yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Економіка->Содержание->Тема 1 Підприємство і основи його організації

Економіка і організація виробництва

Тема 1 Підприємство і основи його організації

 

 

 

1.1 Поняття підприємства

 

Підприємство – це організаційно відокремлений суб'єкт господарювання, що є основною (первинною) ланкою економічної системи.

Під підприємством звичайно розуміють виробничу одиницю, що виготовляє і реалізує певний вид (чи види) продукції – виготовлення виробів, виконання роботи, надання послуг (Мельник, 2000).

Термін «фірма» (англ. firm) передбачає певну назву, під якою діє підприємство. Фірма – юридично самостійна підприємницька одиниця. Нею може бути як великий концерн, так і невелика компанія. Якщо ж фірма складається з одного підприємства, обидва поняття збігаються.

Для реалізації своїх функцій підприємство використовує виробничі фактори, які можна умовно об’єднати в такі групи:

• трудові фактори;

• основний капітал;

• оборотний капітал;

• природні фактори;

• інформаційні фактори.

 

 

 

1.2 Класифікація підприємств

 

Підприємство є багатофакторною багатофункціональною системою, що охоплює цілий комплекс технічних, організаційних, соціальних і економічних аспектів. Це обумовлює безліч підходів і критеріїв до ­класифікації підприємств. В економічній літературі використовуються такі основні класифікаційні ознаки (табл. 1.1): 1) мета діяльності; 2) відношення до власності підприємства; 3) форма власності;       4) форма господарювання; 5) види діяльності; 6) сфери господарювання; 7) ступінь підпорядкованості; 8) розмір підприємства; 9) матеріально-інформаційне середовище діяльності.

 

Таблиця 1.1 - Класифікація підприємств

 

Класифікаційна ознака

Вид підприємства

Мета діяльності

· Комерційні.

· Некомерційні (неприбуткові)

Відношення до власності

· Підприємства, що мають право власності.

· Унітарні

Форма власності

· Приватні.

· Колективні.

· Комунальні (муніципальні).

· Державні.

· Зі змішаною власністю

Форма господарювання

· Приватні підприємці.

· Сімейні.

· Єдиновладні.

· Кооперативні.

· Орендні.

· Акціонерні (господарські товариства)

Види діяльності

· Виробничі.

· Сервісні.

· Посередницькі.

· Консалтингові.

· Адміністративні.

· Суспільні об’єднання.

· Здавання майна в користування (кредит, лізинг, оренда, трест)

 

1.3 Основи організації підприємства

 

Ключовим фактором організації підприємства є: відношення до власності підприємства, джерела його фінансування, ступінь підпорядкованості, порядок відповідальності за забов’язаннями. 

Відношення до власності. Зазначений фактор є основним у реалізації ключової тріади власності: «володіти – розпоряджатися – використовувати». На абсолютно самостійних, незалежних підприємствах повною мірою реалізується вся зазначена тріада, тобто підприємства мають повне право власності на засоби виробництва та інше майно.

Унітарне підприємство, маючи право юридичної особи, і будучи комерційною чи некомерційною організацією, не отримує, однак, повного права власності на закріплене за ним майно.

Форми власності і господарювання. Одним з найважливіших моментів для різних форм власності і господарювання є реалізація відповідальності підприємств за їх зобов'язаннями. Особливості даного аспекту для різних форм підприємств показані в таблиці 1.2.

 

Таблиця 1.2 - Відповідальність різних форм підприємств за зобов'язаннями (складено Н.Н. Савченко – див. Берзинь, 1997)

 

Форма підприємства

Відповідальність за зобов'язаннями

Індивідуальний підприємець

Відповідає всім майном

Товариства

повне

Субсидіарна відповідальність

на довірі

(командитне)

Субсидіарна відповідальність повних товариств; відповідальність вкладників у межах вкладу

 

Продовження табл. 1.2

Спілки

з обмеженою відповідальністю

Відповідальність у межах вкладу

з додатковою відповідальністю

Субсидіарна відповідальність  у межах вкладу

акціонерні відкритого типу

Відповідальність у межах пакета акцій

акціонерні закритого типу

Відповідальність у межах пакета акцій

дочірні

Субсидіарна відповідальність основного товариства в частині його вказівок

залежні

Частка іншого товариства у статутний капітал не менше ніж 20%

Виробничі кооперативи

Особиста трудова участь, субсидіарна відповідальність

Унітарні підприємства

з правом господарського ведення

Не може розпоряджатися майном без дозволу власника

з правом оперативного управління (казенні підприємства)

Не може розпоряджатися майном без дозволу власника; порядок розподілу доходів обумовлюється власником

Некомерційні організації

установа

Власник несе субсидіарну відповідальність

фонд

Добровільні майнові внески; немає членства; засновник не відповідає за зобов'язаннями фонду

суспільна організація

Учасники не зберігають прав на майно

споживчий кооператив

Членство; пайові внески

об'єднання юридичних осіб

Субсидіарна відповідальність учасників

Охарактеризуємо докладніше деякі види підприємств.

Кооперативи є однією із форм колективної власності. Діяльність кооперативів ґрунтується переважно на власній праці їх членів. Крім того, члени кооперативу можуть вносити в його статутний фонд грошові і матеріальні паї, у зв'язку з чим розподіл доходів між членами кооперативу може здійснюватися не тільки з урахуванням особистого трудового внеску, а й на основі урахування розмірів пайових внесків.

Найбільшого поширення у світовій практиці набули господарські товариства (спілки), що створюються на основі об'єднання капіталів різних власників. Порядок утворення і діяльності цих спілок в Україні регламентується Законом «Про господарські товариства».

Господарські товариства в Україні поділяються на:

- акціонерні товариства;

- товариства з обмеженою відповідальністю;

- товариства з додатковою відповідальністю;

- повні товариства;

- командитні товариства.

Акціонерним товариством називається спілка, статутний фонд якої поділений на паї у вигляді акцій рівної номінальної вартості і яка відповідає за своїми зобов'язаннями тільки майном даного товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями спілки тільки у межах наявних у них акцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю – це спілка, майнова відповідальність учасників якої не перевищує суми внесеного паю.

Товариство з додатковою відповідальністю відрізняється тим, що учасники такої спілки  відповідають за його зобов'язаннями не тільки внесками в статутний фонд, а у разі необхідності та їх власним майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до пайового внеску. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

У командитному товаристві об'єднуються члени з повною відповідальністю (дійсні керівні члени) і члени з відповідальністю, обмеженою особистими внесками в майно товариства (командитами). В установчій угоді обумовлюється розподіл прибутку між членами спілки пропорційно їх відповідальності.

Ступінь підпорядкованості. Слід розрізняти організаційні форми утворення підприємств. У випадку дочірніх, внучатих підприємств і філій спостерігається адміністративна чи економічна підпорядкованість, зазначених підприємств, компаніям більш високого рівня (наприклад, материнським). Асоційовані форми підпорядковують об'єднання підприємств із відносно рівними правами господарювання.

 

 

 

Список літератури

 

1.      Берзинь И.Э. Экономика фирмы. – М.: Институт международного права и экономики, 1997. – 253 с.

2.      Мельник Л.Г. Экономика развития. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2000. – 450 с.

 

 

 

3