yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share

Їсторія держави і права зарубжних країн

Артхашастра

(на межі І тисячоліття до н. е. —

І тисячоліття н. е.)

 

(Витяги)

ОСВОЄННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

(Із II, 1)

Нехай [цар] заселяє раніше існуючий або раніше неіснуючий населе­ний пункт, виводячи [населення] з чужої країни або вилучаючи зайве своєї країни.

Нехай утворює села, які складалися б не менше ніж з ста, і не більше ніж з п'ятисот сімей, переважно землеробів касти шудр, які мали б границі в крошу1 чи дві і були б здатні захищати одно одне. Нехай вкаже на околицях річку, гору, ліс, рослину грішті, печеру, штучну споруду [і дерева] шальма-лі, шамі і кшіраврікша як позначення іраниць.

Нехай збудує на вісімсот сіл [укріплення] під назвою стханІйя, на чо­тириста сіл — дронамукха, на двісті — кхарватіка і для групи в десять сіл — санграха.

На окраїнах нехай встановить укріплені пункти з прикордонного вар­того, призначеною для охорони входу в країну, їх внутрішні області хай охо­роняють звіролови, стрільці, мисливці, чандали і лісові племена.

Служителям при жертвоприношеннях, духовним наставникам і вче­ним у Ведах [цар] нехай дає (:ісмлі, що називаються) Брахмадейя, звільнені від штрафів і податків, що дають [продукцію] відповідно до [становища влас­ника]. Доглядачам, рахівникам і т. д., а також управителям сіл, управителям районів, тим, хто навчає слонів, лікарям, об'їждчикам коней і посильним — без права продажу і зіставлення.

Нехай дає підготовлені до обробітку поля платникам податків довіч­но. Нехай не забирає непідготовлєні ділянки землі від тих, хто обробляє [їх за своєю ініціативою]. Нехай, віднімаючи [землю, підготовлену до обробіт­ку] у тих, хто не обробляє, дає іншим, або нехай обробляють управителі сіл і торговці; [а] ті, хто не обробляє, нехай відшкодують збиток [для царської скарбниці]. Тих же, [хто обробляє], нехай підтримує зерном, худобою і грішми; а вони хай віддадуть без втрати для царя.

Нехай дарує їм благодіяння і прощення податків, [тільки] ті, що сприя­ють збільшенню скарбниці, і нехай уникає тих, що спустошують скарбни­цю, бо цар, у якого мала скарбниця, виснажує (буквально: пожирає) городян і селян. При створенні нових поселень або при надзвичайних подіях нехай дарує прощення податків; нехай, як батько, підтримує тих, для кого строк [рощення податків скінчився.

Нехай насаджує виробництво в рудниках, полях, лісах, розплідниках слонів, [а також] скотарство, торгівлю, [нехай прокладає] шляхи по воді і по суші, [а також будує] міста для торгівлі.

Нехай споруджує резервуари з [дощовою] водою і проточною водою. Інших же, хто споруджує [резервуари своїм коштом] нехай забезпечує ділян­ками, шляхами, деревом і допомогою; це саме стосується і до місць палом­ництва, ідо садів.

Нехай роботу [того, хто уникає загальних робіт] виконають [його] ро­бітники і бики, і нехай він матиме пайку у втратному ділі і не матиме пайки [в прибутковому].

Нехай цар використає право власності щодо рибальства, переправ і торгівлі зеленню, [що росте] в штучних водних басейнах.

Того, хто нехтує [потреби] рабів, найманих робітників і родичів, нехай цар примусить поводитися доброчесно...

 

ДОХОДИ І ВИДАТКИ

ЦАРСЬКОЇ СКАРБНИЦІ

(Із II, 6)

Нехай головний збирач податків наглядає [за збиранням податків з] міст («дурга»), сільських місцевостей («раштра»), рудпикін {«кхані»), штуч­них насаджень («сету»), лісів («вана»), стад скота («враджа») і торгових шляхів («ванїкпатха»).

