yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Фізиологія та анатомія->Содержание->Екогігієнічні фактори, що погіршують стан здоров'я і фізичну працездатність при заняттях фізичною культурою і спортом

Гігієна фізичної культури

Екогігієнічні фактори, що погіршують стан здоров'я і фізичну працездатність при заняттях фізичною культурою і спортом

Одним із важливих факторів є соціально-побутові умови (на зборах, дома, на роботі, навчанні й ін.). Гарний психологічний клімат і висока мотивація сприяють кращій підготовці до змагань, вихованню морально-вольових якостей, профілактиці неврозів (перевтоми, перетренованості), і в підсумку – успішному виступу на відповідальних змаганнях.

Несприятливі соціально-побутові умови, обстановка в команді, відсутність (чи ігнорування керівництвом команди) мотивації негативно позначаються на стані здоров'я і на якості виступів. Виникаючі конфлікти і стресові ситуації приводять до зриву психіки, зниженню вольових якостей і, у кінцевому рахунку, невдалим виступам на змаганнях.

Умови проживання спортсменів повинні відповідати всім санітарно-гігієнічним вимогам (звукоізоляція, душ, ванна, телевізор і ін.), готель повинний розташовуватися в зеленій зоні чи на березі моря (річки), щоб спортсмен перед сном міг зробити прогулянку, а ранком – пробіжку. Усе це сприяє відпочинку і нормалізації психіки спортсмена.

Один зі зборів у спортсменів повинний проводитися в такій же кліматогеографічній зоні, як і зона, де будуть проходити змагання, і бажано наприкінці  цього збору провести прикидку в той же час.

Важливим є апробування снарядів і місць проведення змагань (бігова доріжка, покриття в спортзалі, снаряди для гімнастів, перевірка траси марафонського бігу, шосе, лижної траси, бобслейної траси, трамплінів для стрибків на лижах тощо).

У даний час в атмосферу з антропогенних джерел щорічно надходить величезна кількість диоксиду вуглецю, оксиду вуглецю, диоксиду сірки, різних вуглеводнів і ін. З атмосфери у Світовий океан надходить 3,8 тис. т свинцю, біля третини світового виробництва ртуті, 130 тис. т різних пестицидів.

Важливо дати оцінку впливу навколишнього середовища на стан здоров'я населення. Особливо важливо знати вплив забруднення повітря на осіб, що займаються фізкультурою і спортом у промислово розвинутих країнах, у містах з несприятливими екологічними умовами (висока сонячна радіація, пилові бурі, смог і т.п.).

Атмосфера постійно впливає на стан здоров'я людини. Наприклад, ряд елементів, що містяться в атмосферному повітрі (таких, як О3), мають радіоміметичну дію, подібну із дією іонізуючих випромінювань.

Відомо, що людина без їжі може прожити до 70 днів, без води – 3-7 днів, а без повітря – лише хвилини, адже в організмі людини немає запасів повітря (кисню).

Значення атмосфери взагалі і повітря зокрема полягає насамперед у забезпеченні людей киснем. Зміна фізичних і хімічних властивостей повітря впливає на організм. Крім того, повітря може бути носієм токсичних речовин і інфекцій. Відомо, що поверхня легеневих альвеол складає більше 100 м2, а більш 95% усіх професійних отруєнь – інгаляційні.

Основна проблема екогігієни, пов'язана з атмосферою планети, - це забезпечення населення чистим повітрям. У спокої людина за 1 хв споживає 8-9 л, за годину – 500 л, за добу – 1200 л повітря. При фізичному навантаженні споживання повітря зростає в десятки разів. Але для людини важливе не все повітря, а кисень, що міститься в ньому. По Холдену, людина споживає лежачи, у спокої 341 л кисню на добу, при ходьбі (8 км/год) – 3660 л. На відміну від норм споживання води і їжі, норма споживання кисню дуже тверда і знизити її неможливо навіть на короткий час. У людини немає механізмів захисту від недостачі кисню.

Організм висуває високі вимоги до якості повітря і сталості його складу.

Хімічний склад і фізичні властивості повітря повинні забезпечувати існування людини без напруги його компенсаторних фізіологічних механізмів і тим більше без патологічних зрушень у стані здоров'я.

Фізичні властивості і якість повітря залежать від висоти над рівнем моря, а також від господарської і промислової діяльності людей.

Речовини, що забруднюють атмосферне повітря, численні. Найбільше часто зустрічаються пил, сажа, незгорілі частки вугілля, оксид вуглецю, сірчистий газ, сірководень, пари сірчаної, азотної і соляної кислот, а також смолисті речовини. Під забрудненням атмосфери розуміють газоподібні речовини і тверді частки, що надходять в атмосферу внаслідок побутової і виробничої діяльності людей, а також у результаті життєдіяльності людини і тварин.

Дуже токсичні такі речовини, як свинець, миш'як, ртуть, фенол, фтор, марганець і ін. Від розміру часток залежить глибина проникнення шкідливих елементів в органи дихання і ступінь їхньої затримки в легенях. 98% свинцю викидається в атмосферу двигунами внутрішнього згоряння автомобілів, причому 40% його часток створюють високу концентрацію свинцю в місці їхнього контакту з поверхнею легень.

