yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Екологія->Содержание->           ТЕМА 9 ВПЛИВ ФІТОМЕЛІОРАЦІЙ НА  ПРИРОДНІ УМОВИ ЕКОСИСТЕМ

Екологічні меліорації

           ТЕМА 9 ВПЛИВ ФІТОМЕЛІОРАЦІЙ НА  ПРИРОДНІ УМОВИ ЕКОСИСТЕМ

           

           

            Лісові насадження впливають на мікроклімат,

            ґрунт, рослинність, рельєф. Вони зменшують швидкість

            вітру, послаблюють перенесення водяної пари у верхні

            шари повітря, послаблюють шкідливий вплив суховіїв і

            курних бур. Крім того, лісові насадження впливають на

            водний режим території: поповнюють запаси ґрунтової во-

            логи, зменшують глибину промерзання, збільшують висо-

            ту снігового покриву, перетворюють поверхневий стік у

            ґрунтовий.

            Відстань і ступінь вітрозахисної дії лісосмуг зале-

            жать від швидкості і напрямку вітру, висоти, напрямку і

            конструкції смуг. Чим вище лісосмуги, тим більше їх ефе-

            ктивність. Має значення і конструкція лісосмуг. Однак

            найбільшу ефективність мають смуги у тих випадках, коли

            вітер дує в перпендикулярному до них напрямку або під

            невеликим кутом.

            Залежно від кількості просвітів у смугах характер

            повітряного потоку та ефективність смуг неоднакові. На-

            трапляючи на перешкоду у вигляді щільної смуги, вітро-

            вий потік з навітряного боку значно зменшує свою швид-

            кість, піднімається над смугою й опускається за нею на де-

            якій відстані.

            З підвітряного боку створюється зона затишку (віт-

            рова тінь), за якою незабаром швидкість вітру відновлю-

            ється. Інакше відбувається рух повітряного потоку при зу-

            стрічі зі смугою, що продувається: частина потоку повітря

            проникає крізь смугу і послаблює свою швидкість (вітрова

            тінь не утворюється), інша частина піднімається над сму-

            гою й опускається значно далі від неї, змикаючись з ниж-

            нім потоком повітря на досить значній відстані (у 5-6 разів

            перевищуючи таку відстань у випадку суцільних смуг).

            Найбільш ефективні полезахисні насадження ажур-

            ної конструкції та конструкції, що продувається, тобто та-

            кі, що достатньо продуваються знизу і є густими вгорі.

            Через такі смуги проходить до 40% повітряного потоку, а

            інша його частина перевалює через неї. У цьому випадку

            зменшується величина турбулентності і послаблюється пе-

            ремішування приземних шарів повітря.

            При суховіях лісосмуги виконують вітрозахисну

            дію, істотно зменшуючи швидкість вітру (до 50%) на від-

            стані, яка дорівнює 30-кратній висоті самої смуги. Найбі-

            льша інтенсивність зниження швидкості вітру спостеріга-

            ється в зоні до 15-кратної висоти смуги, де швидкість зни-

            жується до 80% від початкової.

            Змінюючи вітровий режим, лісосмуги впливають і

            на інші елементи мікроклімату: температуру і вологість

            повітря. Так, наприклад, у жаркі сухі дні температура пові-

            тря переважно в першу їх половину підвищується на 1˚С, а

            в другу половину – знижується в середньому на 1˚С, у та-

            кий спосіб вирівнюючи її. Під впливом ослабленої турбу-

            лентності відносна вологість повітря підвищується удень

            більше ніж на 10%. Отже, зменшується випаровування, що

            сприятливо позначається на запасах вологи в ґрунті, а на

            створення одиниці врожаю затрачається менше вологи.

            У результаті перетворення водного балансу витрата

            води у ріках повинна змінюватися більш рівномірно, рі-

            вень води у літній період зросте, що поліпшить умови ро-

            боти гідротехнічних споруд і умови судноплавства.

