yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Етика->Содержание->Лекція 2  КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (КСВ)

Етика бізнесу

Загрузка...

Лекція 2  КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (КСВ)

План

1. Історія розвитку КСВ.

2. Суть та значення КСВ.

3. Сфери прояву КСВ

4. Переваги КСВ

5. Регіональні розбіжності та підходи до КСВ.

6. Суть міжнародних ініціатив та критеріїв ефективності КСВ.

 

1. Історія розвитку КСВ

В історії КСВ виділяють 3 етапи.

1 – зародження КСВ (60-і роки до середини 70-х) – характеризується розквітом філантропії (благодійності).

2 – етап становлення стратегічної філантропії – середина 70-х і початок 80-х р.р.

3 – з кінця 80-х років. Розвиток концепції соціальних інвестицій. Компанії, маючи за пріоритет бізнес-вигоду, водночас враховують інтереси партнерів: інвесторів, споживачів, постачальників, власних працівників, посередників та ін.

 

2. Суть та значення КСВ.

Під КСВ розуміють ведення бізнесу з урахуванням потреб власного персоналу, місцевих громад та навколишнього природного середовища.

Ознаками КСВ є інтеграція соціальних та екологічних аспектів у щоденну комерційну діяльність підприємства і їх взаємодію із зацікавленими сторонами на добровільній основі. (визначення із Зеленої книги Європейського Союзу, 2001 р.)

Комерційний успіх підприємства досягається засобами, які передбачають дотримання моральних цінностей та повагу до людей, спільнот і навколишнього середовища.

Підходи до концепції КСВ:

1) підхід з позиції корпоративного егоїзму;

2) підхід з позицій корпоративного альтруїзму;

3) підхід з позицій соціальних вимог;

4) підхід з позицій заінтересованих сторін (груп впливу, інтересантів, стейкхолдерів). До них прийнято відносити:

1.     власний персонал, працівників;

2.     споживачів;

3.     постачальників;

4.     акціонерів;

5.     місцеві громади;

6.     державу та все суспільство в цілому.

5) Підходи з позиції етики;

6) Об’єднанням існуючих теорій є підхід, висловлений А. Кероллом, який запропонував трактувати КСВ з позиції концепції обов’язків.

Формування КСВ А. Керолл подав у вигляді піраміди:

·        Філантропічні обов’язки;

·        Етичні обов’язки;

·        Правові обов’язки;

·        Економічні обов’язки.

Керолл стверджує, що про корпорації слід судити не лише за їхнім економічним успіхом, а й за неекономічними критеріями.

 

3. Сфери прояву КСВ

КСВ проявляється на різних рівнях:

1) КСВ включає ділову практику щодо власного персоналу.

2) впровадження чесних ділових стосунків на ринку.

3) розбудова позитивних відносин підприємства з громадою.

4) заходи КСВ, що стосуються навколишнього середовища:

Об’єкти, на які поширюється КСВ:

Працівники компанії; споживачі продукції та послуг; конкуренти; інвестори; жителі місцевості, де функціонує організація; громадяни, які потребують особливої уваги суспільства (діти, інваліди, сироти, вагітні жінки, пенсіонери, студенти, тощо); органи влади; навколишнє середовище.

4. Переваги КСВ

1. Реалізація програм КСВ однозначно приносить прибуток. Світ давно розглядає програми КСВ не як витрати, а як інвестиції, які приносять прибуток і окуповуються. Виграші від КСВ лежать у довготривалій перспективі.

2. формується позитивний імідж організації;

3. підвищується інтерес інвесторів;

4. поліпшення взаємовідносин із громадкістю та місцевою владою;

5. підвищення мотивації та продуктивності працівників;

6. збільшення обсягу продаж та ринкової частки;

7. зменшення операційних витрат.

5. Регіональні розбіжності та підходи до КСВ.

В англо-американській моделі КСВ основний акцент робиться на поведінку корпорацій на ринку, розбудову позитивних відносин підприємства з регіональною та місцевою владою;

Європейська модель більше орієнтована на три сфери прояву соціальних ініціатив: економіку, зайнятість та охорону навколишнього середовища;

Японський бізнес більшою мірою зосереджується на внутрішніх програмах, завдяки яким компанія стає для працівників сім’єю.

6. Суть міжнародних ініціатив та критеріїв ефективності КСВ.

До найавторитетніших та найпоширеніших у світі нормативних документів КСВ належать такі:

- Стандарт SA 8000 Соціальна відповідальність бізнесу;

- Стандарт АА 1000 (Лондон 1999 р.);

- GRI – Рекомендації з урахування показників сталого розвитку Глобальної ініціативи звітності;

- серія стандартів ISO 9000:2008;

- OHSAS 18000:2007 – охорона праці та техніка безпеки на робочому місці;

- ISO 26000.

- Акт Сарбейнса – Окслі;

- Угоди міжнародної організації праці (МОП);

- Глобальний договір.

 

4

yandex rtb 4