yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->                8.3. Видатки державного бюджету та їх класифікація 

Финанси

                8.3. Видатки державного бюджету та їх класифікація 

          

         Видатки державного бюджету, будучи важливою складовою частиною державних видатків в цілому, виражають економічні відносини, що виникають у зв'язку з використанням коштів загальнодержавного грошового фонду.

         Формою прояву цих відносин виступають конкретні види бюджетних видатків, причому їх різноманіття обумовлене дією цілого ряду чинників: природою і функціями держави, рівнем соціально-економічного розвитку країни, розгалуженістю зв’язків бюджету з національною економікою, адміністративно-територіальним устроєм держави тощо.

         По своєму матеріально-речовому втіленню бюджетними видатками є грошові кошти, що направляються на забезпечення завдань і функцій держави.

          Видатки державного бюджету - це кошти, що направляються на здійснення програм і заходів, передбачених законом про державний бюджет на відповідний бюджетний рік (за винятком коштів на погашення основної суми боргу і повернення надмірно сплачених до бюджету сум). Видатки державного бюджету на здійснення повноважень держави визначаються шляхом встановлення бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів.

           У вітчизняній практиці вперше в Бюджетному кодексі здійснено законодавче  розділення і закріплення за  державним і місцевими бюджетами видатків на виконання повноважень і забезпечена реалізація основних принципів бюджетної системи. Видатки державного бюджету пов’язані з реалізацією програм і функцій,  що виконуються державою відповідно до Конституції і нормативно-правових актів.

            Відповідно до Бюджетного кодексу України видатки  державного бюджету (і всіх інших бюджетів, що входять в бюджетну систему), класифікуються:

1)    по функціям, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2)    по економічній характеристиці операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3)    по ознаці головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4)    по бюджетним програмам (програмна класифікація видатків).

          Функціональна класифікація видатків має наступні рівні деталізації:

·        розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, АРК або місцевого самоврядування;

·         підрозділи і групи, в яких конкретизуються напрями бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, АРК або місцевого самоврядування.

                  По економічній класифікації  видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні витрати і кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається  міністром фінансів України.                                                           До поточних видатків, наприклад, відносяться видатки на:

·        оплату праці працівників бюджетних установ і нарахування на заробітну плату;

·        придбання товарів і матеріалів;

·         відрядження;       

·        оплату комунальних послуг і енергопостачання тощо.

До капітальних витрат, наприклад, відносяться витрати на:

·        придбання устаткування і предметів тривалого користування;

·        капітальне будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт;

·        формування державних запасів і резервів.

           Розподіл видатків по економічній класифікації дозволяє оцінити спрямованість бюджету, зокрема по використанню коштів на утримання бюджетних установ, на капітальне будівництво, інноваційний розвиток і обслуговування державного боргу.

                 Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України і місцеві фінансові органи ведуть реєстр всіх розпорядників бюджетних коштів.

                  Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету по програмно-цільовому методу.

                 Процес формування бюджетних програм з використанням програмно-цільового методу базується на визначенні результатів, яких необхідно досягти в державному секторі  унаслідок реалізації цих програм, і найбільш оптимальних об’ємів ресурсів для досягнення цих результатів.

 Відповідно до Бюджетного кодексу України до видатків державного бюджету України, відносяться видатки на:

1)    державне управління:

а) законодавчу владу;

б) виконавчу владу;

в) Президента України;

2)    судову владу;

3)    міжнародну діяльність;

4)    фундаментальні і прикладні дослідження і сприяння НТП державного значення, міжнародні наукові і інформаційні зв’язки державного значення;

5)    національну оборону;

6)    правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави;

7) освіту:

а) загальну середню освіту:

·        спеціалізовані школи ( в т.ч. школи – інтернати), засновані на державній формі власності;

·        загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

          б) професійно-технічну освіту (навчальні і інші заклади , засновані на державній формі власності);

           в) ВНЗ, засновані на державній формі власності;

г) післядипломна освіта (окрім тих витрат, які фінансуються з місцевих бюджетів)

г`) позашкільні учбові заклади і заходи щодо позашкільної роботи з дітьми,  відповідно до переліку, затвердженого КМ України тощо;

8) охорону здоров’я:

            а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну і стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні і поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, відповідно до переліку, затвердженого КМ України);

             б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну і стаціонарну допомогу ( клініки , спецлікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів ВВВ, спеціалізовані стоматологічні поліклініки, і ін. відповідно до переліку, затвердженого КМ України);

             в) санаторно-реабілітаційну допомогу ( для хворих туберкульозом, для ветеранів ВВВ, загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей і підлітків);       

             г) санітарно-епідеміологічний нагляд; і ін. програми в області охорони здоров’я;

9) соціальний захист і соціальне забезпечення:                                                                                                    а) державні спеціальні пенсійні програми (пенсії військовослужбовцям і членам їх сімей, працівникам органів внутрішніх справ і ін.);

            б) державні програми соціальної допомоги (грошова допомога біженцям, програми і заходи щодо соціального захисту інвалідів і ін.);

             в) державні програми і заходи відносно дітей, молоді, жінок, сім'ї; та інші.

10) культуру і мистецтво:

   а) державні культурно-освітні програми (національні і державні бібліотеки, музеї і т д.);

   б) державні театрально-видовищні програми ( національні театри, національні філармонії і так далі)

   в) державна архівна справа;

11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних  агенств ;

12) фізичну культуру і спорт (державні програми);

13) державні програми підтримки регіонального розвитку і пріоритетних  

     галузей економіки;

14) програми реставрації пам’ятників архітектури державного значення;

15)державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв’язку, телекомунікацій і інформатики;

         16) державні інвестиційні проекти;

         17)  державні програми по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охороні навколишнього природного середовища і ядерної безпеки, попередженню і ліквідації надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха;

          18) створення і поповнення державних запасів і резервів;

          19) обслуговування державного боргу;

          20)  проведення виборів і референдумів;

          21)  інші програми, що мають виключно державне значення.

 

 

44