yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Фізиологія та анатомія->Содержание->ФУНКЦІЇ БАЗАЛЬНИХ ГАНГЛІЇВ

Фізиологія людини и тварини

ФУНКЦІЇ БАЗАЛЬНИХ ГАНГЛІЇВ

 

Будова базальних гангліїв, їх зв'язки

Базальні ганглії розташовані у товщі білої речовини переднього мозку між лобовими частками і проміжним мозком. До них відносять: смугасте тіло, що складається з хвостатого ядра і лушпини, і бліду кулю. Смугасте тіло і бліда куля утворюють стріопалідарну систему. Вона є досконалою вже  у рептилій і птахів, у яких стала основним утвором переднього мозку. У ссавців прогресує кора великих півкуль, проте стріопалідарна система не втрачає свого значення в інтеграції рухового апарату.

Більша частина аферентних сигналів, які одержують базальні ганглії, надходить до смугастого тіла. Ці сигнали йдуть від кори великих півкуль (переважно соматосенсорної зони), неспецифічних ядер таламуса і чорної субстанції. Смугасте тіло складається здебільшого з дрібних нейронів з короткими дендритами і тонкими аксонами, по яким сигнали передаються до блідої кулі і чорної субстанції.

Бліда куля складається в основному з великих нейронів, аксони яких передають імпульси до проміжного і середнього мозку (червоного ядра і чорної субстанції).

Основними медіаторами, за участю яких реалізуються впливи на базальні ганглії є: дофамін (передає інформацію від чорної субстанції); ацетилхолін (передає імпульси з кори великих півкуль); гама-аміномасляна кислота (передає інформацію від хвостатого ядра і лушпини до блідої кулі і чорної субстанції).

 

 

Функції базальних гангліїв

Порівняно з іншими відділами центральної нервової системи, функції базальних ядер найменш з'ясовані. Пояснюється це труднощами їх ізольованого подразнення або руйнування.

На сьогодні доведена їх важлива роль в регуляції рухів. Вважають, що базальні ганглії є підкорковою сполучною ланкою між асоціативними і руховими ділянками кори великих півкуль. Отримавши інформацію від асоціативних зон кори, вони беруть участь у створенні програм цілеспрямованих рухів з урахуванням їх домінуючої мотивації. Інформація від базальних гангліїв надходить у таламус і інтегрується з інформацією від мозочка. Далі з ядер таламуса інформація передається у рухову зону кори, що відповідає за реалізацію програми рухів.

Дослідження активності нейронів базальних гангліїв під час рухів стало основою для обґрунтування концепції множинних окремих паралельно діючих функціональних петель. Детально вивчено скелетомоторну і окуломоторну петлі. Під час реєстрації активності окремих клітин лушпини і блідої кулі у мавп, навчених стандартним рухам, було виявлено чітку залежність між цими рухами і активністю певних нейронів. Спостерігається чітка топографічна організація: активність нейронів певної області базальних гангліїв відповідає специфічним рухам конкретних частин тіла. Крім того вона чітко корелює з параметрами руху: силою, амплітудою і напрямом руху. Існують також інші “складні” петлі, які на сьогодні ще маловивчені.

Твердження, що смугасте тіло і бліда куля відповідають за регуляцію рухових автоматизмів, а деструктивні зміни у них є причиною екстрапірамідних патологій сформувалось ще на початку XX ст.

Ушкодження блідої кулі спричиняє сильне підвищення тонусу скелетної мускулатури (гіпертонус), рухи стають одноманітними і бідними (гіпокінез). У таких хворих з'являється мімічна нерухомість (маскоподібне обличчя). Гіпертонус виникає тому, що червоне ядро звільняється від гальмування блідою кулею.

Ураження смугастого тіла спричиняють гіпотонус і гіперкінези. Гіперкінезами називають мимовільні, надлишкові рухи незвичної форми. До них належать: тремор, клонічні і тонічні судоми (корчі). Тремор – слабкі мимовільні скорочення скелетної мускулатури. Судоми – різкі мимовільні скорочення м'язів. Дегенерація клітин смугастого тіла викликає хорею, під час якої спостерігаються мимовільні рухи голови та кінцівок. Клонічні судоми артикуляційної мускулатури лежать в основі заїкання. Клонічні судоми м'язів обличчя називають тіками. Тонічні судоми - це тривалі скорочення м'язів із збільшенням їхнього напруження. Атетоз – захворювання, що виникає внаслідок ураження смугастого тіла і характеризується повільними звивистими мимовільними рухами кінцівок. Ураження смугастого тіла супроводжується підсиленням безумовних рефлексів (захисних, орієнтувальних і інших).

 

 

 

12