yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->3.2 Методи вимірювання зношення

Експлуатація та обслуговування машин

3.2 Методи вимірювання зношення

 

            Зношення деталі може визначатися декількома методами. Розглянемо основні з них.

 

3.2.1 Метод мікрометричного вимірювання

            Зношення деталі вимірюють за допомогою мікрометрів та інших вимірювальних приладів перед початком зношування і в процесі роботи деталі. Цей метод потребує великих витрат на розбирання та складання і дає похибку. Виміряти зношення можна тільки у визначеному місці деталі і приблизно.

 

3.2.2 Метод зважування деталей

 

При цьому методі визначають сумарне зношення металу. Допускають, що зношення має лінійну залежність і рівномірно

розподілене по всій поверхні деталі. При розрахунку зношення враховують форму деталі і її розмір. Недолік методу – непряме визначення зношення.

 

 

 

 

3.2.3. Метод виявлення металу у відпрацьованому маслі

 

Цей метод дає можливість встановити сумарне зношення деталей або вузла машини. Відомо, що продукти зносу складаються з найменших металевих частинок, що потрапляють у масло. Для одержання величини сумарного зношення відбираються проби, які потім спалюють. Кількість металу визначають за допомогою хімічного аналізу. Головний недолік методу – це неможливість встановлення лінійного зношення окремих деталей. Позитивним є можливість визначення загального зношення на будь-якому етапі випробувань без зупинки машини, а також збереження часу, що витрачається для визначення зношення.

 

 

3.2.4 Метод радіоактивних ізотопів

 

Використовують його для визначення середнього зношення деталей машин. Суть методу полягає в тому, що в поверхневий шар деталі вводять радіоактивну речовину. При роботі машини ця речовина разом із продуктами зносу основного металу видаляється. За її кількістю в мастилі встановлюють загальне зношення машини (вузла).

Цей метод більш чутливий, ніж метод визначення зносу у відпрацьованому маслі, але небезпечний.

 

 

 

 

3.2.5 Метод штучних баз

 

На поверхні деталі виконують "лунку", основні розміри якої (довжину і глибину) вимірюють до і після випробувань. Різниця цих розмірів характеризує величину мінімального зношення. Метод точніший від мікрометричного.

 

 

3.3 Основні чинники, що впливають на зношування деталей

 

Розглянемо основні чинники, що впливають на зношення деталей.

1 Якість оброблюваної поверхні. Вона впливає на міцність і зносостійкість деталей. Встановлено, що шліфування та полірування деталей підвищують зносостійкість поверхні металу на 40-50% в порівнянні з обробкою інструментом. Обкатування роликами, кульками та інші механічні операції значно збільшують міцність і зносостійкість деталей машин. Зміцнення матеріалу досягають і термічною обробкою. При цьому підвищуються експлуатаційні якості (зносостійкість і міцність) машин.

 

2 Якість металу.     Зносостійкість вуглецевих сталей залежить від кількості вуглецю. Найбільш зносостійкою є мартенситна структура. Чим нижча температура відпуску вуглецевої сталі після загартування, тим вище її зносостійкість. Присадки хрому, молібдену та інших елементів, що вступають у хімічну реакцію з вуглецем, підвищують твердість (міцність) сталі. Цим пояснюється використання легованих сталей. На антифрикційні властивості чавуну впливають включення графіту, кремнію, марганцю, нікелю, хрому та ін. Найбільш зносостійким є чавун, що має 1,2-1,5% нікелю і 0,4-0,5% хрому. Зносостійкість чавуну підвищують і азотуванням.

            Крім цього, для підвищення міцності деталей використовують цементацію, хромування, наплавлення твердих сплавів та ін.

3 Якість мастильних матеріалів. Якість мастильних матеріалів впливає на характер тертя і, як наслідок, на зношення деталей.

 

4 Відносна швидкість і питомий тиск. Зношування деталей залежить від відносної швидкості переміщення поверхонь тертя і питомого тиску. Чим більша швидкість, тим більший шлях, що проходить тіло за даний проміжок часу, і відповідно знос.

 

 

 

14