yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Медицина->Содержание->           ЛЕКЦІЯ 4 НЕНАРКОТИЧНІ АНАЛГЕТИКИ         (НЕОПІОЇДИ)

Фармакологія

           ЛЕКЦІЯ 4 НЕНАРКОТИЧНІ АНАЛГЕТИКИ         (НЕОПІОЇДИ)

           

            Ненаркотичні аналгетики - група лікарських засобів, які

            забезпечують

            болезаспокійливий,

            протизапальний

            та

            жарознижувальний ефекти. На відміну від наркотичних засобів вони не

            викликають розвиток ейфорії і лікарської залежності.

           

             К л а с и ф і к а ц і я п р е п а р а т і в

            1 Похідні саліцилової кислоти:

            - н а т р і ю с а л і ц и л а т ;

            - а ц е т и л с а л і ц и л о в а к и с л о т а .

            2 Похідні піразолону:

            - б у т а д і о н ;

            - а н а л ь г і н ;

            - а м і д о п і р и н ;

            - р е й м о к с .  

            3 Похідні аніліну:

            - п а р а ц е т а м о л ;

            - ф е н а ц е т и н .

            4 Похідні індолоцтової кислоти:

            - і н д о м е т а ц и н ;

            СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

           

             19

            - с у л і н д а н .

            5 Похідні фенілоцтової кислоти:

            - д и к л о ф е н а к н а т р і й ( в о л ь т а р е н , о р т о ф е н ) ;

            - ф е н к л о ф е н а к .

            6 Похідні фенілпропіонової кислоти:

            - і б у п р о ф е н ;

            - н а п р о к с е н ;

            - н а б у м е т о н .

            7 Похідні антранілової кислоти:

            - м е ф е н а м о в а к и с л о т а ;

            - ф л у ф е н а м о в а к и с л о т а ;

            - м е к л о ф е н а м о в а к и с л о т а .

            8 Похідні оксикамів:

            - п і р о к с и к а м ;

            - і з о к с и к а м ;

            - м е л о к с и к а м .

            9 Похідні сульфонанілідів:

            - н і м е с у м е д .

            10 Похідні ізонікотинової кислоти:

            - а м і з о н .

           

             М е х а н і з м д і ї

            Основою аналгетичної дії препаратів цієї фармакологічної групи є

            їх здатність пригнічувати фермент циклооксигеназу, в результаті чого

            знижується синтез простагландинів, які підвищують чутливість

            больових рецепторів до хімічних і механічних подразників. Крім того,

            у механізмі знеболювальної дії ненаркотичних аналгетиків наявний і

            центральний компонент. Також не останнє значення відіграє

            антиексудативна дія препаратів (зменшення набряку, інфільтрації

            тканин), результатом якої є зменшення тиску на рецепторні закінчення,

            що сприяє ослабленню больових відчуттів.

            Механізм жарознижувальної дії ненаркотичних аналгетиків

            пов`язаний зі збільшенням тепловіддачі в організмі за рахунок

            інтенсивного розширення судин шкіри і збільшення потовиділення.

            Цей ефект в основному центрального походження і зумовлений

            перебудовою роботи центру теплорегуляції. Гальмуючи активність

            циклооксигенази та зменшуючи утворення ПГЕ1 в гіпоталамусі,

            ненаркотичні аналгетики усувають вплив ендогенних пірогенів на

            центр теплорегуляції. Результатом цього є зниження температури тіла

            за рахунок збільшення тепловіддачі. Жарознижувальний ефект чітко

            виражений в умовах застосування препаратів на фоні гіпертермії.

            СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

             20  

            Протизапальна дія ненаркотичних аналгетиків також пов`язана із

            пригніченням циклооксигенази та зниженням рівня простагландинів,

            простациклінів і тромбоксанів. Більшість нестероїдних протизапальних

            засобів пригнічує циклооксигеназу як першого, так і другого типу

            (ЦОГ-1 і ЦОГ-2). ЦОГ-1 (конституційна) - структурний ензим,

            постійно наявний у клітинах різних органів і регулюючий продукцію

            простагландинів, які беруть участь у забезпеченні нормальної

            функціональної

            активності

            клітин

            (синтез

            тромбоксану

            А2

            тромбоцитами, простациклінів ендотеліальними клітинами і клітинами

            слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, простагландинів нирок

            та ін.). ЦОГ-2 (індукована) в нормі наявна у тканинах у дуже незначних

            кількостях, але при запаленні концентрація її різко зростає. З участю

            цього ферменту пов`язують синтез простагландинів, які потенціюють

            активність медіаторів запалення (гістаміну, серотоніну, брадикініну).