Мита, штрафи, міри і вага, міські службовці, наглядач над карбуван­ням монет, доглядач печаток і паспортів, хмільні напої, забій тварин, пряжа, олія, масло, цукор2, державний золотого діла майстер, склад товарів, повії, гра в кості, будівельні ділянки, корпорації ремісників усіх спеціальностей, наглядач над [усім, що відноситься до] богів, в'їзні мита І податок з бахіриків3 [є джерелами і статтями доходу, одержуваного з міст, і називаються] «дурга».

Продукція царського господарства, поземельний податок у вигляді частини врожаю, релігійні податки, податок «кара»4, купці, охоронець рік, перевози, судна, малі міста, пасовища, дорожні застави, вірьовка для вимі­рювання земельних ділянок і вірьовка для в'язання злодіїв [є джерелами і статтями доходу, одержуваного з сільської місцевості, і називаються] «раштра».

Золото, срібло, алмази, дорогоцінне каміння, перли, корали, черепаш­ки, метали, сіль, [що добуваються з] рівнин і гірських розсипів, [є джерела­ми і статтями доходів, одержуваних з рудників, і називаються] «кхані».

Квіткові і фруктові сади, городи, зрошувані поля і поля, які засаджу­ються розсадою, [є джерелами і статтями доходу, одержуваного з штучних насаджень, і називаються] «сету».

Ліси-пасовища, мисливські парки, ліси і розплідники слонів [є джере­лами і статтями доходу, одержуваного з лісів, і називаються] «вана».

Корови, буйволи, кози, вівці, осли, верблюди, коні і мули [є джерела­ми доходів, одержуваних зі стад, і називаються] «враджа».

Шляхи на суші і на воді [є джерелами доходів, одержуваних з торго­вих шляхів, І називаються] «ванікпатха».

Така основна маса доходів.

Капітал, пай [в чужому ділі], доход від видачі ліцензій, парігха (?), встановлені податки, обмінний процент, встановлені штрафи є видами дже­рел доходу.

Співання сприятливих гімнів під час відправи на честь богів і предків і з нагоди дачі дарів, гарем, кухня, виряджання послів, комора, арсенал, склади товарів і металів, майстерні, наймані робітники, утримання піхоти, кава­лерії І слонів, стада корів, звіринець з тваринами, оленями, птахами і зміями, склади палива і фуражу — основна маса видатків...

ЦАР І ТОРГІВЛЯ

(Із II, 16)

Наглядач над торгівлею нехай розвідає межу високих або низьких цін на різні види товарів, що створені сушею і водою, що доставляються сухо­путним або водним шляхом, а також попит і відсутність попиту. Крім того, строки, [сприятливі] для [їх] збуту, зосередження, купівлі і продажу.

Ціну товару, якого є багато, він нехай змусить піднятися, зосередивши його [в своїх руках]. А коли ціна встановилась, хай визначить межу ціни.

Нехай для товарів місцевого виробництва і товарів царя встановлює обмін [тільки] в одному місці; для [товарів], вироблених в чужих землях, — в різних місцях; і ті і другі нехай примушує продавати для підданих милос­тиво. Нехай уникає: надто великого прибутку, шкідливого для підданих; не­хай не робить обмежень (торгівлі) в часі для товарів постійного попиту або зла зосередження (їх в своїх руках).

Або нехай торговці продають товари царя в різних місцях по встанов­леній ціні і нехай сплачують компенсацію, відповідну до втрати5.

Відрахування на користь скарбниці при продажу товарів царя об'єм­ними і лінійними мірами — одна шістнадцята, мірами ваги — одна двадця­та, за рахунком — одна одинадцята.

Нехай [наглядач над торгівлею] добрим ставленням спонукує [торгов­ців] ввозити чужоземні товари. Морякам, караванним торговцям нехай да­рує звільнення від мит, сумісне з інтересами [царя], і не притягнення до від­повідальності за борги [купців], що приходять [з інших країн)], якщо вони не зв'язані з торговими компаніями [даної країни].

