yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Економіка->Содержание->КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Економічна історія України і світу

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Метричні міри

Алтин = 6 денгам. Аршин = 71 см.

Відро австрійське = 10 л.

Векша — грошова одиниця Київської Русі (IX—XIII ст.). Дорівнювала 1/4 — 1/6 куни, 1/2 — 1/3 резани. Еквівален- том В. було 0,33 г срібла.

Гарнець = 4 кварти, або 16 кватирок, або 3,77 л.

Гривня — вагова, грошово-вагова і грошово-лічильна одиниця Київської Русі. В XI ст. в обігу були срібні гривні. В XVII ст. гривня важила 160—197 г срібла.

Грош — срібна польська монета масою 3,1 г. Денга — срібна російська монета XIV—XVIII ст.

721

Денарій — срібна монета в європейських країнах в Се- редньовіччі.

Десятина — казенна 1,09 га.

Десятина (господарська) — 1,45 га (застосовується з XVIII ст.). У XIX ст. 1 десятина в середньому становила 1,2 га.

Дукат — 60 коп. золотом, угорський — 3,5 дол.

Злотий польський (в Україні — золотий) — ЗО грошей.

Камінь — 32,90 фунта.

Карбованець російський — 100 коп.

Кварта — 0,5 л.

Копа — 60 шт.

Куна — срібна грошова одиниця Київської Русі. Назва походить від шкірки куниці, яка виконувала роль грошо- вої одиниці. 1 К. = 2 г = 2 резанам = 4—6 векшам.

Лашт — 60 карців, або 360 пудів, або 5896,8 кг. Морг — 0,56 га.

Ногата — грошова одиниця в Київській Русі. В XI ст. 1 Я. = 1/2 гривні = 1/25 куни. З XII ст. — 1/20 гривні, 2,5 куни.

Пуд — 16,38 кг, або 40 фунтів.

Резана — грошова одиниця Київської Русі. В XI ст. IP. = 1/50 гривні = 2/5 ногати = 1/2 куни. В XII ст. прирівню- валася до куни.

Рубль російський — 33 алтини, 2 денги.

Фунт — 405 грам. Чверть — 8 пудів.

722

Історико-економічні терміни

Алод — індивідуальна приватна спадкова власність на землю, що вільно відчужувалася.

Беналітет — монопольне володіння феодалів господар- ськими будівлями.

Бенефіцій — земельне володіння, яке дарувалося вели- ким феодалом (королем) в пожиттєве користування васалам за умови несення військової або адміністративної служби.

Ганза (група покупців) — торговий союз міст Балтій- ського та Північного морів на чолі з містом Любеком у XII—XVI ст. Офіційно оформлений у 1556 p., формально існував до 1669 p. Назва з'явилась у 1267 p. в англійській королівській грамоті.

Домен — земля, на якій велося господарство землевлас- ників.

Домінікальні землі — поміщицька, державна, церковна земля в Австрійській імперії та на західноукраїнських зем- лях, що входили до її складу.

Емфітевтичне право — довго- або вічнострокова оренда. Євродолари — долари, що продаються за межами США.

Закупи — залежні люди в Київській Русі, які брали у феодала в борг позику (купу) і зобов'язані були відробити її.

Залізний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єднував Київ з Тмутараканню, Малою Азією і країнами Сходу.

Золоте забезпечення — запас золота у центральних бан- ках, призначений для покриття банківської емісії, а інколи й для забезпечення поточних рахунків та інших зобов'я- зань, що належать до оплати.

723

Капітулярій — закони і розпорядження франкських ко- ролів з династії Каролінгів.

Колон — вільний дрібний землероб у Римській імперії у І—II ст. н. е. Статус колонів змінився у IV—V ст. н. е.

Комендація — форма перетворення вільних селян наза- лежних.

Кріпосне право — система права у Середньовіччі, що встановлювала залежність селянина від феодала і неповну власність останнього на селянина-кріпака.

Лен — бенефіцій, що передався у спадок.

Люстрація — інвентаризація у королівських маєтках середньовічної Польщі.

Магдебурзьке право — система міського самоуправлін- ня у середні віки.

Мануфактура — 1) форма промислового виробництва, яка історично передувала машинній промисловості; ха- рактеризується ремісничою технікою і поділом праці;

2) назва деяких текстильних підприємств в Україні та в інших країнах.

Нобілі — знать у Стародавньому Римі, привілейована правляча верхівка, сенатори.

Нобілітація — отримання дворянства в добу Середньо- віччя.

Патронат — 1) за часів Римської республіки — добро- вільна віддача громадян у покровительство великим зем- левласникам; 2) у пізній Римській імперії, у добу раннього Середньовіччя — система залежності невеликих власників.

Прекарій — умовне землеволодіння, коли земля отри- мувалася на строк, визначений її власником.

Пул — одна з форм монополій, яка характеризується тим, що прибуток усіх учасників надходить у загальний

724

фонд і розподіляється між ними пропорційно до розмірів їхніх капіталів.

Райфайзенка — сільський кредитний кооператив, на- званий ім'ям німецького громадського діяча Райфайзена Фрідріха Вільгема, засновника кредитних кооперативів у Німеччині.

Регалії — за феодалізму в Західній Європі монопольне право королів та великих феодалів на стягнення мита, су- дових штрафів тощо.

Рустикальні землі — селянські земельні наділи в Австрійській імперії та західноукраїнських землях, що вхо- дили до її складу.

Рядовичі — залежне населення в Київській Русі, яке слугувало князю договором (рядом).

Серваж — форма феодальної залежності селян у Франції в XI—XIII ст.

Соляний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єдну- вав Київську Русь з узбережжям Чорного моря.

Тартак — лісопилка в XVI—XIX ст.

Феод — спадкове землеволодіння в Західній Європі у добу Середньовіччя.

Цензива — оброчна система користування землею.

Челядь — раби в Київській Русі у IX—XI ст. (холопи).

Чинш — фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом.

725

 

 

50