yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Закон 8 березня 1801 р.

Їсторія держави і права зарубжних країн

Закон 8 березня 1801 р.

(Витяги)

Ст. 1. Bci французи, яю. досягли 20-р1чного вшу до першого ванде-м'ера поточного року, яи з цього часу входять у перший клас призиваних на

403

військову службу, перебувають у розпорядженні уряду для відправлення їх на дійсну службу по мірі того, як потреба армії цього вимагатиме.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. Випуск І. —К, 1935. С 262.

Сенатус-консульт (26 квітня 1802 р.)

(Витяги)

Бонапарт, перший консул, в ім'я французького народу проголошує за­коном республіки такий сенатус-консульт:

Беручи до уваги, що в різні епохи, коли видані були закони про емігра­цію, Франція, шматована міжусобними незгодами, змушена була витриму­вати проти майже всієї Европи нечувану в історії війну, яка викликала необ­хідність виключних і рішучих заходів;

що в даний момент, коли складено мир з зовнішніми ворогами, необ­хідно усталити його всередині всіма тими заходами, які можуть об'єднати французів, заспокоїти сім'ї і змусити забути лиха, неминуче зв'язані з дов­гочасною резолюцією;

що ніщо не може краще закріпити внутрішній мир, ніж захід, який зм'якшує суворість законів і кладе край непевності і незручності, що випли­ває з порядку, який створює винятки;

беручи до уваги, що подібний захід не може бути нічим іншим, як тільки амністією, що робить милість більшості, яка завжди більше помиля­ється, ніж винна, і яка накладає кару на головних винуватців, запитуючи їх в остаточні списки емігрантів...

Сенат видає такий декрет:

Ст. 1. Амністія за злочини, зв'язані з еміграцією, дарується всім тим особам, які в цих злочинах винні і не вилучені з її дії.

Ст. 2. Тим з указаних вище осіб, які не перебувають у Франції, пропо­нується повернутися туди до 1 вандем'єра XII року...

Ст. 13. Амністовані емігранти підлягатимуть протягом 10 років спе­ціальному урядовому наглядові...

Ст. 15. Особи, які підлягають спеціальному урядовому наглядові, про­те користуватимуться всіма своїми громадянськими правами.

Ст. 16. Амністовані не зможуть ні в якому разі і ні під яким приво­дом опротестовувати поділи майна в результаті спадкування, а також ін-

404

ші акти і постанови, вчинені республікою і приватними громадянами до даної ахмністії.

Ст. 17. Те їх майно, яке перебуває ще в руках нації... буде передано їм знову без повернення назад доходів, які до дня видачі їм посвідчень про ам­ністію повинні належати республіці...

Нова історія в документах і матеріалах / За ред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. Випуск І. —К, І935. — С 261.

Сенатус-консуяьт (4 серпня 1802 р.)

(Витяги)

Ст. 13. Перший консул призначає мерів і помічників "їх у муніципаль­них радах; строк їх повноважень п'ять років; вони можуть бути призначені знову...

Ст. 23. Перший консул призначає президентів виборчих колегій кож­ної сесії. Президентові належить виключна влада розпоряджання у виборчій колегії...

Ст. 25. З метою організації департаментських виборчих колегій в кож­ному департаменті з розпорядження міністра фінансів буде складений спи­сок 600 громадян, які платять найбільші податки, згідно із списками оподат­кування земельних володінь, рухомого майна і предметів розкоші, а також згідно із списками осіб, які беруть патенти.

Ст. 26. Окружні збори обирають з цього списку членів для виборчої колегії департаменту...

Ст. 39. Консули призначаються дожиттєво. Вони перебувають члена­ми сенату і головують в ньому.

Ст. 40. Другий і третій консули призначаються сенатом за поданням першого консула...

Ст. 42. Якщо перший консул визнає це доречним, він пропонує грома­дянина, який буде його наступником після його смерті.

Ст. 43. Громадянин, призначений наступником першого консула, при­носить присягу республіці...

Ст. 44. Присяга дається в таких виразах:

«Клянусь підтримувати конституцію, поважати свободу сумління, пе­решкоджати поверненню феодальних установ, ніколи не вести війни, як

405

тільки для захисту і на славу республіки, і користуватися дорученою мені владою тільки для блага народу, від якого і для якого я її одержав».

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. Випуск І. —К, 1935. — С 261—262.

 

131