yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Фізиологія та анатомія->Содержание->Фізіологічна характеристика «сталого» стану під час виконання циклічних вправ.

Физиология

Фізіологічна характеристика «сталого» стану під час виконання циклічних вправ.

            Сталий стан буває після виконання роботи субмаксимальної інтенсивності та помірної інтенсивності.

Сталий стан розділяється на два типи :

1)Несправжній

2)Істинний

При виконанні вправ постійної аеробного потужності слідом за періодом швидких змін функцій організму (Врабій-тиванія) слід період, який був названий А. Хіллом періодом стійкого стану (англ. steady - state). Визначаючи швидкість споживання О2 при виконанні вправ малої аеробного потужності, він виявив, що швидкість споживання О2 слідом за швидким наростанням на початку вправи далі встановлюється на певному рівні і практично зберігається незмінною протягом багатьох десятків хвилин (див. рис. 9, верхня схема). При виконанні вправ невеликої потужності протягом періоду сталого стану мається кількісне відповідність між потребою організму в кисні (кисневим запитом) і її задоволенням. Тому такі вправи А. Хілл відніс до вправ з істинно стійким станом. Кисневий борг після нетривалого їх виконання практично дорівнює лише кисневого дефіциту, виникаючому в-початку роботи

При більш інтенсивних навантаженнях - середньої, субмаксимальной і

близько максимальної аеробного потужності - слідом за періодом швидкого збільшення швидкості споживання О2 (впрацювання) слід період,протягом якого вона хоча і дуже мало, але поступово підвищується. Тому другий робочий період в цих вправах можна позначити тільки як умовно стійкий стан. Уаеробних вправах великої потужності вже немає повного рівноваги між кисневим запитом і його задоволенням під час самої роботи. Тому після них реєструється кисневий борг, який тим більше, чим більше потужність роботи та її

тривалість.У вправах максимальної аеробного потужності після короткого періоду впрацювання споживання О2 досягає рівня МП До (Кисневого стелі) і тому більше збільшуватися не може.Далі воно підтримується на цьому рівні, іноді знижуючись лише ближче до кінця вправи. Тому другий робочий період в вправах максимальної аеробного потужності називають періодом помилкового стійкого стану. У вправах анаеробної потужності взагалі не можна виділити другий робочий період, так як протягом усього часу їх виконання швидко підвищується швидкість

споживання О2 (і відбуваються зміни інших фізіологічних функцій). У цьому сенсі можна сказати, що у вправах анаеробної потужності є тільки період впарювання..

При виконанні вправ будь аеробного протягом другого періоду (з істинно, умовно або хибно

стійким станом, визначеним за швидкістю споживання О2) багато провідних фізіологічні показники повільно змінюються.Ці відносно повільні функціональні зміни отримали назву "дрейфу". Чим більше потужність вправи, тим

вище швидкість "дрейфу" функціональних показників (рис. 14), навпаки, чим нижче потужність вправи (чим воно триваліше),тим нижче швидкість "дрейфу".Таким чином, у всіх вправах аеробного потужності з рівнем споживання О2 більше 50% від потужності, не можна виділити робочий період з істинно стійким, незмінним станом

функцій ні за швидкістю споживання О2, ні тим більш за іншими показниками. Для вправ такий великий аеробної потужності основною рабЬчій період можна позначити як псевдо (до ваз і) стійкий стан або як період з повільними функціональними змінами ("дрейфом"), Більшість цих змін відображає складну динаміку адаптації організму до виконанню даного навантаження в умовах розвивається протягом роботи процесу стомлення.

 

10