yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Економіка->Содержание->4. Графоаналітична модель потенціалу підприємства.

Економіка підприємства

4. Графоаналітична модель потенціалу підприємства.

 

У 1998 році в наукових працях І.М.Рєпіної вперше запропоновано графоаналітичний метод діагностики підприємницького потенціалу підприємства, названий автором “квадрат потенціалу”.

Такий метод дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства.

Метод має кілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати за обґрунтування управлінських рішень.

У найзагальнішому вигляді графічна модель потенціалу, призначена для проведення діагностики можливостей підприємства, має форму сфери. Така форма репрезентує всі напрямки діяльності підприємства і тим самим розкриває діалектику його потенціалу. Але на практиці важко користуватися сферичною формою для оцінки потенціалу підприємства. Тому пропонують з метою аналізу спростити графічну модель до форми кола чи до іншої фігури залежно від вибору кількості напрямків діагностики потенційних можливостей.

Узагальнюючи наявний досвід у практиці діагностики, вважають, що діагностику потенціалу підприємства доцільно проводити методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональними блоками:

1 блок – “Виробництво, розподіл та збут продукції” – необхідно проаналізувати:  обсяг, структуру та темпи виробництва,  фонди виробництва, наявний парк обладнання і рівень його використання, місцезнаходження виробництва та наявність інфраструктури, екологію виробництва, стан продажу.

2 блок – “Організаційна структура та менеджмент” –розглядається:  організація і система управління, кількісний і якісний склад робітників, рівень менеджменту,  культура фірми.

3 блок – “Маркетинг” –  досліджують:  ринок, товар та канали збуту, нововведення, комунікаційні зв’язки, інформація та реклама, маркетингові плани і програми.

4 блок – “Фінанси” – потребує аналізу фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнтів: рентабельності, ефективності, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності тощо.

В основу розрахунку кінцевої рейтингової оцінки покладається порівнювання підприємств за кожним показником з чотирьох названих функціональних блоків з умовним еталонним підприємством або з реальним підприємством, що має найкращі результати на ринку. Таким чином, базою для рейтингової оцінки стану та рівня використання підприємницького потенціалу є не суб’єктивні думки експертів, притаманні більшості інших методик оцінювання, а найвищі результати, досягнуті в реальній конкурентній боротьбі.

 

Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства “Квадрат потенціалу”:

1.      Вихідні дані подаються у вигляді матриці (аij), тобто таблиці, де в рядках записані номери показників (i=1,2,3,…,n), а в стовпцях – назви підприємств, потенціал яких аналізують (j = 1,2,3,… m).

2.      Для кожного показника знаходять його найкраще значення з урахуванням коефіцієнта чутливості і проводять ранжирування підприємств з визначенням відповідного місця.

3.      Для кожного підприємства знаходять суму місць (Pj), отриманих у процесі ранжирування за формулою:

4.      Трансформуємо отриману в ході ранжирування суму місць (Pj) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства. Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (k), які застосовані у розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його.

Отже, довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вk, де k = 1,2,3,4), знаходимо за допомогою формули:

 

 

 

5.      Визначивши довжину всіх векторів, накреслюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки.  

                       1 вектор

 

 

 

4 вектор                                2 вектор

 

 

 

                       3 вектор

Графоаналітичний метод аналізу має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при його використанні:

1.     Форма квадрата потенціалу може бути двох типів. Перший тип має правильну форму квадрата (тобто вектори, що створюють його, є однаковими або наближаються до цього). Таке підприємство матиме збалансований потенціал, що є запорукою успіху його діяльності. Другий тип має спотворену форму квадрата з таких причин: або один вектор розвинутий більше за інші (“хворобливий” вектор), або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). Якщо квадрат потенціалу наближається до другого типу, то підприємницький потенціал потребує негайних перетворень у напрямку поліпшення збалансованості його елементів.

2.     Потенціали підприємства можна класифікувати за розмірами як великі (довжина векторів перебуває в межах 70-100), середні (у межах 30-70), малі (до 30 умовних одиниць).

3.     Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприємства щодо досягнення оптимальних параметрів потенціалу.

4.     Другий та третій вектори квадрата потенціалу (“Організаційна структура та менеджмент”, “Маркетинг”) свідчать про наявність передумов дальшого розвитку потенціалу підприємства.

5.     Четвертий вектор (“Фінанси”) є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.

 

Існує зв’язок між формою та розміром квадрата потенціалу підприємства і його життєвим циклом. На першій стадії - стадії розвитку – перебувають підприємства з формою потенціалу другого типу і можливостями його перетворення від малого до середнього за час проходження стадії. На другій стадії –стадії успіху – розташовані підприємства, форма потенціалу яких належить до першого типу й існує можливість перетворення його із середнього на великий. Стадія занепаду свідчить про негативні явища, що відбуваються з потенціалом підприємства, тобто про перехід до другої форми потенціалу та зменшення його розміру від великого до середнього, а потім і до малого.

 

 

 

 

4