yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАКОНИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Їсторія держави і права зарубжних країн

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАКОНИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

(1875 р.)

Конституційний закон

про організацію державної влади

(25 лютого 1875 р.)

(Витяги)

Стаття 1. Законодавча влада здійснюється двома зібраннями: пала­тою депутатів і сенатом.

Палата депутатів призначається (nomme) загальним голосуванням, згідно з умовами, визначеними виборчим законом.

Склад, спосіб призначення і повноваження сенату визначаються особ­ливим законом.

Стаття 2. Президент республіки обирається абсолютною більшістю голосів сенатом і палатою депутатів, об'єднаних у національні збори. Він обирається на 7 років. Він може бути переобраний.

Стаття 3. Президент республіки має право ініціативи законів поряд з членами обох палат. Він оголошує закони, ухвалені обома палатами, стежить за їх виконанням і забезпечує його. Він має право помилування; амніс­тії можуть бути даровані тільки законом.

Він розпоряджається збройною силою.

Він призначає на всі цивільні і військові посади.

Він головує на національних святах; представники і посли іноземних держав акредитуються при ньому.

Кожний акт президента республіки повинен бути скріплений міністром.

Стаття 5. Президент республіки може, за згодою сенату, розпустити палату депутатів до спливу законного строку її повноважень.

Стаття 6. Міністри солідарно відповідальні перед палатами за за­гальну політику уряду і індивідуально — за їх особисті дії. Президент рес­публіки відповідає тільки в разі державної зради.

Стаття 7. У випадку вакантності через смерть або з іншої причини обидві палати, об'єднавшись, негайно приступають до виборів нового пре­зидента.

В проміжний час рада міністрів має виконавчу владу.

Стаття 8. Палати мають право постановами, ухваленими нарізно в кожній з них, з власного почину або на звернення президента республіки, абсолютною більшістю голосів оголосити про необхідність перегляду конс­титуційних законів.

Після ухвалення такої резолюції кожною з обох палат вони об'єдну­ються в національні збори для переведення перегляду.

 

Закон про організацію Сенату

 (24 лютого 1875 р.)

(Витяги)

Стаття 8. Сенат має поряд з палатою депутатів право ініціативи і ви­роблення законів. Проте, фінансові закони мають в першу чергу подаватися до палати депутатів і ухвалюватися нею.

Стаття 9. Сенат може перетворюватися в найвищий суд, щоб судити президента республіки або міністрів і розглядати справи про замахи на без­пеку держави.

Закон про відносини державної влади

(16 липня 1875 р.)

(Витяги)

Стаття 1. Сенат і палата депутатів збираються, щороку в другий вів­торок січня, якщо президент республіки не призначить скликання на більш ранній строк.

Обидві палати повинні засідати не менше 5 місяців щороку.

Сесія однієї палати починається і закінчується одночасно з сесією другої.

Стаття 2. Президент республіки оголошує про закриття сесії. Він має право екстреного скликання палат. Він повинен їх скликати, якщо цього ви­магає, у проміжку між сесіями, абсолютна більшість членів кожної палати.

Президент може відстрочити засідання палат. Проте, відстрочення не може ані тривати більше місяця, ані повторюватися більше двох разів про­тягом тієї ж сесії.

Стаття 3. За місяць принаймні до спливу законного строку повнова­жень президента республіки палати повинні об'єднуватися в національні збори для обрання нового президента.

Якщо не настане скликання на 15-й день, то таке об'єднання відбува­тиметься за законом до спливу строку цих повноважень.

В разі смерті або відставки президента республіки обидві палати зби­раються негайно за законом.

В разі, якщо, в силу застосування статті 5 закону 25 лютого 1875 р., па­лата депутатів буде розпущеною в той час, коли відкриється вакансія на пост президента, то негайно мають бути скликані виборчі колегії, і за зако­ном збереться сенат.

Стаття 5. Засідання сенату і палати депутатів прилюдні. Проте, кож­на палата може розпорядитися про закриття дверей засідання на вимогу пев­ного числа своїх членів, встановленого наказом.

Вона вирішує потім абсолютною більшістю голосів, чи має засідання бути відновлене по тому ж предмету як прилюдне.

Стаття 6. Президент республіки зноситься з палатами через послан­ня, які читаються з трибуни одним з міністрів.

Міністри мають доступ в обидві палати і їх повинні вислухувати, коли вони того вимагають. Вони можуть притягати на допомогу собі особливих комісарів, які призначаються для обміркування певного закону декретом президента республіки.

Стаття 7. Президент республіки оголошує закони протягом місяця, що йде за передачею урядові остаточно ухваленого закону. Він повинен ого­лошувати протягом трьох днів закони, що їх оголошення буде визнане спіш­ним спеціальною постановою тієї і другої палати.

Протягом строку, встановленого для оголошення, президент респуб­ліки може звернутися до обох палат з мотивованим посланням про нове об­говорення, в якому йому не може бути відмовлено.

Стаття 8. Президент республіки укладає і ратифікує договори. Він доводить їх до відома палат, як тільки інтереси і безпека держави це дозво­ляють.

 Договори мирні, торговельні, які покладають на державу фінансові зо­бов'язання, які стосуються особистого стану і права власності французів за кордоном, є остаточними лише після ухвалення їх обома палатами. Жодна поступка, обмін або приєднання території не можуть мати місця, інакше як в силу закону.

Стаття 9. Президент республіки не може оголосити війну без попе­редньої згоди обох палат.

Стаття 10. Кожна з палат є суддею в питанні про наявність права бу­ти обраним у її членів і про правильність їх обрання; тільки вона може при­ймати їх відставку.

Стаття 11. Бюро кожної з палат обирається щороку на весь час сесії і для всякої надзвичайної сесії, яка може мати місце до відкриття звичайної сесії наступного року.

При об'єднанні обох палат в національні збори їх бюро складається з голови, віце-голів і секретарів сенату.

Стаття 12. Президент республіки може бути відданий під суд тільки палатою депутатів і судитися тільки сенатом.

Міністри можуть віддаватися під суд палатою депутатів за злочини, заподіяні при виконанні службових обов'язків. В цьому випадку їх судить сенат.

За декретом президента республіки, ухваленим у раді міністрів, сенат може перетворюватися в найвищий суд, щоб судити всяку особу, яку обви­нувачують у замахові на безпеку держави.

Якщо слідство розпочато звичайними судовими органами, то декрет про скликання сенату може бути виданий лише до постанови про дальше направлення справи. Закон визначить порядок обвинувачення, слідства і суду.

Стаття 13. Ні один з членів тієї або іншої палати не може бути відда­ний до слідства або суду за висловлені ними думки або подачу голосу при виконанні його обов'язків

Стаття 14. Ні один з членів тієї або іншої з палат не може під час се­сії підлягати переслідуванню або арешту в кримінальному або поправному судовому порядкові, інакше як з дозволу палати, до складу якої він нале­жить, за винятком випадку захоплення на місці злочину.

Затримання члена тієї або іншої з палат або порушене проти нього пе­реслідування повинні бути перервані під час сесії і на весь її строк, якщо па­лата цього вимагає.

Конституції буржуазних країн. К.,

 1936. С. 56—60.

 

 

163