yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Декрет Конвенту

Їсторія держави і права зарубжних країн

Декрет Конвенту

про організацію Тимчасового уряду

(4 грудня 1793 р.)

(Витяги)

1. Національний конвент є єдиним центральним органом урядової влади.

2. Всі установи та урядові особи підпорядковуються безпосередньому наглядові Комітету громадського порятунку в усіх питаннях урядування і громадського порятунку, згідно з декретом 19 вандем'єра; щодо окремих осіб і заходів загальної та внутрішньої поліції, то цей нагляд належить Ко­мітетові громадської безпеки при Конвенті, згідно з декретом 17 вересня цього року...

6. У департаментах нагляд за виконанням революційних законів і уря­дових розпоряджень, які стосуються питань громадської безпеки і громад­ського порятунку, належить тільки дистриктам.

8. Проведення революційних законів і заходів громадської безпеки та громадського порятунку доручається муніципалітетам і наглядним або ре­волюційним комітетам.

9. Проте, для того щоб робота паризької поліції не відчувала ніяких утруднень, революційні комітети Парижа продовжуватимуть прямо і безпо­середньо зноситися з Комітетом громадської безпеки при Конвенті, згідно з декретом 17 вересня цього року.

14. Замість прокурорів-синдиків дистрикту, прокурорів комуни та їх заступників, які скасовуються цим декретом, встановлюється посада націо­нальних агентів, спеціально уповноважених стежити і наглядати за вико­нанням законів, а також виявляти недбалості в їх виконанні або правопору­шення, які можуть зустрітись.

Розділ III. Компетенція встановленої влади

1.Комітетові громадського порятунку спеціально доручається керів­ництво дипломатичними зносинами і безпосереднє провадження всіх справ, з ними зв'язаних.

2.Народні представники кожні десять днів мусять зноситися з Коміте­том громадського порятунку. Вони можуть лише тимчасово відстороняти і зміняти генералів, з зобов'язанням повідомляти про це в 24 години Комітет громадського порятунку; вони не можуть перешкоджати або припинити ви­конання постанов і урядових заходів, ухвалених Комітетом громадського порятунку...

4. Конвент зберігає за собою право призначення головнокомандува­чів морських і суходільних армій. Щодо інших осіб командного складу,

393

 

то військовий і морський міністри не можуть робити ніяких підвищень без подання до Комітету громадського порятунку списку із зазначенням мотивів призначення; ці особи повинні бути або прийняті або відкинуті Комітетом.

12. Право розсилати агентів належить виключно Комітетові громадсь­кого порятунку, народним представникам і Комісії продовольства. Мета їх місії повинна бути цілко.м точно визначена в їх мандаті.

18. Всяка революційна армія, крім встановленої Конвентом і спільної для всієї республіки, розпускається цим декретом; всім громадянам, які вхо­дять до складу подібних військових загонів, приписується розійтись у 24 го­дини під страхом прирівнення до осіб, які не коряться законові, і накладання відповідних кар.

Розділ IV. Реорганізація і чистка встановленої влади

1. Комітетові громадського порятунку доручається вжити всіх необ­хідних заходів, для того щоб приступити до зміни встановленої влади, ука­заної в цьому декреті.

2.  Народним представникам у департаментах доручається укріпити і прискорити виконання цього декрету, а також негайно довести до кінця пов­ну чистку всієї встановленої влади; вони мусять подати особливі звіти про ці дві операції Національному конвентові не пізніше наступного місяця.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. Випуск І. —К, 1935. С 185—187.

Декрет про свободу культів (5—8 грудня 1793 р.)

По доповіді Робесп'єра видається такий декрет: Національний конвент:

1.Забороняє які б то ні було насильства або загрози, несумісні з свобо­дою культів.

2.Нагляд встановленої влади і застосування державного примусу об­межені в цій галузі заходами поліцейського нагляду і охорони громадської безпеки, які належать до кола обов'язків кожної з цих влад.

3.Національний конвент своїми попередніми розпорядженнями ніяким чином не думає скасовувати закони і заходи громадською порятунку, ухва­лені проти неприсяжних і бунтівничих священиків, а також проти всіх тих, хто спробує використати релігію проти інтересів свободи; так само Конвент не думає скасувати все те, що зроблено до цього часу на підставі постанови

394

народних представників у місії, або дати будь-кому привід завдати турбот патріотам, або загаяти прогрес суспільного розуму.

В ім'я батьківщини Конвент закликає всіх добрих громадян утримати­ся від усяких богословських суперечок, чужих великим завданням фран­цузького народу, і скерувати всі сили на сприяння торжеству республіки і загибелі всіх її ворогів.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М, М. Лукіна і В. М. Даліна. Випуск І. —К, 1935. — С 217—218.

Декрет Конвенту

про секвестр майна ворогів революції

(26 лютого 1794 р.)

Комітетові громадської безпеки надається право звільняти всіх ув'яз­нених патріотів.

Всяка особа, яка вимагатиме свого звільнення, повинна подати відо­мості про свою поведінку, починаючи з 1 травня 1789 р.

Власність патріотів священна і недоторканна. Майно осіб, визнаних ворогами революції, секвеструється на користь республіки; ці особи підда­ються арештові надалі до складення миру, а потім виганяються назавжди з меж республіки.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. Випуск І. —К, 1935. — С 205.

Декрет про спроби допомоги неімущим

коштом майна ворогів революції

(З березня 1794 р.)

1. Всі комуни республіки складають список неімущих патріотів, які проживають в них, із зазначенням їх імені, віку, професії, кількості і віку їх дітей. Директорії дистрикту в найкоротший строк надсилають ці списки до Комітету громадського порятунку.

2.Після одержання цих списків Комітет громадського порятунку ро­бить доповідь про способи поліпшити становище всіх неімущих коштом імущих ворогів революції, вказаних у списку, складеному й опублікованому Комітетом громадської безпеки.

3. Відповідно до цього Комітет громадської безпеки дає точний при­пис усім наглядчим комітетам республіки, щоб вони в строк, встановлений

395

для кожного дистрикту у відповідності з його віддаленістю від центру, пере­дали йому відомості з указаниям імені, поведінки всіх осіб, арештованих після 1 травня 1789 р. Це стосується і тих, хто буде арештований після дано­го декрету.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. Випуск І. —К, 1935. С 205.

 

127