yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share

Їсторія держави і права зарубжних країн

Плутарх

 про реформи Солона

 

Оскільки суперечності між бідними і багатими досягай в той час най­вищого ступеня, держава була зовсім розхитана І здавалось, що вона може заспокоїтися і прийти до стійкого стану тільки коли встановиться тиранія. Весь простий народ був в боргу у багачів. Він обробляв у них землю, відда­ючи шосту частину врожаю і тому такі люди називались гектоморами, тобто шестидольщиками і фетами; або вони брали гроші в позику під заставу своєї свободи і ставали кабальними у тих, що позичили їм гроші. Одні з таких ста­вали рабами тут же, інших продавали на чужину. Багато хто змушений був продавати своїх дітей —- ніякий закон не забороняв цього — і тікати з свого поліса через жорстокість кредиторів. Проте дуже багато людей, і до того ж з найсильніших, почали сходитися разом і на сходках умовляти один одного не залишатися пасивними, а, вибравши собі одну надійну людину в оборон­ці, звільнити (з кабали) тих, що прострочили свій платіж, провести поділ зе­млі і взагалі змінити державний устрій.

Тоді найбільш розсудливі з афінян, бачачи, що один Солон вільний від будь-яких злочинів, не бере ніякої участі в несправедливостях багачів і не перебуває в такому скрутному етані, як бідняки, просили його зайняти­ся державними справами і привести до кінця чвари. Проте історик Фаній з острова Лесбосу говорить, що Солон заради врятування держави вдався до обману тих і других: біднякам він потай обіцяв поділ землі, а багачам під­твердження існуючих боргових зобов'язань. Сам же Солон говорить, що він вагався прийняти на себе управління державою, побоюючись зажерли­вості одних і зарозумілості других. Він був обраний архонтом, а разом з тим примирителем і законодавцем, причому його прийняли охоче і багаті люди, як людину заможну, і бідняки, як людину чесну. Кажуть, що ще раніше передавали висловлену ним думку, що ршшеть не приводить до вій­ни, причому вона припала до вподоби і заможним людям і біднякам; перші сприйняли це в розумінні гідності і чесноти, другі в тому розумінні, що у них буде все рівне мірою і числом...

...Видимо Солону першому належить догадка назвати скасування бор­гових зобов'язань сейсахфією (тобто полегшенням)1. Він провів і записав насамперед таку державну постанову, що скасовуються всі попередні бор­гові зобов'язання і щоб на майбутній час ніхто не давав грошей в позику на кабальних умовах... Більшість письменників згідно говорять, що сейсахфія була скасуванням боргових зобов'язань, з цим найбільше так само сходить­ся й те, що сам Солон говорить у своїх поетичних творах. В них Солон пи­шається тим, що

             «З землі повсюди зняв поставлені границі,

              І вільна стала та земля, що досі в рабстві скніла»,

 а з тих громадян, які через борги попали в кабалу,

             «одних повернув з чужини...

              а іншим, що в рабстві на місці були, дав свободу...»

    Але Солон не догодив ні тим, ні другим: багатих людей він розчарував тим, що скасував боргові зобов'язання, але ще більше того він вєкликав не­вдоволення бідняків, тому що не провів переділу землі, на який вони спо­дівались, і не встановив повної рівності всього майна, як це зробив Лікург у Спарті... Солон прославився також і законом про заповіти. Раніше не можна було складати заповіти, але майно і домашнє господарство повинні були за­лишатися в роді померлого. А Солон надав право кожному віддати своє майно кому захоче, якщо тільки у нього немає законних дітей; він дружбу вважав вищою, ніж споріднення, і особисту прихильність вищою, ніж обо­в'язок, і зробив майно добром власників.

 

1Буквально: скидання тягаря.

 

Хрестоматія з історії стародавнього світу /За ред. академіка В. В. Струве. — Том II. — К., 1954.— С.114—116

.

 

22