yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->§ 3. Функції Президента України

Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні

§ 3. Функції Президента України

Президент займає ключове місце в державному механізмі України.

Згідно зі ст. 102 Конституції України він виступає від імені Української

держави, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності

України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і гро-

мадянина.

Провідне місце в діяльності глави української держави посідають ті

напрямки, які безпосередньо випливають з його сутності та ролі в ме-

ханізмі напівпрезидентської республіки — представницька та коорди-

наційна функції.

Заснування поста Президента України із самого початку обґрунто-

вувалося необхідністю забезпечення цілісності державного механізму,

узгодженого функціонування всіх гілок влади. Інститут президентури

відіграє роль координаційного центру, до якого зводяться важелі дер-

жавного управління. Відповідно Президент наділений такими повнова-

женнями, які дають змогу ефективно підтримувати єдність і цілісність

державної влади, функціонування всіх ланок державного механізму в

режимі конституційної законності.

Реалізуючи координаційну функцію, Президент координує діяльність

органів державної влади у сфері національної безпеки і оборони через

Раду національної безпеки і оборони України. Здійснюючи керівництво

зовнішньополітичною діяльністю України, він координує діяльність

державних органів у сфері міжнародних відносин. Крім того, право

120

Президента звертатися до парламенту, накладати вето, підписувати за-

кони, призначати і звільняти з посад членів уряду, скасовувати урядові

акти — досить потужний арсенал засобів впливу на парламент та уряд з

метою налагодження їх конструктивної взаємодії між собою.

Однією з прерогативних функцій Президента України є загальнодер'

жавне представництво, тобто представництво держави в цілому як

цілісної, суверенної організації політичної влади в суспільстві. Адже

існує ціла низка питань, коли вимагається виконання дій не від імені

окремого державного органу, а від імені держави в цілому. Це має бути

одна особа, яка має беззаперечний авторитет, суттєві владні повнова-

ження і не ототожнюється з окремою гілкою влади. У державному ме-

ханізмі України цим умовам найбільш повно відповідає саме глава дер-

жави. Залежно від сфери вияву дана функція має дві складові: внут-

рішньополітичне і зовнішньополітичне представництва.

Крім зазначених напрямів діяльності, глава Української держави ви-

конує ряд важливих функцій, пов’язаних з безпосереднім впливом на

суспільні відносини. Аналіз Розділу V Конституції України і законодав-

чих актів, які регламентують діяльність Президента, дає підстави виокре-

мити такі функції:

1. За об’єктами (предметом) діяльності: а) забезпечення державної

незалежності, територіальної цілісності та національної безпеки України;

б) забезпечення прав і свобод людини і громадянина; в) забезпечення

правонаступництва держави; г) керівництво зовнішньополітичною

діяльністю; ґ) формування персонального складу органів державної вла-

ди; д) юрисдикційна.

2. За формами (способами) діяльності: а) установча; б) нормотворча;

в) правозастосовча; г) контрольна.

Об’єктні функції Президента України внормовані в Розділі V Кон-

ституції. Зокрема, функція забезпечення державної незалежності, тери'

торіальної цілісності та національної безпеки України закріплена у ч. 2

ст. 102 і п. 1 ст. 106 Основного Закону й деталізована в повноваженнях

Президента, передбачених пп. 17–21 Конституції. За Конституцією Пре-

зидент є не тільки главою держави, а й Верховним Головнокомандува-

чем Збройних Сил України, тобто політичним керівником з питань

військового будівництва. Йому підпорядковані військові формування,

органи, які забезпечують недоторканність державного кордону України

і безпеку органів державної влади та посадових осіб, підрозділи, що

здійснюють розвідувальну й контррозвідувальну діяльність тощо. За

посадою Президент очолює Раду національної безпеки і оборони Укра-

їни, формує її персональний склад, головує на її засіданнях і оформлює

своїми указами рішення, прийняті на цих засіданнях.