Ті, шо торгують [царськими товарами], нехай самі кладуть виручку в дерев'яну скриньку з отвором вгорі. Під час восьмої частини дня нехай вони дають [звіт] наглядачеві над торгівлею кажучи: «Це продане, це остача», і нехай здадуть міри ваги і довжини і скриньку.

Викладене (вище стосується до торгівлі) в своїй країні.

Щодо [торгівлі] в чужій країні, [то] знаючи вартість [своїх] товарів і ціни товарів, які можна одержати в обмін, [наглядач] нехай подумає про прибуток, очищений від мит, шляхових мит, плати за перевезення, побо­рів на військових заставах, перевозів через річку, утримання торговця, вартості оренди приміщень, жертвоприношень [в дорозі]. Коли немає прибутку [від] вивозу товарів або [коли немає] прибутку від обмінних операцій, нехай подумає про вигоду, [що досягапься іншими засобами j. Потім нехай відправить одну чверть [наявних в його розпорядженні] цінних товарів безпечними шляхами, по суші [на інші ринки]. Заради діла нехай він (посланий торговець) подружиться з службовими особами. лісовою сторожею, прикордонною вартою і службовими особами міст і сільських місцевостей. Нехай у нещасті рятує гроші або себе; або не діс­тавшись до [наміченої] країни, нехай сам обмінює [в іншій], вільній від усяких поборів.

Нехай розвідає шляхи по воді, умови найму, [необхідну кількість] слуг під час подорожі, засоби існування в дорозі, прибутковість і обсяг обміну, час, [сприятливий] для подорожей, [засоби,] відвернення небезпеки і умови життя в торгових містах.

Розпитавши по дорозі рікою про торгівлю і звичаї (у торгових містах), нехай їде до вигідного і нехай обминає невигідне.

ЦАРСЬКЕ ПРЯДИЛЬНО-ТКАЦЬКЕ

ВИРОБНИЦТВО

(Із II, 23)

Наглядач над пряжею нехай примушує людей відповідної спеціально­сті виробляти військове спорядження, одяг і канати з пряжі.

Нехай використає в прядінні вовни, лика, бавовни, конопель і льону — вдів, покалічених жінок, [одиноких] дівчат, жебрачок, які викупають штраф роботою, матерів повій, старих рабинь царя і відпущених храмових служ­ниць.

Нехай встановлює оплату, беручи до уваги тонкість, грубість і серед­ню якість пряжі і [виходячи] з великої чи малої кількості [виходу] її. Пере­віривши кількість пряжі, хай нагороджує їх олією І плодами мірабіліту.

В місячні дні їх треба залишити на роботі, [даруючи] нагороди і почес­ті. Коли пряжа коротка, оплата мала [буквально: коротка], залежно від якос­ті виробу.

Нехай [наглядач] виконує роботу [по виготовленню одягу і т. д.] за до­помогою виробників продукції [відповідно до] встановленого обсягу робо­ти, часу і платні, а також за допомогою ремісників і нехай перевіряє кожний виріб.

Нехай вшанує виготовлювачів пряжі з льону, дукули, вовни і бавовни дарІннями пахощів і гірлянд квітів, а також іншими відзнаками. Нехай при­мусить виготовляти різні види одягу, покривал і верхнього одягу і нехай ор­ганізує виготовлення військового спорядження спеціальними ремісниками всіх спеціальностей.

Жінки, які не виходять з своїх домів, [а саме] — вдови тих, що пропа­ли без вісті, покалічені жінки або дівчата, які утримують самі себе, — по­винні бути, зважаючи на їх становище, забезпечені роботою його (нагляда-ча) рабинями.

Або коли вони самі приходять в прядильню на світанку, хай він (на­глядач) провадить обмін продукції на оплату. Світла [нехай буде стільки, скільки] необхідно [тільки] для перевірки пряжі.