            Лісосмуги впливають на зміну висоти і характер

            розподілу снігового покриву. На відкритих полях степових

            районів значна кількість снігу (до 50%) зноситься в зниже-

            ні місця. Під захистом лісосмуг він розподіляється по всій

            території, і потужність збільшується у кілька разів. Однак

            розподіл снігового покриву в міжсмужних просторах нері-

            вномірний і залежить значною мірою від конструкції і ши-

            рини лісосмуги. Широкі і щільні смуги утворюють високі

            снігові замети, що навесні повільно тануть і тим самим за-

            тягують поблизу смуг початок польових робіт. На іншій

            площі у міру віддалення від лісосмуги висота снігового

            покриву відповідно зменшується, особливо в мікрокліма-

            тичній зоні видування. При ажурних конструкціях і конс-

            трукціях смуг, що продуваються, розподіл снігового по-

            криву більш рівномірний за площею, ніж у тих, що не про-

            дуваються. Шлейф сніговідкладення в смугах, що проду-

            ваються, та в ажурних лісосмугах значно довший, ніж у

            смугах, що не продуваються. У районах з багатосніговими

            зимами, де сніг легко переноситься вітром і утворюються

            великі замети біля смуг, останні повинні бути добре про-

            дувними в нижній своїй частині. Тут недоречні смуги з

            підлісками і узліссями. У малоснігових районах з частими

            суховіями і важкими лісорослинними умовами можна

            створювати смуги з підлісками й узліссями, які більш про-

            дувні в середній і верхній частинах профілю.

            Ефективність лісосмуг у різних районах узимку не-

            однакова. У тих районах, де зимовий режим лісосмуг має

            головне значення (багатоснігові райони і райони із силь-

            ними бурями), доцільні лісосмуги з конструкціями, що

            продуваються. Снігозбиральні лісосмуги з конструкціями,

            що не продуваються, прийнятні лише там, де необхідно

            затримати сніг, або на досить обмеженому просторі (біля

            залізничного полотна, для збереження самих лісових поса-

            док у ранньому їх віці, в гостропосушливих і малоснігових

            районах), а також у протиерозійних і прибалкових наса-

            дженнях, де смуги створюються широкими або у формі

            лісових ділянок – масивів. У цих випадках відкладення

            снігу великими масивами і поступове їх танення приводять

            до скорочення змиву і розмиву, що і є головною метою лі-

            сових насаджень.

            У малоснігових районах найкращими будуть смуги

            ажурної конструкції.

            Лісосмуги охороняють верхні шари ґрунту від ви-

            дування, що особливо виявляється під час курних бур, що

            бувають на півдні України.

            Лісосмуги відіграють також важливу роль у запобі-

            ганні водяній ерозії ґрунтів, у зменшенні змиву ґрунтів,

            поверхневого (рідкого і твердого) стоку води. У результаті

            водорегулювальної, водовбирної та ґрунтозахисної дій лі-

            сових насаджень поліпшується рельєф місцевості, зменшу-

            ється яружна мережа.

            Для лісових насаджень позначається на врожайнос-

            ті полів, що перебувають під їх захистом. Збільшення вро-

            жаю на полях, захищених лісосмугами, пропорційне висоті

            смуг і обернено пропорційне розміру міжсмужних просто-

            рів, а також залежить від загального рівня агротехніки.

            Часто уздовж лісосмуги прокладають дороги. Зме-

            ншення ширини невикористовуваної зони уздовж смуги,

            що залишається, як правило, для доріг, підвищує ефектив-

            ність лісосмуг. Так, лісосмуга шириною 20 м при ширині

            дороги 10 м дає підвищення врожаю тільки в 2 рази, а при

            ширині дороги 5 м – вже в 4 рази. Отже, доцільно зменшу-

            вати площу, що відводиться для доріг, або прокладати їх

            посередині поля.

            Обсадження лісовими насадженнями курортних ра-

            йонів поліпшує мікроклімат цих місць. Нарешті, раціона-

            льне ведення лісового господарства в поєднанні з правиль-

            ною експлуатацією і відновленням лісів повинно не тільки

            зберегти, але і примножити природне багатство, яким є ліс.

           

           

 

11