yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Фізиологія та анатомія->Содержание->Витрати і споживання енергії спортсменами під час фізичних навантажень.

Харчування в системі підготовки спортсменів

Витрати і споживання енергії спортсменами під час фізичних навантажень.

Кількість енергії, яку витрачає спортсмен залежить від віку, статі, зросту, маси, композиційного складу тіла, виду спорту, рівня тренованості, особливостей одягу і оточуючого середовища, а також частоти, інтенсивності і тривалості тренувальних занять або змагань.

Збільшення фізичних навантажень викликає зростання й енерговитрат. Мінімальні добові енерговитрати (основний обмін) дорослої людини становлять 1400-1700 ккал, але в залежності від специфіки виду спорту загальні витрати енергії можуть коливатися від 3000 ккал·доб-1 (для шахістів) до 7700 ккал·доб-1 (для велосипедистів). Одночасно з ростом енерговитрат повинна змінюватися і калорійність добового раціону спортсмена.

Аналіз величин добового споживання енергії у представників різних видів спорту показує, що найбільші середні показники спостерігаються у спортсменів, які тренуються на витривалість. Так, у велосипедистів споживання енергії в середньому становить 5900 ккал·доб-1 (найбільше значення – більше 7700 ккал·доб-1 було зареєстровано на одному з гірських етапів велогонки «Тур де Франс»), а у тріатлоністів – 5230 ккал·доб-1.

Для представників ігрових видів спорту також притаманні високі витрати енергії та її споживання. Так, середній показник споживання енергії у гравців американського футболу може перебільшувати 4800 ккал·доб-1, а у баскетболістів-чоловіків – сягати 5500 ккал·доб-1. Для важкоатлетів середньодобові витрати енергії можуть досягати майже 4600 ккал·доб-1. Найменші показники енерговитрат були зареєстровані у гімнасток, балерин і дівчат, які займалися фігурним катанням (1174-1989 ккал·доб-1), а також у гімнастів-чоловіків (2080 ккал·доб-1).

Кількість витраченої спортсменом енергії можна визначати різними способами, наприклад, методами прямої і непрямої калориметрії (пригадайте матеріал фізіології людини «Обмін енергії»).

В гігієні, як правило, використовується табличний метод, в якому енерговитрати позначаються в калоріях. Для визначення величини енерговитрат за таблицями виконують хронометраж діяльності тієї людини, за якою спостерігають протягом певного часу. Потім знаходять в таблицях величину енерговитрат, яка відповідає даній діяльності, що представлена в ккал на кг маси тіла протягом секунди або хвилини. Помноживши отриману величину на масу тіла і час тої чи іншої діяльності, отримують загальну величину енерговитрат.

Для орієнтовного визначення добових енерговитрат К.Купер пропонує використовувати наступний метод розрахунку: при малорухливому способі життя помножити масу тіла в кг на коефіцієнт 26, при рухливому – 33, при фізичній роботі – 45.

У спорті енерговитрати залежать від спеціалізації. Виділяють три групи видів спорту:

1. Переважно аеробного типу тренування вимагають тривалої роботи і великих енерговитрат – 6000-7000 ккал на добу (біг на довгі дистанції, лижі, орієнтування, велосипед, плавання, ходьба).

         2. Аеробно-анаеробна група фізичних навантажень, як правило, потребує 5000-6000 ккал на добу (біг на середні дистанції, спортивні ігри, веслування, боротьба).

         3. Анаеробна група фізичних вправ спричинює витрати організмом енергії кількістю 4500-5000 ккал на добу (стрибки, спринтерських біг).

 

4