yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Екологія->Содержание->           ТЕМА 11 КЛІМАТИЧНІ МЕЛІОРАЦІЇ

Екологічні меліорації

           ТЕМА 11 КЛІМАТИЧНІ МЕЛІОРАЦІЇ

           

           

            Територія України простягнулася з півночі на пів-

            день на 893 км, де чергуються такі фізико-географічний

            зони, як Полісся, Лісостеп, Степ, гірська частина Криму і

            субтропічний район південного узбережжя Чорного моря.

            Рівнем забезпеченості такими агрокліматичними ресурса-

            ми, як тепло, волога, здебільшого визначається розміщення

            різних галузей сільськогосподарського виробництва по зо-

            нах, областях і районах. І це природно, тому що чим біль-

            ше в тій або іншій місцевості тепла, тим триваліший веге-

            таційний період і тим більше придатна ця територія для

            вирощування пізньостиглих і врожайних культур. Сонячне

            світло, тепло і вода належать до гідрометеорологічних фа-

            кторів, режим яких підлягає регулюванню. Тому уміння

            керувати цими факторами багато в чому визначає і можли-

            вість керувати врожаєм.

            Потенційні можливості клімату нашої країни для

            оброблення різних культур величезні. У південній частині і

            після збирання зернових залишається ще невикористане

            тепло (порядку 2500˚) і волога (до 3000 м3). Це дає можли-

            вість обробляти пожнивні культури – кукурудзу, гречку,

            просо, сорго, овес, зелений корм – горох, ячмінь.

            Поряд із сприятливими факторами клімат України

            характеризується і рядом негативних рис, обумовлених

            континентальністю, розмаїтістю і нестійкістю погоди як у

            часі, так і в просторі. Часто виникає дефіцит вологи в ґрун-

            ті, теплий період скорочується в ще більшій мірі ранніми

            осінніми і пізніми весняними заморозками, що обмежують

            вегетацію. Бувають роки, коли на значній території країни

            виникали посухи, суховії, сильні морози, курні бурі тощо.

            Особливості клімату, що позначаються негативно на зем-

            леробстві окремих районів нашої країни, необхідно цілес-

            прямовано поліпшувати.

            Розроблення теорії меліорації клімату належить ро-

            сійському вченому О.І. Воєйкову. У ряді праць він показав,

            що людина може істотно перетворювати клімат приземно-

            го шару і ґрунту. При цьому можуть змінюватися сила віт-

            ру, температура та вологість повітря і ґрунту, кількість

            опадів, сонячне освітлення, аерація ґрунту. Він вважав, що

            діяльність людини особливо ефективна в поліпшенні по-

            сушливих і сухих кліматів. Наприклад, створюючи в сте-

            пах лісосмуги і живі "огорожі", людина впливає на силу

            вітру, випаровування та інші елементи клімату, що позити-

            вно позначаються на рослинах.

            Відповідно до сучасних наукових уявлень основою

            меліорації клімату є вплив на енергетичні процеси, що від-

            буваються в приземному шарі повітря. Змінюючи величи-

            ну складових частин радіаційного, теплового і водного ба-

            лансів, можна поліпшувати мікроклімат сільськогосподар-

            ських полів.

            Агротехніку оброблення культурних рослин варто

            розглядати як один з найважливіших кліматоутворюючих

            факторів. Перетворюючи характер діяльного шару ґрунту

            (колір, вологість), можна змінити величину відбитої радіа-

            ції і тим самим радіаційний баланс. Основне завдання ме-

            ліорації клімату в посушливій зоні – зменшити витрати те-

            пла на випаровування і збільшити кількість вологи в ґрун-

            товому шарі. Регулюючи складові частини водного балан-

            су полів, можна змінювати його величину і режим ґрунто-

            вої вологи. Накопичення зимових і збереження в ґрунті лі-

            тньо-осінніх опадів істотно змінюють запаси ґрунтової во-

            логи. Значно поліпшити водний режим можна за рахунок

            зменшення величини непродуктивного випару з ґрунту.

            За швидкістю прояву результатів розрізняють пові-

            льну і швидку меліорації клімату. До повільної меліорації

            відносять ряд агротехнічних і лісотехнічних заходів.

            Швидка меліорація приводить відразу до великих

            позитивних результатів. До них належать, по-перше, захо-

            ди, що змінюють водний режим ґрунтового шару.

