yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share

Гігієна фізичної культури

Ковзанярський спорт

В останні роки великі змагання проводяться в закритих Палацах спорту. Це дає можливість уникнути впливу метеорологічних умов на результати виступів спортсменів. Лід вимагає спеціального складу заливальної води і її температури, а також температури в приміщенні. Для попередження травм при падіннях ставлять спеціальні загородження (мати з поролону й ін.). Освітлення повинне бути не менш 600-1200 лк. Температура в приміщенні – не нижче 16 °С.

На відкритих ковзанках також важливе заливання льоду, температура повітря – не нижче 10-15 °С, затишність, освітлення не нижче 600 лк. Повинні бути теплі роздягальні, душові із сауною, кімнати для відпочинку, медичний кабінет, масажні кімнати, буфет з гарячими напоями.

 

Лижний і гірськолижний спорт, бобслей, санний спорт

Лижний спорт чинить різнобічний позитивний вплив на організм, сприяє поліпшенню фізичного розвитку, загартовуванню організму, зміцненню здоров'я. У процесі занять лижним спортом набуваються цінні прикладні навички, удосконалюються всі рухові якості, і насамперед витривалість, виховуються наполегливість, сміливість, спритність. Лижний спорт широко представлений у навчальних програмах по фізичній культурі в загальноосвітній школі, професійно-технічних училищах і вузах.

У результаті систематичних тренувань підвищується працездатність, поліпшується робота серцево-судинної системи і дихальних органів, розвиваються основні групи м'язів. Цьому сприяють умови занять: свіже повітря, сонячні промені, мальовнича зимова природа й ін. Лижні прогулянки є прекрасним засобом активного відпочинку.

Лижні гонки відносяться до циклічної роботи перемінної інтенсивності великої (5-10 км) і помірної (15, 30, 50, 70 км) потужності. Під час проходження дистанції навантаження на організм визначається довжиною і профілем траси, особливостями метеорологічних умов і ступенем ковзання, швидкістю руху, а також технічною підготовленістю спортсмена. Сучасна підготовка в лижному спорті (лижні гонки) характеризується тривалими й інтенсивними тренуваннями. Вони проводяться, як правило, протягом  багатьох годин у складних погодних умовах і супроводжуються значними енерговитратами. При складанні режиму дня лижників особлива увага звертається на забезпечення необхідних умов для відпочинку і відновлення працездатності, раціональне харчування і дотримання правил особистої гігієни.

Одяг і взуття лижника повинні відповідати погодним умовам. Звичайно спортивний костюм лижника складається з бавовняної чи вовняної білизни, сорочки і штанів, гетр чи довгих панчіх. Головний убір – вовняна шапочка з навушниками. На руки надіваються шкіряні рукавиці. Взуття лижників-гонщиків – легкі шкіряні черевики з еластичною підошвою і сандальним рантом для кріплення лиж. Черевики мають низький і широкий каблук. Язик в черевиках прикріплений з боків під шнурівкою до самого верху. Взуття повинне бути просторим, розношеним і давати можливість надягати дві пари носків. Важливе значення мають правильно підігнані кріплення.

Для проведення тренувань (і особливо змагань) необхідно враховувати рельєф місцевості, для стрибунів із трампліна необхідні трампліни різної потужності, для біатлону – стрільбища, для бобслею, санного спорту – добре підготовлена траса зі зручними поворотами й ін.

При проведенні тренувань і змагань необхідно приймати відповідні заходи для профілактики спортивного травматизму і попередженню несприятливих впливів метеорологічних факторів. Для профілактики травматизму особливо ретельно готується траса для слалому і швидкісного спуску. Обледеніння, сильний вітер, туман і ін. виключаються. Повинні бути загороджувальні сітки, а для стрибунів і слаломістів необхідні підйомники.

Для лижних гонок і слалому траса повинна готуватися влітку (вирубка лісу, чагарнику – на 3-5 м у ширину), виключаються круті і різкі повороти. Вони особливо небезпечні під час ожеледі, туману і сильного вітру.

Тренувальні заняття по лижному спорту звичайно проводяться на лижних базах, до яких пред'являються наступні вимоги. Лижна база складається з основних споруд (лижних, гірськолижних трас чи трамплінів для стрибків на лижах) і будинку (групи будинків) з допоміжними приміщеннями для обслуговуючого персоналу, збереження і ремонту лижного інвентарю. Лижні бази повинні мати у своєму розпорядженні підсобні приміщення, роздягальні, душові із сауною і кімнатами відпочинку, а також медичний кабінет, буфет та ін.

 По характеру використання лижні бази підрозділяються на бази для учбово-тренувальних занять і змагань, для масового катання на лижах і для багатоденних учбово-тренувальних зборів. Лижні бази для учбово-тренувальних занять і змагань проектуються, як правило, і для масового катання.

Лижні бази рекомендується розміщувати в зонах короткочасного відпочинку в лісових масивах зі сприятливими природними умовами. При виборі ділянки необхідно, щоб спортивні траси не перетиналися одна з одною, а також із трасами для масового катання і туристськими. Лижні траси прокладаються по мальовничій і різноманітній місцевості. Вони не повинні перетинати шосейні дороги і залізничні колії і проходити по погано замерзаючих річках, озерах, болотах і ділянках з густим чагарником.

При освітленні лижних трас передбачається верхньо-бокове чи верхнє розташування світильників. Освітленість площадок старту-фінішу і спусків – 20 лк, інших ділянок траси – 5 лк. Будинки лижних баз обладнуються системами центрального опалення, приточно-витяжною вентиляцією, господарсько-питним, протипожежним і гарячим водопостачання, каналізацією. У вестибулі-грілці температура повітря 16 °С. Повинний бути також забезпечений приплив повітря 20 м3 на одне місце.

Освітлення санної і бобслейної трас повинне бути не менш 600-1200 лк.

 

 

20