Аеродисперсії мають величезну активну поверхню, сорбують радіоактивні речовини (у місті їх у 2,2 рази більше, ніж за містом), можуть нести в собі канцерогенні і радіоміметичні речовини. Сьогодні нараховується до 400 видів канцерогенних речовин, найбільш активні 3,4-бензпірен, 1,2,5,6-дибензантрацен.

Підраховано, що житель міста протягом року одержує 200 мкг бензпірену (канцерогенна доза для мишей – 1,34 мкг). Паління додає приблизно 150 мкг цієї речовини.

Аеродисперсії змінюють клімат: відмічається прямий зв'язок між кількістю аерозолів і туманів. Тумани негативно впливають на умови життя: збільшують охолодження тіла, порушують почуття теплового комфорту, пригнічують на настрій і самопочуття людей.

Сезонні зміни температурного градієнта є причиною коливань забруднення повітря. Ступінь забруднення атмосферного повітря залежить від вологості, крім того, він вище узимку й у долинах. Існує пряма залежність між концентрацією диму і відносною вологістю повітря.

Освітленість у промислових районах великих міст на 40-50% нижче, ніж у їхніх околицях. Забруднення повітря є згубним для різних порід дерев, особливо чутливі до нього хвойні і фруктові дерева.

З лісів, що знаходяться в зоні задимлення промисловими підприємствами, звичайно зникають звірі, бджоли і птахи.

Пил може сорбуватися і нести в собі токсичні, канцерогенні, мутагенні і радіоміметичні речовини, що викликає в людини атрофію й ерозії слизової оболонки носа і носоглотки, катари трахеї, бронхів, приступи бронхіальної астми і т.п. Глибоке дихання, наприклад, при високому фізичному навантаженні збільшує ступінь затримки пилу в легенях.

Дослідження показують, що до 2050 р. вміст СО2 в атмосфері може подвоїтися в порівнянні з 1978 р.

Основними джерелами забруднення повітря є ґрунт, будинкові печі, транспорт, особливо автомобільний (вихлопні гази), промислові підприємства й електростанції. Тільки автотранспорт утворює 50% вуглеводнів, 15% оксидів азоту, 21% пилу і 1% СО2. Несприятливу дію на організм має пил, що з'являється в результаті стирання автопокришок, вона має канцерогенні властивості. У вихлопних газах міститься в середньому 4-5% СО, а також украй неприємно пахучі вуглеводні й альдегіди, нерідко сірчисті з'єднання і з'єднання свинцю. Кожна легкова машина викидає за годину 3 м3 СО, а вантажна – 6 м3 і більше. Зараз мільйони автомобілів щорічно викидають в атмосферу близько 200 млн. т СО, 40 млн. т вуглеводнів і 20 млн. т оксидів азоту.

Літак при зльоті залишає позаду отрутний шлейф, рівний по обсягу вихлопу 6850 автомобілів марки „Фольксваген”, а в портових містах джерелом забруднення повітря є суднові дизельні двигуни.

80% професійних отруєнь і 60% інфекційних захворювань виникають аерогенно. Легені мають поверхню близько 100 м2, повітря входить майже в безпосередній контакт із кров'ю й у крові розчиняється те, що є в повітрі. З легень кров йде безпосередньо у велике коло кровообігу, у ЦНС і інші органи, минаючи такий бар'єр, як печінка.

Під час виконання висококваліфікованими спортсменами інтенсивних фізичних навантажень хвилинна вентиляція легень може зрости до 250 л/хв, а величина хвилинного об’єму дихання – до 160 л, частота дихання – до 70 за 1 хв, тобто  дихальний апарат виконує величезну роботу, велика частина якої припадає на дихальну мускулатуру. Але ж відомо, що саме вона є чинником, що лімітує фізичну працездатність.

Установлено, що отрута, яка проникає через легені, діє в 80-100 разів сильніше, ніж при надходженні її через шлунково-кишковий тракт. Тому не можна тренуватися (бігати) уздовж доріг (автотрас), поблизу заводів і фабрик, у долинах, розташованих поблизу від промислових підприємств, і т.п. Треба враховувати, що якщо автотраси (асфальтові дороги) поливають (ранком і ввечері) водою, то відсоток забруднення повітря знижується.

Чистота повітря має особливе значення при проведенні великих міжнародних змагань у містах із забрудненою атмосферою. Так, при підготовці траси для проведення марафону, спортивної ходьби, велогонок визначають гранично допустимі концентрації і по їх показниках застосовують профілактичні заходи: 1) поливають асфальтовану дорогу водою (ранком і ввечері); 2) протягом 3-7 днів її закривають для проїзду суспільного транспорту; 3) навесні (чи восени) її озеленюють (саджають квіти, дерева, чагарники й ін.), газони засівають травою. Траса змагань повинна проходити удалині від промислових підприємств, переважніше на окраїні міста.

Спортсмени не повинні тренуватися в межах міста, поруч із шосе. Заняття звичайно проводяться в лісі, у парку, у гаї, на стадіоні, велосипедисти готуються до змагань на велостанках чи далеко за містом, чи рано вранці.

 

 

6