yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->§ 6. Гарантії місцевого самоврядування в Україні

Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні

§ 6. Гарантії місцевого самоврядування в Україні

Необхідною умовою для повного й ефективного здійснення завдань

та функцій місцевого самоврядування є система гарантій. Під га'

рантіями місцевого самоврядування розуміють сукупність умов та заходів,

що забезпечують повну та ефективну реалізацію територіальними гро-

мадами, їх органами та посадовими особами права вирішувати питан-

ня місцевого значення в межах Конституції і законів України. Система

гарантій місцевого самоврядування включає загальні та спеціальні

(власне юридичні) гарантії.

Загальні гарантії місцевого самоврядування обумовлені особливо-

стями суспільно-політичного ладу, ступенем розвитку економіки, духов-

ної сфери, а тому вони підрозділяються відповідно на економічні,

політичні та духовні.

До економічних гарантій належать існуюча економічна система

українського суспільства, засади якої закріплені на конституційному

рівні, а саме: єдність економічного простору, свободи переміщення то-

варів, послуг та фінансових коштів, свобода економічної діяльності;

визнання та рівний захист різних форм власності, у тому числі кому-

нальної власності. Політичні гарантії пов’язані з демократичною, пра-

вовою, соціальною сутністю української держави, з демократичним ха-

рактером політичного режиму, відносно децентралізованою системою

територіальної організації влади. До духовних гарантій слід віднести

існуючу в країні систему культурних та ідеологічних цінностей, загаль-

ний рівень суспільної думки щодо перспектив розвитку місцевого само-

врядування.

Важливу роль у розвитку місцевого самоврядування відіграють юри'

дичні гарантії, тобто правові засоби забезпечення і захисту його як од-

ного з основних інститутів громадянського суспільства. За способом

закріплення вони поділяються на конституційні, міжнародно-правові

та законодавчі (гарантії, закріплені в законах та підзаконних норматив-

них актах).

Конституція України визначає принципи організації місцевого са-

моврядування, основні форми безпосереднього волевиявлення тери-

торіальних громад і унеможливлює необґрунтоване втручання держави

у сферу компетенції місцевого самоврядування.

202

Особливу роль у системі гарантій місцевого самоврядування відіга-

рють міжнародні стандарти управління на місцях. У Європейській хартії

місцевого самоврядування, яка ратифікована Верховною Радою України

15 липня 1997 року, закріплено правові, інституційні, адміністративні і

фінансові гарантії автономності територіальних громад і їх органів.

Суттєвою гарантією місцевого самоврядування є його організаційна

самостійність, яка полягає в тому, що призначення посадових осіб, фор-

мування органів місцевого самоврядування здійснюється територіаль-

ними громадами, причому це право є виключним. Конституція України

не надає органам державної влади права створювати органи місцевого

самоврядування і призначати його посадових осіб. Інституційна авто-

номія місцевого самоврядування проявляється в тому, що територіальні

громади не можуть бути примусово об’єднані; ради самостійно визна-

чають свою структуру, систему і структуру своїх виконавчих органів, без

затвердження чи узгодження з державними інстанціями. Відповідно до

ст. 6 Європейської Хартії місцевого самоврядування, місцеві органи

влади повинні мати можливість, не порушуючи більш загальних зако-

нодавчих положень, самостійно визначати свої внутрішні адміністра-

тивні структури, з тим щоб вони відповідали місцевим потребам і забез-

печували ефективне управління.

Ефективність місцевого самоврядування значною мірою обумов-

люється правовою автономією, суть якої полягає в конституційному

визначенні компетенції місцевого самоврядування (ст. 143). Відповідно

до положень ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, орга-

ни місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно

вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компе-

тенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу. Повно-

важення, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як пра-

вило, мають бути повними і виключними, вони не можуть скасовува-

тися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом,

якщо це не передбачено законом. Навіть при реалізації делегованих

повноважень органи місцевого самоврядування повинні, наскільки це

можливо, мати свободу пристосовувати їх здійснення до місцевих умов.

Вагомою гарантією місцевого самоврядування є закріплення на кон-

ституційному рівні обов’язковості рішень органів місцевого самоврядуван-

ня на відповідній території (ст. 144). Зокрема, акти органів і посадових осіб

місцевого самоврядування, прийняті в межах наданих їм повноважень, є

обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній тери-

торії органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємства-

ми, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадя-

нами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

До фінансово-економічних гарантій місцевого самоврядування на-

лежать: 1) наявність власної матеріально-фінансової основи (ст. 142

203

Конституції України); 2) обов’язок держави фінансувати здійснення

окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих органам

місцевого самоврядування (ст. 143 Конституції України); 3) заборона

втручання державних органів у процес складання, затвердження та ви-

конання місцевих бюджетів, за винятком випадків, передбачених Зако-

ном «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 61); 4) право органів

місцевого самоврядування встановлювати місцеві податки і збори, ви-

пускати місцеві позики, лотереї та цінні папери тощо (статті 68–70 За-

кону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Важливою гарантією місцевого самоврядування є його право на су-

довий захист, яке має принципове значення в плані забезпечення пра-

вової, організаційної і фінансової самостійності місцевого самовряду-

вання. Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право

звертатися до суду щодо визнання незаконними актів органів виконав-

чої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, уста-

нов та організацій, які порушують права територіальних громад, повно-

важення їх органів та посадових осіб.

204

 

 

82