ГоловнаЗворотній зв'язок

Дитячий будинок сімейного типу як форма улаштування дітей, позбавлених батьківського піклування

Додаток Б

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ

 

I. Загальні положення

1.     Метою створення дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

2.     Дитячий будинок сімейного типу – це вид влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, за яким подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, беруть для виховання та спільного проживання на умовах надання грошового утримання не менше п’яти дітей, позбавлених батьківського піклування, на підставі Договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу, що укладається між названими особами та органом, який ухвалив рішення про створення дитячого будинку сімейного типу. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

             3. Батьки-вихователі – це подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що беруть для виховання та спільного проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

4. Вихованці – це діти-сиріти і діти, позбавлені батьківського піклування, які взяті для виховання та спільного проживання в дитячий будинок сімейного типу.

             5. Орган, який ухвалює рішення про створення дитячого будинку сімейного типу – це районна, районна у мм. Києві та Севастополі державна адміністрація, виконавчий комітет міської ради (міст республіканського, Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) (далі – органи опіки та піклування).

             6. Договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу – це договір між органом опіки та піклування і батьками-вихователями, відповідно до якого батьки-вихователі зобов’язуються виховувати взятих для виховання та спільного проживання в дитячий будинок сімейного типу дітей, позбавлених батьківського піклування, представляти та захищати їх інтереси в усіх державних установах, включаючи судові, а орган опіки та піклування зобов’язуються утримувати цих дітей та сплачувати батькам-вихователям грошове утримання (далі - Договір).   

II. Створення та ліквідація дитячого будинку сімейного типу

             7. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу ухвалюється органом опіки та піклування на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, та висновку відповідного відділу освіти про наявність умов для його створення.

             Висновок про відповідність кандидатів у батьки-вихователі та обстеження умов їх проживання повинен бути зроблений протягом 30 діб з моменту надання особою або особами, які виявили бажання створити дитячий будинок сімейного типу, заяви до органу опіки та піклування.

             Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу ухвалюється протягом двох місяців з моменту надання особою або особами, які виявили бажання створити дитячий будинок сімейного типу, заяви до органу опіки та піклування.

             8. На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного типу між батьками-вихователями і органом опіки та піклування укладається Договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.

             Договір укладається між органом опіки та піклування за місцем створення (місцезнаходження) дитячого будинку сімейного типу.

             Договір повинен містити відомості про дітей, які передаються в дитячий будинок сімейного типу (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження), строки на які діти передаються в дитячий будинок сімейного типу, відомості про батьків-вихователів (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання, номер та серія паспорту, ким і коли виданий), умови утримання, виховання та освіти дітей, права та обов’язки сторін та строки їх виконання, підстави та наслідки припинення Договору, відповідальність сторін за невиконання та неналежне виконання Договору, порядок спілкування дитини з власною сім’єю, порядок здійснення органами опіки та піклування контролю за проживанням дитини у дитячому будинку сімейного типу та використанням коштів, які надаються батькам-вихователям для утримання житлового приміщення та вихованців.

             Договір повинен бути укладений не пізніше трьох місяців з моменту ухвалення рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.

             9. Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом трьох місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює орган опіки та піклування.

             Орган опіки та піклування надає батькам-вихователям інформацію про дітей, які можуть бути передані на виховання в дитячий будинок сімейного типу, та видає направлення для відвідування дитини за місцем її проживання (знаходження).

             При доборі дитини з будинків дитини, інших закладів охорони здоров’я, навчально-виховних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, притулків для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх незалежно від форми власності та відомчої належності адміністрація вказаних закладів зобов’язана ознайомити батьків-вихователів з особовою справою дитини та медичним висновком про стан її здоров’я.

             10. Орган опіки та піклування видає батькам-вихователям посвідчення встановленого зразка.

             11. Орган опіки та піклування здійснює контроль за умовами проживання вихованців у дитячому будинку сімейного типу.

             Два рази на рік представник органу опіки та піклування зобов’язаний відвідати дитячий будинок сімейного типу. За результатами перевірки протягом 30 діб з дня проведення перевірки складається звіт, який подається до вищестоящого органу.

             12. Органи освіти надають дитячому будинку сімейного типу методичну допомогу у вихованні дітей, проведенні семінарів, консультацій для батьків-вихователів з психолого-педагогічних та інших питань.

             13. Органи охорони здоров’я закріплюють за дитячим будинком сімейного типу лікаря, надають необхідну допомогу батькам-вихователям у складанні режиму дня, здійсненні раціонального харчування, проведенні оздоровчих заходів, профілактичної роботи.

             14. У разі невиконання або неналежного виконання умов Договору кожна з сторін має право звернутися до суду.

             15. Дія Договору припиняється у разі:

6)    невиконання сторонами своїх обов’язків за Договором;

7)    виникнення несприятливих умов для виховання дітей, переданих в дитячий будинок сімейного типу;

8)    досягнення батьками-вихователями пенсійного віку;

9)    смерті батьків-вихователів;

10)       досягнення всіма вихованцями повноліття або повернення їх власним батькам та небажання батьками-вихователями поповнювати дитячий будинок сімейного типу новими вихованцями тощо.

             Інші підстави припинення Договору можуть бути передбачені сторонами у Договорі.

             16. У разі зменшення кількості дітей в дитячому будинку сімейного типу внаслідок вибуття їх за віком або з інших причин, орган опіки та піклування за бажанням батьків-вихователів поповнює дитячий будинок сімейного типу новими вихованцями. У разі зменшення їх кількості до 4, 3 осіб і неможливості поповнення з поважних причин (хвороба батьків-вихователів, досягнення ними пенсійного віку тощо) статус дитячого будинку сімейного типу зберігається, а у разі зменшення кількості вихованців до 2 осіб питання про подальший статус дитячого будинку сімейного типу вирішується органом опіки та піклування.

