комітету.

Біржа одержує право здійснювати біржову діяльність з моме­нту видачі ліцензії. У разі втрати ліцензії на підставі наявних у Комітеті документів їй видається дублікат у порядку, передбаче­ному даним Положенням і діючими нормативними актами, що регулюють біржову діяльність.

Заява на ліцензування складається за таким зразком.

 

9