            Ці біологічно активні речовини подразнюють больові рецептори в

            осередках запалення, беруть участь у регуляції активності центру

            теплорегуляції, стимулюють клітинну проліферацію та мутагенез,

            сприяють процесам деструкції. Висока активність ЦОГ-2 виявлена в

            епітеліальних ракових клітинах та в атеросклеротичних бляшках.

            Останнім часом створені препарати, які вибірково пригнічують

            ЦОГ-2 (функціонує в осередках запалення). До таких препаратів

            відносять м е л о к с и к а м , н а б у м е т о н , н і м е с у м е д , ц е л е к о к с и б . Їх

            називають нестероїдними протизапальними засобами ІІ покоління.

            Пригнічення

            активності

            циклооксигенази

            супроводжується

            посиленою утилізацією арахідонової кислоти по ліпоксигеназному

            шляху окислення і підвищеним утворенням лейкотрієнів, які сприяють

            звуженню судин і обмежують ексудацію.

            Важливу роль у механізмі дії нестероїдних протизапальних засобів

            відіграє їх здатність гальмувати вільнорадикальні реакції, пригнічувати

            активність кисневих радикалів, які пошкоджуючи клітинні мембрани в

            осередку запалення, сприяють розповсюдженню та прогресуванню

            патологічного процесу. Крім того, препарати зменшують утворення

            АТФ та інших макроергічних сполук. З`ясовано, що нестероїдні

            протизапальні

            засоби

            проявляють

            цитостатичну

            дію.

            Це

            супроводжується гальмуванням проліферації в осередках запалення і

            уповільненням склеротичного процесу.

           

             Ф а р м а к о л о г і ч н і е ф е к т и

           

            1 Протизапальний ефект. Препарати даної фармакологічної групи

            обмежують ексудацію і проліферацію. На фазу альтерації вони

            СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

           

             21

            впливають мало. Протизапальний ефект розвивається через кілька днів

            з початку приймання препарату. Максимальний протизапальний ефект

            притаманний

            похідним

            піразолону

            (крім

            а н а л ь г і н у

            та

            а м і д о п і р и н у ). Дещо поступаються їм саліцилати, які у великих дозах

            також проявляють досить виражену протизапальну дію. За ними йдуть

            препарати фенілоцтової кислоти, яким дещо поступаються похідні

            фенілпропіонової кислоти.

            2 Аналгезуючий ефект розвивається через кілька годин після

            приймання препарату, іноді й раніше. Препарати зменшують

            переважно біль, що викликаний запальним процесом. За силою

            знеболювальної дії неопіоїдні аналгетики можуть бути розміщені таким

            чином: д и к л о ф е н а к > і н д о м е т а ц и н > а н а л ь г і н > і б у п р о ф е н

             > п а р а ц е т а м о л > а ц е т и л с а л і ц и л о в а  к и с л о т а . Знеболювальна

            активність ненаркотичних аналгетиків у 15-100 разів слабкіша, ніж у

            опіоїдних препаратів.

            3

            Жарознижувальний

            ефект

            ненаркотичних

            аналгетиків

            проявляється через кілька годин після приймання препаратів. Під їх

            дією підвищена температура тіла знижується до норми. Найбільш

            активними жарознижувальними препаратами є похідні індолоцтової

            кислоти і піразолону. Слід зазначити, що субфібрильна температура є

            захисною реакцією організму, на фоні якої підвищується активність

            імунної системи організму. Така температура не потребує призначення

            ліків.

            4 Десенсибілізувальний ефект розвивається через кілька місяців

            постійного приймання препаратів. У практичній медицині він не

            знайшов використання.

            5 Антиагрегантний ефект пов`язаний із зменшенням утворення

            тромбоксану А2. Препарати призначають для профілактики

            тромбоутворення. Найбільш виражена антиагрегантна активність у

            а ц е т и л с а л і ц и л о в о ї  к и с л о т и .

            6 Ненаркотичні аналгетики зменшують скоротливу активність

            гладенької мускулатури вагітної і невагітної матки.

            7 Антиканцерогенний ефект препаратів виражений у відношенні

            епітеліальних злоякісних новоутворень.

            8 Ненаркотичні аналгетики гальмують розвиток атеросклерозу.

            9 При хворобі Альцгеймера нестероїдні протизапальні засоби

            підвищують працездатність мозку.

