yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->3.5. Фінансовий контроль, його сутність, види, форми і методи

Финанси

3.5. Фінансовий контроль, його сутність, види, форми і методи

 

3.5.1. Сутність фінансового контролю

 

Контроль  стану економіки, розвитку соціально-економічних процесів в суспільстві, є важливою сферою управлінської діяльності. Однією з ланок системи контролю виступає фінансовий контроль. Його значення полягає в сприянні успішній реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесів формування і ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах і ланках. 

Фінансовий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів. Вона визначає призначення і зміст фінансового контролю. Разом з тим зміст контролю, його спрямованість змінюються залежно від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин в суспільстві. Так, розширення господарських прав підприємства, їх самостійності в здійсненні фінансової діяльності, поява різних організаційно-правових форм підприємництва значно збагачує зміст фінансового контролю.

         Фінансовий контроль – це сукупність дій і операцій по перевірці фінансових і пов'язаних з ними питань діяльності суб’єктів господарювання і управління із застосуванням специфічних форм і методів його організації.

Для здійснення фінансового контролю створюються особливі контрольні органи. Їх права, обов’язки і відповідальність строго регламентовані, у тому числі і в законодавчому порядку.

Система фінансового контролю в розвинених західних державах в цілому однотипна і включає наступні елементи:

·        відомство головного ревізора-аудитора (рахункова палата)  з підпорядкуванням безпосередньо парламенту або президенту країни. Головна мета цього відомства – загальний контроль  за  витрачанням державних коштів;

·                податкове відомство з підпорядкуванням президенту, уряду або міністерству фінансів, контролююче надходження в казну податкових доходів;

·        контролюючі структури у складі державних відомств, що здійснюють перевірки і ревізії підвідомчих установ;

·        недержавні служби контролю, що здійснюють на комерційній основі перевірку достовірності звітної документації і законності фінансових операцій;

·        служби внутрішнього контролю, основне завдання яких – зниження витрат, оптимізація фінансових потоків і збільшення прибутку.

У державах тоталітарного типу форми організації і мета фінансового контролю підпорядковані інтересам правлячої адміністрації. Державний контроль носить глобальний і повсюдний характер і переслідує часто фіскальні цілі.

  У країнах з перехідною економікою, економіко-правова організація фінансового контролю має специфічні риси. Такі держави поступово створюють правову основу для організації фінансового контролю:

            До складу органів, що здійснюють фінансовий контроль в Україні входять:

·        Рахункова палата Верховної Ради України;

·        Контрольно-ревізійна служба;

·        Державне казначейство;

·        Державна податкова служба;

·        Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку;

·        Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

·        Аудиторська палата і аудиторські фірми ;

·        Державний митний комітет;

·        Інші.

Світова спільнота на основі багаторічного досвіду розробила основні принципи організації фінансового контролю. До них відносяться такі  універсальні принципи:

-                    незалежність - не враховуються матеріальна чи моральна

 зацікавленість  перевіряючого;

-         гласність- результати перевірок публікуються для широкого загалу;

-         превентивність – фінансовий контроль має попереджувальний характер;

-         дієвість – за результатами контрольної перевірки завжди вживаються відповідні заходи;

-         регулярність -  контроль проводиться з певною періодичністю;

-         об`єктивність – контроль проводиться згідно з вимогами чинного законодавства;

-         всеохоплюючий характер – при можливості фінансовий контроль має охоплювати всі сторони фінансово-господарської діяльності.

Фінансовий контроль як область контролю, зв’язана з використанням вартісних категорій, має певну сферу застосування і відповідну цільову спрямованість. Об’єктом фінансового контролю є грошові, розподільні процеси при формуванні і використанні фінансових ресурсів, зокрема у формі фондів грошових коштів на всіх рівнях і ланках економіки.

Безпосереднім предметом перевірок виступають такі фінансові (вартісні) показники як прибуток, доходи, податки, рентабельність, собівартість, оборотні кошти, відрахування на різні цілі і фонди. Ці показники мають синтетичний характер, тому контроль за їх виконанням, динамікою, тенденціями охоплює всі сторони  виробничої, господарської і комерційної діяльності об’єднань, підприємств, установ, а також механізм фінансово-кредитних взаємозв’язків.

Сферою фінансового контролю є практично всі операції, що здійснюються з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні операції тощо).

 

Основні завдання фінансового  контролю:

·        сприяння збалансованості між потребою у фінансових ресурсах і розмірами грошових доходів і фондів;

·        забезпечення своєчасності і повноти виконання фінансових зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами;

·        виявлення внутрішньовиробничих резервів зростання фінансових ресурсів, зокрема по зниженню собівартості і підвищенню рентабельності;

·        сприяння раціональному витрачанню матеріальних цінностей і грошових ресурсів на підприємствах, в організаціях і бюджетних установах, а також правильному веденню бухгалтерського обліку і звітності;

·        забезпечення дотримання чинного законодавства і нормативних актів та інші.

 

 

18