             17. Припинення дії Договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу тягне за собою припинення діяльності дитячого будинку сімейного типу.

             Припинення діяльності дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рішенням органу опіки та піклування або за рішенням суду

             18. У разі припинення дії Договору на підставах передбачених підпунктами 1-5 п. 16 Положення діти влаштовуються до іншого дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї, на усиновлення, під опіку (піклування), патронат, до закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або залишаються за їхньою згодою в цьому дитячому будинку сімейного типу, а орган опіки та піклування призначає їм нових батьків-вихователів або опікунів. При цьому переважне право на призначення батьками-вихователями мають повнолітні особи – вихованці цього дитячого будинку сімейного типу.

IІІ. Влаштування дітей в дитячий будинок сімейного типу

             19. В дитячий будинок сімейного типу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом.

             Направлення в дитячий будинок сімейного типу дітей, які досягли десятирічного віку, проводиться тільки за їхньою згодою. Вказівка про згоду дитини на вміщення її до дитячого будинку сімейного типу повинна міститись у Договорі.

             20. На кожну дитину орган опіки та піклування зобов’язаний надати батькам-вихователям такі документи:

-       свідоцтво про народження дитини;

-       медичну довідку про стан здоров’я або витяг з історії розвитку дитини;

-       довідку (атестат) про освіту або висновок психолого-медико-педагогічної консультації про рівень розвитку дитини;

-       документи про батьків або осіб, які їх замінюють (свідоцтво про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей);

-       довідку про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;

-       опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження;

-       пенсійну книжку на дітей, які одержують пенсію, копію ухвали суду про стягнення аліментів.

             У разі, коли на момент влаштування дитини в дитячий будинок сімейного типу деякі із зазначених документів відсутні, орган опіки та піклування зобов’язаний надати їх протягом трьох місяців з моменту укладення Договору. За достовірність документів, наданих батькам-вихователям, а також своєчасність їх надання органи опіки та піклування і керівник закладу, в якому перебувала дитина несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.

             21. Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а у разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівнів акредитації – до його закінчення.

             22. Орган опіки та піклування забезпечує збереження майна, у тому числі житла, вихованців за місцем його знаходження і здійснює контроль за його використанням.

             Орган опіки та піклування зобов’язаний надавати батькам-вихователям раз на рік не пізніше першого вересня відомості про схоронність майна, у тому числі житла, вихованців.

             23. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначаються у Договорі органами опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями.

          Батьки-вихователі не вправі перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та поверненню дитини до батьків у разі поновлення їх у батьківських правах, звільнення з місць позбавлення волі та в інших випадках, якщо рішенням органу опіки та піклування не буде встановлено, що це суперечить інтересам дитини. Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому Сімейним кодексом України.

IV. Батьки-вихователі

             24. Батьками-вихователями можуть бути повнолітні особи, за винятком:

-       осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

-       осіб, позбавлених батьківських прав;

-       осіб, звільнених від обов’язків опікунів (піклувальників, усиновителів) за неналежне виконання покладених на них обов’язків;

-       осіб, які за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).

             Не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими проживають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.

             25. Кандидати у батьки-вихователі подають до органу опіки та піклування такі документи:

-       довідку про склад сім’ї (форма 3);

-       копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);

-       довідку про проходження навчання;

-       копії паспортів;

-       довідку про стан свого здоров’я та осіб, які проживають разом з ними;

-       письмову згоду власних дітей кандидатів у батьки-вихователі, всиновлених та підопічних на створення у їх сім’ї дитячого будинку сімейного типу;

-       письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі, якщо останні вирішили створити дитячий будинок сімейного типу на власній житловій площі, засвідчену нотаріально;

-       документ, який би підтверджував право власності або право користування кандидатів у батьки-вихователі житловим приміщенням засвідчену нотаріально.

             26. Батьки-вихователі в обов’язковому порядку проходять протягом місяця з моменту ухвалення рішення про створення дитячого будинку сімейного типу курс навчання, попередньої та періодичної (раз на п’ять років) підготовки, проведення якого забезпечує орган опіки та піклування.

             Положення про навчання, попередню та періодичну підготовку кандидатів у батьки-вихователі розробляється Кабінетом Міністрів України.

             27. У разі необхідності для підготовки кандидатів у батьки-вихователі, а також для надання батькам-вихователям необхідної медичної, психологічної, соціальної допомоги, а також здійснення юридичного та соціального супроводу діяльності дитячого будинку сімейного типу може створюватися спеціальна служба у складі відповідного органу опіки та піклування. Типове положення про спеціальну службу для соціального та юридичного супроводу діяльності дитячих будинків сімейного типу розробляється Кабінетом Міністрів України.

             28. Батьки-вихователі зобов’язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров’я, духовний, моральний та фізичний розвиток, навчання, підготовку до праці.

             Батьки-вихователі мають такі ж права та обов’язки щодо виховання дітей, які передані їм для виховання та спільного проживання, як і рідні батьки, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 150 та ч. 1 ст. 151, ст. 163 Сімейного кодексу України.

             29. Батьки-вихователі є законними представниками вихованців і захисниками їх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.

             30. Батьки-вихователі, якими є подружжя, мають рівні права та обов’язки щодо дітей, які виховуються у дитячому будинку сімейного типу.

             31. Батьки-вихователі можуть усиновити (удочерити), взяти під опіку (піклування) або під патронат дитину з дитячого будинку сімейного типу відповідно до чинного законодавства.

             32. Батьки-вихователі несуть кримінальну, адміністративну та цивільну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток вихованців.

             33. Період, протягом якого особи вважалися батьками-вихователями у дитячому будинку сімейного типу, зараховується до їх загального трудового стажу.

 

27