            Слід зазначити, що останні три ефекти притаманні лише

            препаратам, які селективно пригнічують ЦОГ-2 (м е л о к с и к а м та ін.).

           

           

            СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

             22  

             Ф а р м а к о к і н е т и к а  

           

            Основний шлях введення препаратів цієї фармакологічної групи -

            через рот. Призначати препарати слід після їди. Деякі препарати

            вводять парентерально: а ц е л і з и н (препарат саліцилової кислоти) -

            внутрішньом`язово

            та

            внутрішньовенно;

            м е л о к с и к а м -

            внутрішньовенно; д и к л о ф е н а к  н а т р і й - внутрішньом`язово.

            Всі препарати при призначенні всередину добре всмоктуються.

            Максимальна концентрація їх у крові створюється через 0,5-2 години.

            Ступінь зв`язування з білками плазми становить 80-99%. Препарати

            добре проникають у різні тканини та органи. Час дії їх в середньому 6-8

            годин. Призначають ці лікарські засоби, як правило, 3-4 рази на день.

            Препарати пролонгованої дії (оксиками, суліндак) призначають 1 раз на

            добу. Всі препарати біотрансформуються в печінці на 90-97%.

            Існує небезпека швидкого накопичення в організмі токсичних

            метаболітів ненаркотичних аналгетиків. Наприклад, на фоні вірусної

            інфекції а ц е т и л с а л і ц и л о в а  к и с л о т а , перетворюючись у токсичні

            метаболіти, може викликати (частіше у дітей) розвиток синдрому Рейє

            (токсична енцефалопатія, гостра жирова дистрофія печінки, мозку,

            нирок). Метаболіти п а р а ц е т а м о л у мають гепато- і нефротоксичну

            дії, що проявляються через 1-2 дні.

            Виводяться із організму нестероїдні протизапальні засоби на 90%

            нирками.

           

             П о к а з а н н я д о з а с т о с у в а н н я

           

            1 Больовий синдром при “малому травматизмі” - забиття кісток та

            суглобів, травми м`яких тканин, розтягнення і розриви зв`язок, вивихи

            та ін.

            2 Післяопераційні болі середньої інтенсивності. Частіше призна-

            чають препарати для парентерального введення.

            3 Головний біль.

            4 Зубний біль.

            5 Міозити, невралгії, радикуліти.

            6 Больовий синдром при спазмі сечовивідних, жовчовивідних

            шляхів (коліки), панкреатиті.

            7 Ревматичні захворювання.

            8 Пропасниця при інфекційних захворюваннях, переливанні крові і

            т.п.

           

             П о б і ч н і е ф е к т и

           

            СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

           

             23

            1 Нудота, блювання, болі в епігастральній області, розвиток

            виразки шлунка (ульцерогенна дія) і ерозій кишечника. Ці ускладнення

            пов`язані з гальмуванням у слизовій оболонці шлунка та кишечника

            синтезу простагландинів, які проявляють захисні функції: знижують

            секрецію соляної кислоти, посилюють секрецію слизу і бікарбонатів,

            покращують мікроциркуляцію, сприяють процесам регенерації.

            2 “Аспіринова” астма або синдром Відаля (поліноз слизової носа,

            риніт, задуха, кропивниця) є результатом утворення лейкотрієнів і

            тромбоксану А2.

            3 Набряки, зумовлені затримкою рідини і електролітів (за рахунок

            блокування циклооксигенази у ниркових канальцях), розвиваються на

            4-5-й день після початку прийому препаратів. Особливо часто цей

            побічний

            ефект

            виникає при призначенні б у т а д і о н у та

            і н д о м е т а ц и н у .

            4 Порушення кровотворення проявляється зниженням у крові

            лейкоцитів (лейкопенія, агранулоцитоз), тромбоцитів, рідше -

            еритроцитів. Частіше ці порушення виникають при застосуванні

            а н а л ь г і н у та інших піразолонів.

            5

            Метгемоглобінемія

            розвивається

            при

            прийманні

            п а р а ц е т а м о л у у дітей до 1 року або людей з генетичною схильністю.

            6 Геморагічний синдром розвивається частіше при прийманні

            а ц е т и л с а л і ц и л о в о ї  

            к и с л о т и ,

            оскільки

            вона

            проявляє

            антиагрегантні і антикоагуляційні (порушує в печінці активацію ІІ, VII,

            IX і Х факторів зсідання крові) властивості.

            7 Ретинопатії і кератопатії при прийманні і н д о м е т а ц и н у є

            результатом відкладання препарату в сітківці і рогівці ока.

           

 

7