yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->9.3. Банки і банківська система

Гроші та кредит

9.3. Банки і банківська система

Серед фінансових посередників найважливіше місце посідають банки, тому що:

-  через розрахункові операції на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників;

-       за своїм функціональним призначенням банки беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосеред­ньо впливати на ринкову кон'юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливості не мають;

-       банки мають можливість надавати економічним суб'єктам ши­рокий асортимент послуг, тоді як інші посередники спеціалізу­ються на окремих, часто обмежених фінансових операціях.

Комерційний банк ─ кредитно-фінансовий інститут, що спеціалі­зується на прийманні депозитів, короткостроковому кредитуванні та розрахунковому обслуговуванні клієнтів, а також може займатися по­середницькою діяльністю.

Функції банків:

1)  Трансформаційна функція ─ змінювання (трансформація) якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки:

-       трансформація строків;

-       трансформація обсягів;

-       трансформація ризиків;

-       просторова трансформація.

2)  Емісійна функція ─ створення додаткових платіжних засобів і спрямовування їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей або ж вилучання їх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей.

Роль банків:

1.  Виконуючи свою трансформаційну функцію, комерційні банки впливають на якісні зміни грошової маси; на пришвидшення обороту капіталу в процесі відтворення, сприяють розширенню обсягів і підви­щенню ефективності суспільного виробництва.

2.  Виконуючи емісійну функцію, комерційні банки впливають на кількісні зміни в грошовій масі (її збільшення чи скорочення); сприя­ють забезпеченню потреб обороту в платіжних засобах, зміцненню договірної і платіжної дисципліни в господарстві, удосконаленню та зміцненню грошового обороту.

Свої функції комерційні банки реалізують через виконання певно­го набору банківських послуг, зокрема:

а)  первинні послуги:

-       депозитні послуги (приймати грошові вклади від клієнтів);

-       кредитні (позичкові) послуги;

-       розрахункові послуги (здійснювати розрахунки між клієнтами);

б)  вторинні послуги:

-       інвестиційні вкладення;

-       портфельне управління;

-       трастові, заставні, консалтингові послуги;

-       посередництво на фінансових ринках;

-       депозитарні операції тощо.

Банк - це:

-       фінансовий посередник (макроекономічні підходи), оскільки банк є учасником руху капіталу в процесі суспільного відтворення;

-       підприємство, що продукує власний продукт (мікроекономічні підходи), оскільки банк є комерційною структурою, яка пропо­нує на ринку свої фінансові послуги як вироблений продукт.

Мета діяльності банку ─ це прибуток.

Банківська система ─ це законодавчо визначена, структурована су­купність фінансових посередників, які займаються банківською діяль­ністю на постійній професійній основі і функціонально пов’язані в самостійну економічну структуру.

Станом на кінець вересня 2009 року в Україні 186 банків, у тому числі два банки державні, це ─ Ощадбанк та Укрексімбанк. До банків ─ Родовідбанк, Укргазбанк, банк Київ, Укрпромбанк ─  застосовується механізм націоналізації.

Банківська система ─ це не проста сукупність окремих банків, а свідомо побудована на законодавчій основі їх єдність з чітким визначенням місця, субординації та взаємозв’язків окремих її елементів та ланок. Вона виконує свої специфічні функції і роль в економіці, які хоч і пов’язані з функціями і роллю окремих банків, проте не повторюють їх і не зводяться до них, а мають самостійне значення.

Цілі діяльності банків-ської системи:

-       забезпечення суспіль-ного нагляду і регулювання банківської діяльності з метою узгодження інтересів окремих банків із загально-суспільними інтересами;

-       забезпечення надій-ності та стабільності функціонування бан­ківської системи в цілому з метою стабілізації грошей та безпе­рервного обслуговування економіки.

Функції банківської системи:

1)   Емісійна ─ банківська система управляє пропозицією грошей — найважливіша функція.

2)   Трансформаційна ─ в межах банківської системи потенціал спе­ціалізованих банків може бути збільшений за рахунок універ­сальних банків. Наприклад, Ощадбанк України спеціалізується на депозитних операціях, а в межах банківської системи він може запропонувати мобілізовані кошти банкам, що виконують кредитні операції.

3)   Стабілізаційна ─ забезпечення стабільності банківської діяль­ності та грошового ринку; виконання банківською системою стабілізаційної функції здійснюється через:

-       приймання низки законів та інших нормативних актів, що ре­гулюють діяльність банківської системи: від Центрального банку до вузькоспеціалізованих комерційних банків;

-       створення дієвого механізму державного контролю та на­гляду за дотриманням цих законів та за діяльністю банків.

Заходи щодо забезпечення стабільності банківської діяльності:

- страхування банківських депозитів, насамперед фізичних осіб;

-       створення внутрішньобанківських резервів для покривання збитків від кредитних ризиків;

-       централізоване встановлення економічних нормативів для тих напрямів банківської діяльності, які найбільше пов'язані з ризи­ками;

-    централізований нагляд і контролювання банківської діяльності;

-    централізоване рефінансування комерційних банків тощо.

Основні риси банківської системи:

Загальні риси:

а)  поєднання однотипних елементів, які підпорядковуються одна­ковим цілям;

б)  динамічність системи (банківська система постійно розвивається);

в)  закритість системи.

Банківська система є системою «закритого типу», що проявляється в концентрації уваги її суб'єктів переважно на специфічній діяльності, пов'язаній із грошовою сферою.

Наприклад:

-       банкам в Україні заборонено займатися виробничою діяльніс­тю, торгівлею, страховою діяльністю тощо;

-       суб'єктам інших систем заборонено займатися суто банківською діяльністю;

г)   саморегуляція системи (банківська система також має здатність самоналаштовуватися, саморегулюватися: якщо один із банків збанкрутує, його «нішу» негайно займають інші банки).

Специфічні риси:

-       дворівнева побудова (існує також однорівнева побудова бан­ківської системи);

-       поглиблене централізоване регулювання діяльності кожного банку окремо і банківської діяльності в цілому;

-       централізований механізм контролювання і регулювання руху банківських резервів;

-       наявність загальносистемної інфраструктури, що забезпечує функціональну взаємодію окремих банків;

-       гнучке поєднання високого рівня централізованої керова-ності банківської системи зі збереженням повної економічної само­стійності та відповідальності за результати своєї діяльності кож­ного окремого банку, який входить у систему.

 

 

 

34