yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Арістотель про реформи Клісфена1

Їсторія держави і права зарубжних країн

Арістотель про реформи Клісфена1

 

...Клісфен, стоячи на чолі народної партії2, на четвертий рік після по­валення тиранів при архонті Ісагорі насамперед розподілив усіх на 10 філ замість 43, бажаючи їх змішати, щоб більше число людей користувалось громадянськими правами. Звідси і пішов вислів «не судити по філі» у відповідь тим, хто хоче дослідити походження. Потім він встановив раду п'я­тисот замість чотирьохсот, по п'ятдесят з кожної філи, ;і годі було по сто. Поділив же він не на 12 філ для того, щоб йому не доводилося ділити по іс­нуючих раніше тритіях: саме, в 4 філах було 12 тритій і не довелося б йому тоді змішувати народ. Він поділив і країну по демах4 на ЗО частин — 10 міських, 10 берегової області, 10 з внутрішньої і, назвавши їх тритіями, жеребом вибрав по 3 в кожну філу, щоб в кожну входили частини з уеїх цих областей. І він зробив демотами між собою тих, що живуть в кожному з демів, щоб люди не викривали нових громадян, називаючи їх по батькові, а щоб називали за ім'ям демів. Ось чому афіняни називають самих себе за іменами демів5. Встановив він і демархін (старшин демів), які мають ті са­мі обов'язки, що колись навкрари, тому що деми він влаштував на місці навкрарій. З демів деякі він назвав за містечками, деякі за засновниками, тому що не всі вони приурочувалися ще до містечок. А роди, фратрїї жер­ців він полишив усім мати за батьківськими заповітами. Для філ він дав як епонімів6 із 100 намічених архегетів (родоначальників) десятьох, яких на­звала піфія7.

Після цього державний лад став далеко більш демократичним, ніж солонівський. Саме, виявилося так, що закони Солона скасувала тиранія, залишаючи їх без застосування, інші ж, нові закони видав Клісфен, маючи на увазі інтереси народу; в числі їх був виданий і закон про остракізм8. І от, насамперед, на п'ятий рік після встановлення цього закону за архонта Гермокреонта встановили для ради п'ятисот присягу, яку приносять ще й те­пер9. Потім стали обирати стратегів10 по філах, з кожної одного, а над усім взагалі військом начальником був полемарх. На 12-й рік після цього, здо­бувши перемогу в битві під Марафоном11 за архонта Феніппа, через два ро­ки після перемоги, коли народ уже усвідомлював свою силу, is перше засто­сували закон про остракізм, який був встановлений через підозріння до людей, що мали силу, тому що Пісістрат з демагога-стратега зробився ти­раном. І перший підпав остракізму один з його родичів, Гіппарх, син Хар-ма з Колліта, через якого головним чином і видав закон Клісфен, бажаючи його вигнати. Справа в тому, що афіняни тим з друзів тиранів, які не брали участі в їх злочинах під час смут, дозволяли проживати в місті, користую­чись звичайною поблажливістю народу; от саме їх вождем і покровителем був Гіппарх. Але відразу ж на другий рік за архонта Телесіна вперше після тиранії обрали за жеребом бобами 9 архонтів по філах з попереду вибра­них демотами 500, а попередні всі були обрані по-старому. Підпав остра­кізму і Мегакл, син Гіппократа з Алопеки. Таким чином, протягом 3 років виганяли друзів тиранів, через яких і був виданий цей закон; після ж того, на четвертий рік, почали висилати і з інших всіх, хто тільки здавався вищим від других. І першим підпав остракізму з людей, які стояли далеко від тиранії. Ксанфіп, син Аріфрона12...

 

1Реформи Клісфена відносять до 509 р. до н.

2 Народна партія — мається на увазі міський демос.

310 територіальних філ замість старих 4 родових філ.

4Демами з часів Клісфена почали називатися низові територіально-адміністративні підрозділи Аттики.;

5Наприклад: Перікл Холаргієць (з Холаргійського дему).

6Епоніми філ — стародавні герої, за ім'ям яких були названі філи; наприклад, фіна Егеіда [філа царя-басилея Егея).

7Піфія — віщунка при оракулі Аполлона в Дельфах.

8Остракізм — буквально «черепкування», тобто голосування черепками. За допомогою остракізму виганяли строком на 10 років тих політичних діячів, які здавалися небезпечними. У V ст. до н. е. остракізм перетворився в зручну зброю політичної боротьби. Політичне угруповання, що перемогло, звичайно виганяло лідера переможеного угруповання.

9Тобто за часів Арістотеля, в другій половині IV ст. до н. е.

10Колегія 10 стратегів. Від часу греко-перських воєн вона перетворилася в найвищу повсякденну владу в Афінській державі, відтіснивши на друге місце колегію 9 архонтів.

11Битва під Марафоном сталася в 490 р. до н. е.

12При розкопках на Акрополі було знайдено кілька черепків, використаних для голосування при остракізмі. На одному є напис: «Мегакл, син Гіппократа з Алопеки». на другому: «Ксанфіп, син Аріфрона», на третьому: «Фемістокл, Фреаррієць».

 

Хрестоматія з історії стародавнього світу /За ред. академіка В. В. Струве. — Том II. — К, 1954. —С.119—120

.

Постанова афінськнх народних зборів

про охорону демократичного ладу

і переслідування ворогів демократії

(кінець V ст. до н. е.)

 

Якщо хто стане валити демократію в Афінах або займе яку-небудь по­саду після повалення демократії, то нехай він вважається ворогом афінян і нехай він буде вбитий безкарно, майно його нехай буде конфісковане і деся­та частина нехай буде виділена богині. Той, хто вб'є такого злочинця, і той, хто порадить (це зробити), нехай залишається незаплямованим і. чистим. Усім афінянам поклястися на вчинених жертвах по філах і по демах у тому, що вони уб'ють такого злочинця.

 

Крижанівський О.П. та ін. Хрестоматія з історії стародавнього світу. —К, 1974. —С.82.

 

Афінськнй закон проти тиранії

(336 р. до н. е.)

 

(Витяги)

 

...Якщо хто-небудь повстане проти народу заради встановлення тира­нії, або встановить тиранію, або знищить права народу афїнського або демо­кратію афінян, то людина, яка вб'є того, хто вчинив якусь із цих дій, нехай буде чистою. Не буде дозволено членові ради Ареопагу, який знищив права народу або демократію афінян, ні входити в Ареопаг, ні засідати в синедріо­ні, ні брати участь у раді Ареопагу відносно чого б то не було. А якщо хто-небудь із членів ради Ареопагу, який знищив права народу афінян або де­мократію афінян, увійде в Ареопаг, або візьме участь у синедріоні, або братиме участь у раді з будь-якого приводу, нехай він буде позбавлений громадянських прав, він сам і його рід, а майно його належатиме народові, богині ж надійде дев'ята частина.

 

Крижанівський О. П. та ін. Хрестоматія з історії стародавнього світу. —К., 1974. — С. 83.

 

 

23