            За характером і внутрішньою структурою виділя-

            ють:

            1 Абсолютно позитивні меліорації клімату, ефект

            яких виявляється протягом усього року і на всій даній те-

            риторії (лісорозведення);

            2 Меліорації перерозподільні в просторі, принцип

            яких полягає у кліматичному поліпшенні однієї частини

            території за рахунок змін в іншій частині тієї самої терито-

            рії (зрошення річковими водами);

            3 Меліорації перерозподільні в часі, які доцільні

            тоді, коли поліпшення кліматичних умов для певної части-

            ни року здійснюється за рахунок змін в іншому сезоні (сні-

            говикористання, оброблення ґрунту);

            4 Абсолютно негативні зміни клімату, одержувані в

            результаті ненаправленої його зміни (пожежа, вирубка лісу

            тощо).

            За методами проведення виділяють меліорації:

            1) агротехнічні;

            2) гідротехнічні;

            3) фітогенетичні;

            4) спеціальні, здійснюються великими інженерними

            спорудами.

            До найважливіших прийомів меліорацій мікроклі-

            мату відносять: зрошення та обводнювання; осушення і

            зведення лісів; полезахисне і суцільне лісорозведення; за-

            хист полів рослинністю з високими стеблами; снігові мелі-

            орації; штучний обігрів плантацій з метою боротьби із за-

            морозками; система оброблення ґрунту та агротехнічні

            прийоми оброблення культурних рослин.

            Кліматичні меліорації впливають на багато природ-

            них явищ і, головним чином, на біокліматичні компоненти

            екосистеми.

            Агротехніка – важливий кліматоутворювальний

            фактор у зоні діяльності рослини. Вона дозволяє накопи-

            чити вологу в ґрунті в одні сезони і використовувати її в

            інші, повільніше її витрачати. При тій самій кількості ат-

            мосферних опадів, при різних прийомах впливу на ґрунт

            одні поля добре накопичують і зберігають вологу, а інші

            висушуються.

            Велике значення також мають збільшення в теплий

            період продуктивного випаровування (що забезпечує фо-

            тосинтез і накопичення біомаси) і зменшення випарову-

            вання ґрунту і водойм. Встановлено, що близько 50% ат-

            мосферних опадів, що випадають, не використовуються

            рослинами, а йдуть на непродуктивне випаровування. Су-

            часна наука вирішує питання про надання ґрунтові таких

            фізичних властивостей, що дозволяли б йому акумулювати

            всі атмосферні опади, що випадають, не збільшуючи при

            цьому випаровуванні з поверхні (укриття ґрунту мульчею,

            розпушування його, додання ґрунтові більших фільтрацій-

            них властивостей і таке інше).

            У боротьбі з негативним впливом заморозків вели-

            кого поширення дістав прийом штучного обігріву планта-

            цій - прийом димлення. Для цього використовують теплові

            відходи промислових підприємств, створення водоймищ

            тощо. Посів рослин з високими стеблами, між якими ви-

            рощуються теплолюбні овочеві культури, дає своєрідний

            парниковий ефект. Відсутність вітру або його ослаблення

            кулісними рослинами знижує теплообмін між поверхнею

            ґрунту і повітрям. Це призводить у денні години до акуму-

            ляції тепла як у парниках.

            Фітомеліорації являють собою полезахисне лісороз-

            ведення, поліпшення пасовищної і культурної рослиннос-

            ті; їх кліматичний вплив був розглянутий вище.

            Значний ефект дають гідромеліорації, особливо ве-

            ликих територій. Зрошення – радикальний спосіб боротьби

            з посухою і суховієм у степах України. Змінюючи мікро-

            клімат, вони створюють сприятливий режим для рослин.

            Зрошення сприяє збільшенню вологообігу, зволоженню

            територій, а також у ряді випадків робить можливим пере-

            несення повітряних мас у більш сухі райони.

            Досить важливе завдання для вирощування цінних

            культур – захист від градобою великих територій, практи-

            чно сьогодні не ведеться, хоча ще в 80-ті роки ці прийоми

            були досить поширені.

            Вплив на клімат Землі розглядається в даний час як

            проблема утримання сучасного клімату на зміну теплового

            балансу планети або перерозподіл тепла на її поверхні.

            Розглядаються маса проектів від зменшення надходження

            СО2 у повітряне середовище до зміни альбедо земної пове-

            рхні. Це може бути здійснено за допомогою зрошення або

            осушення території, снігонакопичення і снігогону, культи-

            вування певного типу рослинності.

            Однак проекти, технічні ідеї і гіпотези можуть мати

            для тих або інших районів і галузей господарства як пози-

            тивну, так і негативну дію. Тому необхідні всебічні дослі-

            дження можливих наслідків кліматичних меліорацій.

            Різні проекти гідрокліматичних меліорацій підля-

            гають обговоренню, щодо них висловлюються різні точки

            зору. Вирішення проблем меліорацій буде мати величезне

            практичне значення для народного господарства України.

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

           

 

 

13