yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share

Економічна історія України і світу

КНИГА 1

Частина І

ГОСПОДАРСТВО ПЕРВІСНОЇ ДОБИ І СТАРОДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ (з найдавніших часів до IV ст. н.е.)

Розділ 1. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК ЗА ПЕРВІСНОЇ ДОБИ

Первісна доба була найтривалішою в історії людства. За найновітнішими даними науковців, людина з'явилася в теплих сприятливих умовах Євразії та Африки понад 3 млн років тому. Людство пройшло шлях від зародження людини як біологічного виду до сучасного фізичного типу, від первісного людського стада до родової та сусідської гро- мад, племен та їхніх союзів, зародження державності, ви- никнення на рубежі IV — III тис. до н. е. стародавніх циві- лізацій.

Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам'яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), бронзовий і ранній залізний віки. Найважливішими рисами первісної доби були перехід від привласнюючого до відтворюючого госпо- дарства, існування роду як господарської одиниці, який поділявся на великосімейні виробничі колективи, громади спільної власності на землю.

Палеоліт, або давній кам'яний вік (3 млн — 10 тис. років тому), був найважчим і найдовшим періодом, який збігся

15

з льодовиковим періодом в історії Землі. Протягом цього періоду знаряддя праці еволюціонували від палки-копал- ки і примітивних кам'яних знарядь до мікролітів (невели- ких відщепів і пластин), складних знарядь з вкладками, списометалки. Поширилось використання кістки і рогу. Кількість типів знарядь досягла 100. Головними заняття- ми населення були збиральництво, загінне полювання, ри- бальство. Людина навчилася видобувати та підтримувати вогонь, що було найвизначнішим технічним досягненням. З'явилися постійні житла.

Знайдено залишки господарсько-побутових комплексів, що складалися з жител, які нагадують курені, накриті шку- рами звірів, ділянок, де обробляли кремінь, кістку, ріг, вог- нищ і ям-сховищ. Тогочасна людина полювала на мамонтів, носорогів, коней, зубрів, биків, лосів, оленів, птахів.

У мезоліті (середньому кам'яному віці) утвердилися су- часні післяльодовикові природно-кліматичні умови. Великі звірі вимерли. Люди були змушені харчуватися дрібними тваринами, птахами. Поряд із збиральництвом і полюван- ням одним з головних занять було рибальство вудкою. Тоді ж були винайдені гарпуни, лук, стріли, рибальські голки, плетені сітки, тенета. Великого значення набуло річкове збиральництво (ловля раків, молюсків). Зроблено перші спроби приручити диких тварин. Виник найдавніший транс- порт — водний (колоди, плоти з них, човни, видовбані з стов- бурів дерев). Для мезоліту характерний високий рівень виготовлення мікролітів. З'явилися макроліти — кам'яні знаряддя для обробки дерева, зокрема сокири.

Перехідною епохою від мезоліту до неоліту був протонео- літ. Щодо умов ведення господарства цей період характе- ризувався виснаженням мисливських ресурсів, кризою привласнюючого і зародженням відтворюючого господар- ства, яке розпочалося з тваринництва. Першими прируче- ними тваринами були собака, бик і свиня. В цей час заро- дилося землеробство і виникли перші постійні поселення.

Неоліту (новому кам'яному віку) притаманне утверджен-

16

ня різних галузей відтворюючого господарства. Цей процес дістав назву "неолітична революція". Складовою частиною цієї епохи був мідний вік, або енеоліт, коли відтворююче господарство стало домінуючим.

Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом. Зерно на бо- рошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами). Збіжжя жали кістяними або крем'яними серпами. Розводили ве- лику і дрібну рогату худобу, коней, свиней. Розвивалося общинне ремесло. Використовувався перший штучний ма- теріал — кераміка. Збереглося чимало цегляного посуду, випаленого з глини, оздобленого чорним, білим та жовтим орнаментами, жіночі статуетки прародительок. Для щоден- ного вжитку використовували миски, немальовані горщи- ки сірого кольору. Зародилося прядіння і ткацтво, з'явився ткацький верстат. У неоліті остаточно завершилося фор- мування техніки обробки каменю (шліфування, пиляння, свердління), вдосконалилися лук і стріли, з'явилися кам'я- ні сокири. Виник наземний транспорт — лижі, віз, сани, волокуша. Худобу використовували як тяглову силу. На- слідком неолітичної революції стала досить розвинена си- стема обміну.

За мідним віком настав бронзовий, який охопив III— II тис. до н. е. на Стародавньому Сході, а в Європі — II тис. до н. е. Визначальними рисами цього періоду були існу- вання відтворюючого господарства, швидкий розвиток тва- ринництва і орного землеробства, виділення скотарських племен. Високим був рівень громадського ремесла, насам- перед гончарного та бронзо-ливарного. Виникли місцеві центри металургії та обробки бронзи. Обмін набув постій- ного та регіонального характеру. Обмінювалися мідь, брон- за, золото, бурштин, фаянс, сіль.

Перехід до виробництва заліза на межі П—І тис. до н.е. став визначальним моментом початку раннього залізного віку. У Західній Європі він поділявся на два періоди: гальш- тадський (900—500 pp. до н. е.) і латенський (500 p. до н. е.

17

— початок нашої ери). Для гальштадської культури характер- ними були співіснування бронзових і залізних знарядь праці, перехід від мотики до сохи та плуга. У латенський період з'явилися залізні серпи, плужні лемеші, розвивалися ремесла, особливо ковальство, ювелірна справа, гончарство. На почат- ку нашої ери на території, завойованій Римом, латенську куль- туру змінила так звана провінційна римська культура.

Основними ремісничими професіями були ковалі, збро- ярі, гончарі, будівельники. Зразки їхніх виробів знайдено у великій кількості як в розкопаних поселеннях, так і в мо- гильниках. Виявлено чимало ремісничих майстерень, у тому числі ковальських, гончарських, ювелірних. Серед знайде- них виробів найчастіше зустрічаються залізні сокири, сер- пи, ножі, рибальські гачки, наконечники списів, стріл, брон- зові пряжки, браслети, шпильки, посуд, античні прикраси, кераміка, намиста, амфори.

Удосконалення знарядь праці, розширення виробницт- ва їх з металу, поділ виробничої сфери на сільське госпо- дарство і ремесло, виробництво додаткового продукту ство- рили економічні умови для виникнення держав. Перші з них утворилися на Стародавньому Сході (Єгипет, Індія, Ме- сопотамія) на зламі неоліту і бронзової доби.

Отже, на ранній стадії господарства первісної доби пере- важало полювання, рибальство, збирання плодів. Згодом у зв'язку з удосконаленням знарядь праці (гарпуни, скребки, луки, сокири, човни, молоти, серпи, списи) почалась обробка шкур, глиняного посуду, виникло образотворче мистецтво, будівництво наземних споруд. Протягом бронзового та за- лізного віків відбулись великі зрушення в розвитку про- дуктивних сил. Появився ткацький верстат, розвинулося скотарство, а особливо землеробство. Між ними виник пер- ший поділ праці, налагодився економічний обмін між окре- мими родами, общинами, племенами.

18

 

3