yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Закон про забезпечення єдності партії і держави

Їсторія держави і права зарубжних країн

Закон про забезпечення єдності партії і держави

(1 грудня 1933 р. зі змінами за законом 8 липня 1934 р.)

§1.1.Після перемоги націонал-соціалістської революції Націонал-соціалістська німецька робітнича партія є носителькою німецької державної думки і нерозривно зв'язана з державою.

2. Вона є корпорацією публічного права. її статут затверджується вождем.

§ 2. (В редакції закону 8 липня 1934 р.). Для забезпечення найтіснішої спільної роботи службових органів партії з державними організаціями за­ступник вождя є членом імперського уряду.

§ 3. 1. На членів Націонал-соціалістської німецької робітничої партії і штурмових загонів (включаючи підпорядковані їм поділи), як ведущу і ру­шійну силу націонал-соціалістської держави покладаються підвищені обо­в'язки щодо вождя, народу і держави.

2.За порушення своїх обов'язків вони підлягають особливій партійній підсудності і підсудності по лінії штурмових загонів.

3.Вождь може поширити ці правила на членів інших організацій.

§ 4. Порушенням визнається кожна дія або прогріх, який зачіпає склад, організації, діяльність або значення Націонал-соціалістської німецької ро­бітничої партії або загрожує в цьому відношенні членам штурмових загонів (включаючи підпорядковані їм поділи), а особливо всяке порушення дисцип­ліни і порядку.

§ 5. Крім інших звичайних службових кар, можуть бути встановлені арешт і ув'язнення.

§ 6. Державні органи, в межах своєї компетенції, повинні подавати службову і правову допомогу службовим органам партії та штурмових заго­нів, яким доручено здійснення партійної підсудності та підсудності по лінії штурмових загонів.

§ 7. Закон, що стосується дисциплінарної влади над членами штур­мових загонів і охоронних загонів, від 28 квітня 1933 р. втрачає свою силу.

§ 8. Рейхсканцлер, як вождь Націонал-соціалістської німецької робіт­ничої партії і як верховний вождь штурмових загонів, видає розпорядження, необхідні для проведення і розвитку цього закону, особливо розпорядження про організацію і порядок здійснення партійної підсудності та підсудності по лінії штурмових загонів. Він визначає час набуття чинності приписами про цю підсудність.

Конституції буржуазних країн. К., 1936. С. 193—194.

Закон про верховного главу

Німецької імперії

(1 серпня 1934 р.)

§ 1. Посада президента імперії об'єднується з посадою рейхсканцлера. В силу цього встановлені досі правоможності президента імперії переходять до вождя і рейхсканцлера — Адольфа Гітлера. Він призначає свого за­ступника.

§ 2. Цей закон набирає чинності з моменту смерті президента імперії фон Гінденбурга.

Конституції буржуазних країн. К., 1936. С. 180.

Закон про імперських намісників

(30січня 1935 р.)

Імперський уряд ухвалив такий закон, який цим оголошується:

§1.1. Імперський намісник є на підвідомчій йому території постійним представником імперського уряду.

2. В його завдання входить нагляд за виконанням політичних дирек­тив вождя і рейхсканцлера.

§ 2. 1. Імперський намісник має право вимагати подання відомостей від усіх урядових місць імперії і областей, які перебувають у межах під­відомчої йому території, а також правлінь підконтрольних імперії або обла­сті публічно-правових корпорацій, звертати увагу їх на провідні принципи і заходи, яких останні вимагають, а також видавати необхідні тимчасові роз­порядження в разі проволок.

2. Зазначені права не можуть бути передовірені ним своїм підлеглим по посаді.

§ 3. Імперські міністри мають право при виконанні покладених на них завдань давати вказівки безпосередньо імперському намісникові, оскільки цим не зачіпається службовий нагляд з боку імперського міністра внутріш­ніх справ.

§ 4. Вождь і рейхсканцлер може покласти на імперського намісника керівництво обласним урядом. В зв'язку з цим імперський намісник може доручити одному з членів обласного уряду бути його заступником.

§ 5. Призначення і звільнення членів обласного уряду провадяться во­ждем і рейхсканцлером на подання імперського намісника.

§ 6. Імперський намісник підготовляє, за згодою імперського уряду, обласні закони і оголошує їх.

§ 7. Право призначення і звільнення чиновників області належить во­ждю і рейхсканцлеру. Він здійснює це право особисто або передовіряє вико­нання його іншим місцям з правом дальшого передовір'я.

§ 8. Право помилування належить вождю і рейхсканцлеру. Він здійс­нює це право особисто або передовіряє виконання його іншим місцям з пра­вом дальшого передовір'я.

§ 9. 1. Вождь і рейхсканцлер призначає імперського намісника і може відкликати його в усякий момент.

2.Вождь і рейхсканцлер визначає підвідомчу імперському наміснико­ві територію.

3.До посади імперського намісника відповідно застосовуються поста­нови закону про імперських міністрів від 27 березня 1930 р.

§ 10. 1. Повноваження імперського намісника в Пруссії надаються во­ждю і рейхсканцлеру. Він може передовірити здійснення цих прав міністрові-президентові.

2. Міністр-президент є головою обласного уряду. Іменем вождя і рейхс­канцлера і за згодою імперського уряду він готує обласні закони і оголо­шує їх.

§11. Другий закон про злиття областей з імперією від 7 квітня 1933 р. в редакції закону від 25 квітня 1933 р., від 26 травня 1933 р. скасовується.

Конституції буржуазних країн. К, 1936. — С. 181—182.

 

196