yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Економіка->Содержание->5.5. Участь України в світовому господарстві

Економічна історія України і світу

5.5. Участь України в світовому господарстві

Розвиток економіки колишнього СРСР передбачав макси- мальну інтеграцію господарств союзних республік у загаль- носоюзному народногосподарському комплексі, формуван- ня якого завершилося в 60—80-х роках. Регулювалися структура та рівні економічного розвитку союзних республік та економічних регіонів. Планування і управління економі- кою були централізовані, лімітувався розподіл між союзни- ми республіками, економічними регіонами і галузями фінан- сових, трудових, матеріально-технічних та інших ресурсів.

Економічний потенціал України у складі народногоспо- дарського комплексу СРСР характеризують дані таблиці, % до загальносоюзних показників.

690

691

692

За галузевою структурою господарство України спеціа- лізувалося на природо-, фондо-, енерго-, матеріалоємних і трудомістких галузях промисловості. Воно було розбалан- сованим, а всі його галузі економічно і технологічно не були пов'язані між собою. Економіка України створювалась і функціонувала як невід'ємна складова частина народно- господарського комплексу колишнього СРСР, в інтересах усіх його союзних республік на основі єдиного плану. Час- тина підприємств працювала, використовуючи привізні па- ливно-енергетичні ресурси, сировину, матеріали, комплек- туючі, деталі., Так, Тернопільський бавовняний комбінат переробляв бавовну, яка надходила з Киргизії та Узбеки- стану. За оцінками економістів, 70—80 % загальної кіль- кості промислових виробництв не мали на території Украї- ни замкнених технологічних циклів. Вони не могли існу- вати без виробничої кооперації з великою кількістю під- приємств колишнього СРСР, які до того ж були основними споживачами виробленої продукції. Понад 70 % усіх сіль- ськогосподарських машин, створених свого часу спеціа- лізованими проектними організаціями Запоріжжя, випус- калися в Росії, Білорусії, Казахстані та республіках При- балтики. Привізними товарами забезпечувався і спожив- чий ринок України.

693

В Україні не розвивалися такі енергоємні галузі промис- ловості, як електронна, електротехнічна, комп'ютерна, точне машинобудування. Сировинні ресурси працювали на за- гальносоюзні потреби, що призвело до їхнього виснаження.

Територіальна структура виробничих комплексів (Дон- бас, Придніпров'я, Прикарпаття, Поділля, Полісся) не за- безпечувала їхньої інтегрованості до загальнореспублі- канського поділу праці, спеціалізацію на певних видах про- дукції, ефективне використання наявного виробничого потенціалу.

Маючи розвинені промисловість, сільське господарство, транспорт, Україна не могла задовольнити свої виробничі потреби. Функціональна структура господарства не забез- печувала безперервного зростання життєвого рівня насе- лення, екологічну чистоту, раціональне використання ре- сурсів, стабільне економічне зростання, високу ефективність виробництва. Структура українського господарства не ство- рила можливостей для його інтегрування до світових еко- номічних структур, а рівень життя населення значно відста- вав від стандартів розвинених країн.

Розвиваючись однобоко, господарство України було зорі- єнтоване на виробництво засобів виробництва. У 1987р. їхня частка становила 72,2 % і збільшилася порівняно з 1940 p. на 10 %. Негативні зміни відбувалися також у струк- турі предметів споживання. Так, протягом 1970—1987 pp. виробництво продукції харчової та борошномельно-круп'я- ної промисловості зменшилося в цій структурі з 52,4 до 46,3 %, тоді як виробництво продукції галузей важкої про- мисловості зросло з 22,4 до 29,5 %.

Роблячи вагомий внесок в економіку колишнього СРСР, Україна брала участь у зовнішньоекономічних відносинах. В останні роки існування СРСР її частка становила 20 % загальносоюзних експортних поставок, які йшли в 123 краї- ни світу. Суб'єктами міжнародних господарських зв'язків були понад 1400 українських підприємств. Частка експор- ту України у колишньому загальносоюзному щодо окре-

694

мих видів продукції була такою, %: екскаватори — 62, сільськогосподарські машини — 74, скло — 100, цемент — 75, залізна руда — 98, марганцева руда — 100, чавун — 75, листовий прокат — 56, сортовий прокат — 60, труби — 75, металургійне обладнання — 43, ковальсько-пресове облад- нання — 74, велосипеди — 40, телевізори — 25.

Найтісніші економічні зв'язки Україна підтримувала з країнами Східної Європи, зокрема з Угорщиною і Поль- щею. У структурі вивозу в ці країни переважала продук- ція галузей важкої індустрії, електроенергія, природний газ, кокс, руда, сірка, чорні метали, устаткування для гірни- чодобувної та металургійної промисловості, екскаватори, бульдозери, телевізори, трансформатори, сільськогоспо- дарські машини.

З загальносоюзної "кочегарки" Україна була перетворе- на на "кочегарку" РЕВ. У 1988 p. вона поставила країнам РЕВ 43,7 млрд кВт/год електроенергії, тобто 15 %, а на споживання своєму населенню — всього 8 %.

З країн Східної Європи Україна імпортувала машини і устаткування, верстати, комплектне промислове устаткуван- ня для хімічної, меблевої та харчової промисловості, прила- ди, продукцію хімічної промисловості, рухомий залізнич- ний склад, судна, автомобілі, побутові електроприлади, ме- дикаменти тощо.

Україна брала участь в економічному співробітництві з економічно розвиненими країнами. Більше 20 країн (Ав- стрія, Нідерланди, Італія, Норвегія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Швейцарія, Швеція, США, Канада, Великобри- танія, Японія) одержували з України промислову продук- цію і промислову сировину: залізну і марганцеву руду, кокс, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничошахтне устаткування, штучні алмази, алмазний інструмент, а також цукор, олію, льоноволокно тощо. Зок- рема, у Великобританію з України надходили прокат чор- них металів, чавун, феросплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льоноволокно, хміль. В Україну Великобри-

695

танія поставляла різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини тощо. У ФРН Україна експортувала феросплави, чорні метали, автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН імпортувалися різні ма- шини і промислове устаткування, прокат чорних металів, хімічна продукція. Українські машинобудівники вигото- вили для США унікальний трансформатор на 560 тис. кВт, для Фінляндії — комплект устаткування для атомної елек- тростанції.

Україна вивозила свої товари більш як у 50 країн світу, що розвиваються. У структурі експорту головне місце по- сідали машини і промислове устаткування. Машини, устат- кування, прилади для африканських, азіатських і латино- американських країн виготовлялися з урахуванням їхньої роботи в умовах тропічного клімату.

Експортна продукція України за цінами світового рин- ку оцінювалась у ЗО млрд крб. Проте зазначені прибутки осідали далеко за її межами. Така форма економічних відно- син — звичайнісінький колоніальний грабунок України з боку центру. Про це свідчила структура експортних поста- вок. У 1989 p., наприклад, на сировину, матеріали і товари народного споживання припадало 72, на машини і устатку- вання — 22 % експорту продукції. ^   У зовнішньоекономічних відносинах Україна мала пасив- не сальдо. Справа у тому, що продукція України належала до початкової та середньої стадій обробки, тому й оцінювала- ся дешево. Готова продукція оцінюється за вищими цінами.

Отже, участь України в народногосподарському комплексі СРСР, як і в світогосподарських зв'язках в ціло- му, свідчила про її колоніальне становище. Наслідком жор- стокої експлуатації української економіки стало її ви- снаження, уповільнення темпів розвитку, що переросло в глибоку кризу.

696

 

48