yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share

Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні

§ 7. Організація роботи

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

У більшості конституційних держав, які декларують свою при-

хильність до гуманістичних ідеалів, існує інститут парламентського

комісара з прав людини. У кожній із країн цей інститут має власну на-

зву, тому загалом його називають омбудсманом, — за назвою найбільш

раннього з них — Уповноваженого шведського Ріксдагу, який був сфор-

мований ще в 1809 році згідно з Актом про форму правління. Таким

спеціальним контрольним органом Верховної Ради України є Уповно-

важений з прав людини, запровадження якого є безумовним кроком на

шляху до правової держави і являє собою важливий елемент національ-

ного механізму охорони й захисту прав людини.

Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав

людини регулюється Конституцією України, законами «Про Уповнова-

женого Верховної Ради України з прав людини», «Про державну служ-

бу», «Про звернення громадян», постановами Кабінету Міністрів Укра-

їни від 10 листопада 1999 року «Про умови оплати праці Уповноваже-

100

ного Верховної Ради України з прав людини, представників Уповнова-

женого та працівників його секретаріату» та від 29 листопада 1999 року

«Про забезпечення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України

та його Секретаріату».

Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади Вер-

ховною Радою на п’ять років таємним голосуванням шляхом подання

бюлетенів. На цю посаду може бути призначено тільки громадянина

України, який на день обрання досяг сорока років, володіє державною мо-

вою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та про-

тягом останніх п’ять років проживає в Україні. Не може бути призначе-

но Уповноваженим особу, яка має судимість за вчинення злочину, якщо

ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

Пропозиції щодо кандидатур (и) на посаду Уповноваженого вносять

Голова Верховної Ради України або не менше чверті народних депутатів

України від конституційного складу парламенту. Голосування проводить-

ся під час пленарних засідань. Призначеним вважається той кандидат, за

якого проголосувала більшість народних депутатів від конституційного

складу Верховної Ради України, про що приймається постанова. Повно-

важення Уповноваженого починаються з моменту складення присяги на

пленарному засіданні парламенту.

Для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється секре'

таріат, який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печат-

ку встановленого зразка. Структура секретаріату, розподіл обов’язків та

інші питання щодо організації його роботи регулюються Положенням

про секретаріат. Призначення та звільнення працівників секретаріату

здійснюються Уповноваженим. На сьогодні секретаріат Уповноважено-

го Верховної Ради України з прав людини складається із таких підроз-

ділів: керівник секретаріату та його заступник; перший помічник Упов-

новаженого; консультативна рада (створюється з осіб, що мають досвід

роботи в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина з метою

надання консультаційної підтримки, проведення наукових досліджень,

вивчення пропозицій щодо поліпшення стану захисту прав і свобод

людини і громадянина); секретар консультативної ради; департаменти;

управління, відділи; інші працівники секретаріату.

Уповноважений розробляє, подає на затвердження Верховної Ради

України кошторис своїх витрат. Фінансування його діяльності прова-

диться за рахунок Державного бюджету України. Зокрема, в Державному

бюджеті України на 2004 рік на здійснення парламентського контролю

за додержанням конституційних прав і свобод людини було виділено

9707,6 тис. грн.1 Верховна Рада України, органи виконавчої влади та ор-

1 Додаток № 3 до Закону України від 17 червня 2004 року № 1801-IV «Про вне-

сення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”» //

Президентський вісник. – 2004. – № 24. – 20 серпня.

101

гани місцевого самоврядування створюють необхідні умови для діяль-

ності Уповноваженого. У межах виділених коштів Уповноважений має

право призначати своїх представників, організація діяльності та межі

повноважень яких регулюються спеціальним Положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1999

року № 2164 «Про забезпечення діяльності Уповноваженого Верхов-

ної Ради України з прав людини та його секретаріату» встановлено,

що за умовами матеріально-побутового, медичного, санаторно-ку-

рортного та транспортного обслуговування, забезпечення засобами

зв’язку він прирівнюється до Голови Конституційного Суду України,

а його представники та керівник секретаріату — до членів Кабінету

Міністрів України.

Діяльність Уповноваженого здійснюється в таких організаційних

формах: персональна робота зі зверненнями громадян та їх індивіду-

альний прийом; зустрічі з керівниками органів державної влади та

органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підпри-

ємств, установ, організацій; участь у засіданнях органів державної

влади, колегії прокуратури України та інших органів; відвідуван-

ня органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, ор-

ганізацій, участь у їх засіданнях; відвідування місць тримання затри-

маних, попереднього ув’язнення, установ відбування покарань та

примусового лікування і перевиховання; участь у судових засіданнях;

участь у науково-практичних конференціях; прес-конференції,

інтерв’ю.

Серед правових форм діяльності Уповноваженого пріоритетне місце

посідають контрольна і правозастосовча. Установча та нормотворча

форми стосуються лише внутрішньоорганізаційних питань діяльності

Уповноваженого та його секретаріату, а інтерпретаційна форма не засто-

совується. Актами реагування Уповноваженого щодо порушень поло-

жень Конституції, законів України, міжнародних договорів України сто-

совно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання

Уповноваженого та подання Уповноваженого до органів державної вла-

ди, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, уста-

нов, організацій та їх посадових і службових осіб.

На практиці поряд з поданням та конституційним поданням Упов-

новажений з прав людини використовує й інші, не передбачені законом

форми впливу на посадових осіб, що порушили права людини. До їх

числа слід віднести оприлюднення заяв, звернень Уповноваженого з

прав людини, надсилання відкритих листів до вищих органів держав-

ної влади та їх посадових осіб1.

1 Див.: Марцеляк О. В. Інститут омбудсмана: теорія і практика: Моно-

графія. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 417.

102

Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про

порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує трьома

шляхами: 1) за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без гро-

мадянства чи їх представників; 2) за зверненнями народних депутатів

України; 3) за власною ініціативою. Щоденно до Уповноваженого звер-

тається 50–70 осіб1. З 14 квітня 1998 року (дня обрання Ніни Карпачо-

вої омбудсманом) по 23 вересня 2003 року Уповноважений отримав по-

над 305 тисяч звернень2.

1 Див.: Карпачова Н. І. Народний правозахисник завжди в опозиції до вла-

ди: Інтерв’ю // Голос України. – 1998. – 26 вересня.

2 Див.: Ніна Карпачова: «Я залишаюся поза політикою» // Голос України.

– 2003. – № 178 (3178). – 23 вересня.

103

 

 

35