Якщо [наглядач] буде для втіхи дивитися в лице [цих] жінок або роз­мовлятиме з ними про інші, [ніж робота], справи — [на наглядача] перший ступінь штрафу6. Якщо пропустить строк видачі платні — середній сту­пінь штрафу; таке саме покарання, якщо видасть платню за незроблену роботу.

Нехай примушує відрізати великий палець у тієї, яка не виконує робо­ту, якщо вона вже одержала оплату [за неї], а також у тих, хто переводить [маїеріал], краде і тікає [з матеріалом або продукцією]. А штраф, відповід­ний [заподіяній робітником] шкоді, — в платні робітників.

Нехай [наглядач] підтримує тісний зв'язок з тими, хто виробляє кана­ти і спорядження, а також нехай використовує [виробників] хатніх речей, шкіряних виробів та іншої продукції.

ШТУЧНЕ ЗРОШЕННЯ І ДЕРЖАВА

 (ІзIII, 9)

При створенні нових ставків і [подібних] штучних споруд — прощен­ня податків [на зрошувані ними ділянки землі] протягом п'яти років. Для відбудування раніше зруйнованих — протягом чотирьох років. Для [ставків і т. д., у яких] піднято рівень, — протягом трьох років. Для осушеної зем­лі — протягом двох років, а також при [придбанні] заставою і при купівлі [земель, що потребують проведення таких робіт].

З урожаю, вирощеного в полях, парках, садах або в інших місцях, зро­шуваних каналами, силою вітру, загачуванням рік або ставків, — нехай пла­тять [урядові стільки], скільки вигідно [царю і землеробові].

Ті, що користуються [зрошуваними землями на підставі] умовленої ціни щорічної ренти, за частину врожаю або [землею], звільненою від подат­ків, — нехай тримають їх у повному порядку; в противному разі — штраф, що дорівнює подвійному збитку.

На того, хто випускає воду з штучних зрошувальних споруд убік — штраф шість пан, так само як на того, хто затримує в [шлюзових] воротах воду інших через недбальство.

СТАНОВИЩЕ РАБІВ

І НАЙМАНИХ РОБІТНИКІВ

(Із III, 13)

Штраф на родича, який продає або заставляє неповнолітнього шудру,

якщо він вільний, а не природжений даса,— 12 пан; вайш'ю — подвій ешй.

кшатрія — потрійний, брахмана — в чотири рази більший.

На неродича [в цьому ж випадку] покарання перше, середнє, вище і страта [відповідно до порядку каст]; таке ж покарання на покупців і свідків, [що скріпили злочинну угоду].

Не злочин для млечхів продавати або заставляти потомство, але арій не може бути рабом.

Але заставивши арія — через сімейні обставини, в нещасті аріїв, — і діставши суму викупу молодого або здатного подати допомогу, нехай вику­плять якомога швидше.

Той, хто заставив самого себе і втік один раз, нехай буде дасою довічно, заставлений іншим [стає довічним дасою, якщо він втік] двічі; і той, і другий [стають довічними рабами], якщо вони втекли один раз в іншу країну.

На того, хто віднімає у раба майно [або] віднімає: у нього становище арія — половина штрафу.

Той, хто заставляє втікачів, мертвих, людей з фізичними вадами, не­хай поверне вартість.

Хто примушує даного в заставу обслуговувати мерця, прибирати не­чистоти і залишки їжі, мити голого, хто б'є його, хто зґвалтує заставлену жінку — втрачає заставу; для мамок, наймичок, які працюють за половину врожаю, служниць [у цих же випадках] — звільнення [від стану залежнос­ті]. Для слуги (даси) високого роду встановлено догляд. На того, хто має зв'язок з незаміжньою нянькою або даною в заставу, всупереч її бажан­ню, — перший ступінь покарання; [на того, хто робить те саме] з заміж­ньою — середній.

