yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Економіка->Содержание->Тема 6 Основи фінансової діяльності підприємства

Економіка і організація виробництва

Тема 6 Основи фінансової діяльності підприємства

 

 

 

6.1 Загальні аспекти фінансової діяльності

 

Фінансова діяльність пов'язана з формуванням і використанням грошових фондів у процесі їх кругообігу. Ті, що працюють у сфері фінансової діяльності підприємства, повинні постійно шукати відповіді на такі запитання:

- де знайти фінансові кошти;

- куди їх витратити;

- які результати фінансової діяльності;

- як побудувати взаємовідносини між державою і територією?

Для управління фінансами підприємств і вирішення вищезгаданих завдань застосовується фінансовий механізм.

Фінансовий механізм підприємств це система управління фінансовими потоками підприємства для реалізації зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства.

Фінансовий механізм містить шість елементів, що сприяють організації, плануванню і стимулюванню використання фінансових ресурсів:

• фінансові методи;

• фінансові інструменти;

• фінансові відносини;

• правове регулювання;

• нормативне забезпечення;

• інформаційне забезпечення.

 

 

 

6.2 Фінансові ресурси підприємства

 

Фінансові ресурси підприємства – це сукупність власних грошових доходів і надходжень зовні (залучені і позичені кошти), призначених для виконання фінансових зобов'язань підприємства, фінансування поточних витрат і капітальних вкладень, пов'язаних з відтворенням засобів виробництва.

Фінансові ресурси умовно можна поділити на такі групи:

- власні і прирівняні до них кошти;

- ресурси, що мобілізуються на фінансовому ринку;

- надходження із зовнішніх джерел.

Структура фінансових ресурсів подана на рис. 6.1 (Экономика, 1999б).

Рисунок 6.1 - Джерела формування ресурсів підприємства

6.3 Напрями використання фінансових ресурсів

 

Використання фінансових ресурсів підприємства здійснюється за такими напрямами:

• поточні витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг);

• інвестування коштів у капітальні вкладення, пов'язані з розширенням виробництва і його технічним відновленням, використанням нематеріальних активів;

• інвестування фінансових ресурсів у цінні папери;

• платежі фінансовій та банківській системам, внески у позабюджетні фонди;

• утворення різних грошових фондів і резервів (на розвиток, а також заохочувального і соціального характеру);

• благодійні цілі, спонсорство тощо.

Структура витрат підприємства подана на рис. 6.2.

Рисунок 6.2 - Структура витрат підприємства

6.4 Результати фінансової діяльності

 

Результатом діяльності підприємства є прибуток. Прибуток – перевищення доходу над витратами. Зворотна величина називається збитком. З економічної точки зору прибуток різниця між грошовими надходженнями і грошовими видатками. З господарської точки зору прибуток – це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду.

Систематизація основних видів прибутку наведена на        рис. 6.3.

Рисунок 6.3 - Класифікація прибутку

 

Кінцевий фінансовий результат, названий валовим (балансовим) прибутком/збитком, складається з фінансового результату від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів та іншого майна підприємства, а також доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат за цими операціями.

Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації в діючих цінах без ПДВ і акцизів та витратами на виробництво і реалізацію продукції.

Підприємства, що здійснюють експортну діяльність, при визначенні прибутку з виручки від реалізації продукції виключають ще й експортні тарифи.

Друга складова валового (загального) прибутку підприємства прибуток від реалізації основних засобів та іншого майна.

Третя складова валового прибутку – прибуток від позареалізаційних операцій, тобто від операцій, безпосередньо не зв'язаних з основною діяльністю: здача майна в оренду, доходи за цінними паперами підприємства, перевищення суми отриманих штрафів над сплаченими, прибуток від спільної діяльності, прибуток минулих років, виявлений у звітному році тощо.

Формування чистого прибутку подано на рис. 6.4.

 

Рисунок 6.4. - Схема формування чистого прибутку підприємства

 

Фактори збільшення прибутку підприємства поділяються на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх факторів належать природні умови, державне регулювання цін, тарифів, банківських відсотків, податкових ставок і пільг, штрафних санкцій тощо.

Внутрішні фактори поділяються на виробничі і позавиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність і якісні показники використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і, у свою чергу, можуть підрозділятися на екстенсивні й інтенсивні. Екстенсивні фактори впливають на процес одержання прибутку через кількісні зміни: обсягу засобів і предметів праці, фінансових ресурсів, часу роботи устаткування, чисельності персоналу, фонду робочого часу й ін. Інтенсивні фактори впливають на процес одержання прибутку через якісні зміни: підвищення продуктивності устаткування і поліпшення його властивостей, використання прогресивних видів матеріалів і удосконалення технології їх обробки, прискорення оборотності обігових коштів, підвищення кваліфікації і продуктивності праці персоналу, зниження трудомісткості і матеріаломісткості продукції, удосконалення організації праці і більш ефективне використання фінансових ресурсів тощо.

До позавиробничих факторів належать, наприклад, постачальницько-збутова і природоохоронна діяльність, соціальні умови праці і побуту тощо.

Якщо прибуток виражається абсолютною сумою, то рентабельність – це відносний показник інтенсивності виробництва.

Показник рентабельності виробництва обчислюється за формулою

,                                           (6.1)

де П – сума валового прибутку, грн; Фріч– середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн; Ооб – середньорічна вартість залишку обігових коштів, грн; Ур.в – рівень рентабельності виробництва, %.

Рентабельність продукції обчислюється за формулою

,                                                          (6.2)

де Ур.ін – рентабельність продукції, %; Пр -прибуток від реалізації продукції підприємства, грн; Сп – повна собівартість реалізованої продукції, грн (враховує виробничу собівартість, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати).

Показники рентабельності беруть активну участь у процесах аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, фінансовому плануванні, виробленні управлінських рішень, ухваленні рішень потенційними кредиторами й інвесторами.

 

 

 

Список літератури

 

1.      Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовый анализ: Практическое пособие. – К.: Бухгалтерия. Налоги, 2001. – 288 с.

2.      Закон України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ от 25.12.91 // Все про бухгалтерський облік. – 1999, № 68 (371) (Спецвипуск 33), 19 липня. – С. 2–5.

3.      Закон Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» от 16.07.99, № 996-ХIV // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 162, 1 вересня.

4.      Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. – М.: ИНФРА-М, 1999. –343 с.

5.      Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф.            О.И. Волкова. – М.: ИНФРА-М, 1999а. – 520 с.

6.      Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.П. Грузинова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999б. –    535 с.

 

 

8