Функція Президента щодо забезпечення прав і свобод людини і грома'

дянина, яка відображена в ч. 2 ст. 102 та пп. 25–27 ст.106 Конституції

121

України безпосередньо випливає з принципу найвищої соціальної

цінності людини. Оскільки права і свободи людини та їх гарантії ви-

значають зміст і спрямованість діяльності держави, то й для Президен-

та як глави держави це є безумовним пріоритетом. Саме на забезпечен-

ня основних прав і свобод громадян у підсумку спрямовані фактично всі

повноваження глави держави, оскільки мають кінцевою метою благопо-

луччя громадян, якомога повнішу реалізацію їх прав і свобод. У межах

даної функції він вступає в безпосередні правовідносини з конкретними

фізичними особами, уособлюючи при цьому державу в цілому: нагород-

жує державними нагородами, проводить зустрічі з громадянами під час

робочих поїздок по Україні, через підрозділи свого Секретаріату здійснює

прийом громадян і веде роботу з їх зверненнями.

З діяльністю щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина

тісно пов’язана й інша функція Президента України — юрисдикційна,

тобто вирішення конкретних юридичних справ. У її межах Президент

приймає рішення про прийняття до громадянства України та про його

припинення, про надання притулку в Україні, про помилування осіб,

засуджених за вчинення злочину. Головною прикметою зазначених пов-

новажень є їх чітка індивідуальна спрямованість, а також те, що ініціато-

ром їх здійснення завжди виступає зацікавлена фізична особа.

Президент України за посадою здійснює також керівництво зов'

нішньополітичною діяльністю держави. Цю функцію глави держави

відображають його повноваження у сфері міжнародних відносин,

закріплені пп. 3–5 Конституції України: представляти державу в міжна-

родних відносинах, вести переговори та укладати міжнародні договори

України, приймати рішення про визнання іноземних держав, призна-

чати та звільняти глав дипломатичних представництв України в інших

державах і при міжнародних організаціях, приймати вірчі і відкличні

грамоти дипломатичних представників іноземних держав.

Функція Президента щодо формування персонального складу органів дер'

жавної влади закріплена у пп. 9–14 Основного Закону. Одні посадові осо-

би призначаються Президентом самостійно (глави дипломатичних пред-

ставництв України, третина складу Конституційного Суду України, вище

командування Збройних Сил України), інші — за поданням Прем’єр-

міністра (керівники центральних органів виконавчої влади, голови місце-

вих державних адміністрацій), а ще інші — за згодою Верховної Ради Укра-

їни (Прем’єр-міністр, Генеральний прокурор, Голова Антимонопольного

комітету України). Згідно зі ст. 61 Закону «Про судоустрій України», пер-

ше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійс-

нюється Президентом на підставі рекомендації кваліфікаційної комісії

суддів за поданням Вищої ради юстиції. Крім того, деякі призначення за

поданням Президента робить Верховна Рада України (Голова Національ-

ного банку України, члени Центральної виборчої комісії).

122

В умовах розбудови демократичної, правової держави суттєвого зна-

чення набуває контрольна функція Президента, яка випливає з його ста-

тусу як гаранта додержання Конституції. На виконання функції він

наділений правом накладати вето на закони, прийняті парламентом,

скасовувати акти Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автоном-

ної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій. Важливим

засобом забезпечення конституційної законності є також право Прези-

дента звертатися до Конституційного Суду України з поданням про

відповідність Конституції України законів та інших правових актів Вер-

ховної Ради України, актів Верховної Ради Автономної Республіки

Крим, Кабінету Міністрів України, про необхідність офіційного тлума-

чення Конституції України та законів України, про конституційність

чинних міжнародних договорів України, а також тих, що вносяться до

парламенту на ратифікацію. Особливе місце в діяльності глави держа-

ви належить контролю за діяльністю «силових структур» — Збройних

Сил України, органів, що забезпечують національну безпеку й охорону

державного кордону, правоохоронних органів тощо.

 

 

43