На самого [ґвалтівника-хазяїна] або того, хто примушує дівчину (да-сі), а також дану в заставу согрішити з іншим, —сплата винагороди потер­пілій і подвійний [в порівнянні з цією винагородою] штраф урядові.

Потомство того, хто продав себе, нехай вважається вільним.

Нехай даса одержує добуте ним самим без шкоди для роботи хазяїна, а також спадщину і подарунок.

Сплативши викуп, нехай (даса) дістане волю.

Цим (вищевикладеним) пояснено [становище] природжених і застав­лених дасів, а також вартість викупу, відповідна до їх ціни.

Зроблений рабом через [неможливість сплати] штрафу нехай запла­тить штраф роботою.

Арій, захоплений під прапором, нехай звільняється відповідним часом роботи або половиною вартості.

На того, хто використовує на нечистих роботах, відправляє в іншу кращу якого-небудь дасу, народженого в домі, одержаного в спадщину, одержаного в дар, купленого — якому менше восьми років, окремо від ро­дичів, всупереч його бажанню; того, хто продає або заставляє вагітну дасі, яка не має забезпеченого утримання дитини, — перший ступінь покарання, так само як на покупців і свідків, [що скріпили злочинну угоду].

На того, хто не робить дасу арієм після одержання відповідного вику­пу, — штраф 12 пан, так само як і за затримання без причин.

Спадкоємцями майна даси є родичі, коли їх немає — хазяїн.

Дитина хазяїна від дасІ нехай разом з матір'ю вважається не даса; коли ж [мати], думаючи про благо дитини, залишається в домі [хазяїна], нехай будуть не дасами її мати, брат і сестра.

На того, хто, викупивши дасу або дасі, знов продає або заставляє, — штраф 12 пап, за винятком тих, хто добровільно погодився.

Такі розпорядження відносно дасів.

Нехай сусіди знають договірні умови роботи найманого робітника. Нехай | найманий робітник] одержує обумовлену плату за роботу. Необумов­лена [наперед] оплата повинна відповідати [виконаній] роботі і [затрачено­му] часові. При необумовленій [наперед] оплаті нехай одержує в розмі­рі 1/!0 продукції: землероб — урожаю, пастух — очищеного масла, прикаж­чик — проданих ним товарів. Але обумовлену платню [треба видавати], як обумовлено.

Ремісники всіх спеціальностей, музиканти, лікарі, клоуни, кухарі, що служать за своєю згодою [нехай одержують], як і інші, хто виконує подібну роботу, або нехай одержують таку плату за роботу, яку встановлять поважні [посередники], а також залежно від [показань] свідків; коли немає свідків, нехай буде взята до уваги [виконана] робота.

Якщо не видадуть платні — штраф десята частина, або 6 пан. Якщо відмовляться [видати платню] — штраф 12 пап, або п'ята частина.

Той, кому загрожувала небезпека від ріки, потоку, полум'я, диких звірів, коли врятований, негайно визнавши порятунок дарінням всього май­на, сина, жінки і себе самого, — нехай дає плату, встановлену поважаними [посередниками]. Цим пояснені всі випадки, зв'язані з дарами, зробленими тими, кого спіткало лихо.

 

1Кроша — трохи більша 1,8 кілометра.

2Тростинний цукор (санскр. сакхарі] вперше почали виготовляти в Індії і в греко-римську епоху

3Мабуть, назва групи людей; значення терміна невідоме.

4В якій формі брався цей податок, неясно.

5Тобто від втратності торгівлі не повинна в цьому випадку зазнавати шкоди скарбниця.

6Перший ступінь штрафу 48—98 пан (в «Законах Ману» —до 250 пан), другий 250-500, третій 500—1000 пан.

 

Хрестоматія з історії стародавнього світу / За ред. академіка В. В. Струве. — Том І. — К., 1953. — С. 275—281.

 

 

12